Рішення № 139123592, 20.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1691/26

Номер провадження 2/337/1537/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 серпня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В. за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшов позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» (далі АТ «А-банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.02.2016 станом на 16.03.2026 у розмірі 54628,2 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 24.02.2016 ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідачка належним чином свої обов`язки за договором не виконала, а тому станом на 16.03.2026 її заборгованість складає 54628,20 грн., з яких: 35727,00 грн. заборгованість за кредитом; 18901,20 грн. заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. штрафи, пеня.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 26.05.2026 представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що вперше до АТ «А-Банк» відповідачка ОСОБА_1 звернулась 02.12.2010 із анкетою-заявою про відкриття депозитного рахунку. А вже 24.02.2016 ОСОБА_1 на підставі усної заяви приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. АТ «А-Банк» відкрив на ім`я відповідачки рахунок № НОМЕР_1 та видав картку № НОМЕР_2 , додаткові заяви або договори при цьому між ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» не підписувались, адже діюче на той час законодавство цього не вимагало.

На вимогу суду 28.05.2026 представник позивача надав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» від 07.06.2022.

У судовому засіданні 17.08.2026 представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що заборгованість у ОСОБА_1 утворилась у період з 20.04.2023 по 16.03.2026 і саме паспорт споживчого кредиту від 07.06.2022 передбачає умови, які регулювали відносини між відповідачкою та банком у той час.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзиву на позов не подала.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 02.12.2010 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви без номеру про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

При цьому в заяві вказано, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами використання, основними умовами надання послуг та кредитування, що містяться в рекламному буклеті, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, буде їх дотримуватись та самостійно ознайомлюватись із змінами до них на офіційному сайті банку.

Крім того, 07.06.2022 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».

Відповідно до умов, викладених в ньому ОСОБА_1 надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії (ліміт) з пільговим періодом використання. Сума кредиту до 200000,00 грн. Строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження. Мета отримання кредиту на споживчі потреби. Тип процентної ставки фіксована. Пільгова процентна ставка: 0,000001%, пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі. Базова процентна ставка:40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на акціонерне товариство «Акцент-Банк». АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Акцент-Банк», що підтверджується Статутом АТ «Акцент-Банк», витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до довідки АТ «Акцент-Банк» відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні кредитні картки:

- № НОМЕР_2 , строком дії до листопада місяця 2019 року;

- № НОМЕР_3 , строком дії до листопада місяця 2028 року;

- № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року;

- № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року;

- №5169157310787100, строком дії до грудня місяця 2022 року.

Відповідно до довідки за лімітами клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 24.02.2016 за період з 24.02.2016 по 16.03.2026 на платіжні картки встановлено кредитний ліміт у наступному розмірі:

- 24.02.2016 у розмірі 0,00 грн.;

- 18.04.2023 у розмірі 27000,00 грн.;

- 09.05.2023 у розмірі 37000,00 грн.;

- 28.04.2025 у розмірі 35727,00 грн.;

- 16.03.2026 у розмірі 35800,00 грн.

Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у розрахунку заборгованості та у виписці по картковому рахунку відповідачки.

Так, згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 16.03.2026 становить у сумі 54628,20 грн., яка складається з наступного: 35727,00 грн. - заборