Рішення № 139124090, 20.08.2026, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1189/26

НП: 2/453/933/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,

сторони у справі:

позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК»;

відповідачка - ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг;

розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК», у порядку представництва, котре за довіреністю здійснює Шкапенко О.В., сформувавши документ у системі «Електронний суд», подав у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві 24.06.2026 року за вх. №5215, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 18.12.2019 року станом на 23.06.2026 року, у загальному розмірі 49 538 грн. 89 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред`явлення до суду вищевказаної позовної заяви із однією вимогою майнового характеру, у розмірі 2 662 грн. 40 коп., позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» при ухваленні рішення просить стягнути на свою корись з відповідачки ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.12.2019 року відповідачка ОСОБА_1 приєдналася до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, якою ініціювала відкриття банківського (поточного) рахунку, встановлення кредитного ліміту на цей рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до нього. На підставі зазначеної заяви, відповідачці ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % річних на суму залишку заборгованості та видано платіжну картку. Відповідно до підпунктів 2.1.1.2.2-2.1.1.2.4. Умов і Правил, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який має право в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) його розмір, а підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника на прийняття будь-якого встановленого банком розміру ліміту. Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами і Правилами, викладеними на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір. Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» окремо наголошує, що всі основні умови кредитування доведено до відома відповідачки ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис у паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», у якому визначено тип кредиту (поновлювана кредитна лінія з пільговим періодом користування), строк кредитування - 240 місяців, базову та пільгову процентні ставки, розмір і періодичність обов`язкового щомісячного платежу, а також наслідки прострочення виконання зобов`язань. Паспорт продукту підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження одноразового ідентифікатора (ОТР-пароля), надісланого на номер мобільного телефону, який відповідачка ОСОБА_1 особисто зазначила в анкеті-заяві та який погоджено сторонами як канал комунікації згідно з пунктом 1.1.3.2.9. Умов і Правил; співпалий ОТР-пароль сторони визнали електронним підписом клієнта. Проценти на боргові зобов`язання за кредитом банк нараховує в розмірі, встановленому тарифами (пункт 2.1.7.9. Умов і Правил). Пунктом 1.1.3.2.3. Умов і Правил передбачено можливість зміни тарифів та інших умов обслуговування рахунків з попереднім, не менш ніж за 7 днів, інформуванням клієнта, зокрема у виписці за картковим рахунком; неодержання банком заперечень клієнта протягом 7 днів означає прийняття ним нових умов. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку, без попереднього повідомлення клієнта. Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредит у передбаченому договором розмірі, натомість відповідачка ОСОБА_1 своєчасно не надавала банку коштів для погашення заборгованості за кредитом та процентами, що відображено в розрахунку заборгованості, а отже, всупереч статтям 509, 526, 1054 ЦК України та умовам договору зобов`язання не виконала. Склад заявленої до стягнення заборгованості позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» обґрунтовує пунктами 2.1.1.5.5. і 2.1.1.5.6. Умов і Правил щодо обов`язку погашати кредит, проценти та комісії, а також пунктом 2.1.1.12.2.1., за яким у разі виникнення прострочених зобов`язань клієнт сплачує плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної ставки, визначеної тарифами. У зв`язку із зазначеними порушеннями, відповідачка ОСОБА_1 станом на 23.06.2026 року має заборгованість у розмірі 49 538 грн 89 коп., яка складається з таких сум: 40 391 грн 51 коп. - заборгованість за кредитом (з яких 36 898 грн 71 коп. - поточна та 3 492 грн 80 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту); 9 147 грн 38 коп. - заборгованість за процентами (з яких 2 031 грн 75 коп. нараховано на поточну та 7 115 грн 63 коп. - на прострочену заборгованість), - підсумовує свою позовну заяву АТ «АКЦЕНТ-БАНК».

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до неї про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг не подав, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 29.06.2026 року їй була вручена ще 11.07.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням № R067216310745. Втім, відповідачка ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її сторін до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Заяви та/чи клопотання сторін у справі.

Будь-яких заяв та/чи клопотань від сторін у справі, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, у тому числі й про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, або ж у загальному позовному провадженні, до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_1 ..

Так, згідно сформованої з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді № 2938056 від 25.06.2026 року, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 29.06.2026 року, після отримання у встановленому порядку інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд цієї справи постановлено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Інформацію про дату розгляду справи постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України та на сайті Сколівського районного суду Львівської області.

Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно з частинами 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав АТ «АКЦЕНТ-БАНК» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Судом встановлено, що 18.12.2019 року відповідачка ОСОБА_1 приєдналася до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, якою ініціювала відкриття банківського (поточного) рахунку, встановлення кредитного ліміту на цей рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до нього. На підставі зазначеної заяви, відповідачці ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % річних на суму залишку заборгованості та видано платіжну картку. Відповідно до підпунктів 2.1.1.2.2. - 2.1.1.2.4. Умов і Правил, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який має право в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) його розмір, а підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника на прийняття будь-якого встановленого банком розміру ліміту. Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами і Правилами, викладеними на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір. Всі основні умови кредитування доведено до відома відповідачки ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис у паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», у якому визначено тип кредиту (поновлювана кредитна лінія з пільговим періодом користування), строк кредитування - 240 місяців, базову та пільгову процентні ставки, розмір і періодичність обов`язкового щомісячного платежу, а також наслідки прострочення виконання зобов`язань. Паспорт продукту підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження одноразового ідентифікатора (ОТР-пароля), надісланого на номер мобільного телефону, який відповідачка ОСОБА_1 особисто зазначила в анкеті-заяві та який погоджено сторонами як канал комунікації згідно з пунктом 1.1.3.2.9. Умов і Правил. Проценти на боргові зобов`язання за кредитом банк нараховує в розмірі, встановленому тарифами (пункт 2.1.7.9. Умов і Правил). Пунктом 1.1.3.2.3. Умов і Правил передбачено можливість зміни тарифів та інших умов обслуговування рахунків з попереднім, не менш ніж за 7 днів, інформуванням клієнта, зокрема у виписці за картковим рахунком; неодержання банком заперечень клієнта протягом 7 днів означає прийняття ним нових умов. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку, без попереднього повідомлення клієнта (копії містяться у системі «Електронний суд»).

Відповідно до детальних розрахунків заборгованості (виписка по карті, розрахунок заборгованості, довідка за картками) відповідачки ОСОБА_1 згідно договору про надання банківських послуг б/н від 18.12.2019 року, остання активно користувалася відкритою кредитною лінією, систематично сплачувала платежі, втім не в повній мірі відповідно розрахунку заборгованості, а також іноді пропускаючи обов`язкові платежі. Відтак, у зв?язку з порушеннями оплатності зобов?язань за кредитним договором, відповідачка ОСОБА_1 станом на 23.06.2026 року має заборгованість - 49 538 грн. 89 коп., яка складається з наступного: 40 391 грн. 51 коп. - заборгованість за кредитом; 9 147 грн. 38 коп. - аборгованість за відсотками (копії містяться у системі «Електронний суд»).

Відтак, позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти за договором про надання банківських послуг у встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак остання в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов`язань у наведеній частині, у зв`язку з чим допустила спірну заборгованість.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно з положеннями ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

Вочевидь, що між сторонами у справі 18.12.2019 року було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання банківських послуг, такий правочин створює презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим договір про надання банківських послуг б/н від 18.12.2019 року є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та його умов, натомість відповідачка ОСОБА_1 не виконує зобов`язань за вказаним договором про надання банківських послуг, допущену заборгованість нею у встановленому порядку не погашено.

Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги, сформовані про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, підлягають до задоволення у повному обсязі. Відтак, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 49 538 грн. 89 коп., яка складається з: 40 391 грн. 51 коп. - заборгованості за кредитом; 9 147 грн. 38 коп. - аборгованості за відсотками.

При цьому, судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним договором про надання банківських послуг у відповідній частині відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем АТ «АКЦЕНТ-БАНК» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 662 грн. 40 коп., які підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто повністю.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» 49 538 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 89 коп. заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ: 14360080; місцезнаходження юридичної особи: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074; адреса електронної пошти: 14360080@mail.gov.ua; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: не зазначено; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Повне рішення суду складено: 20 серпня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН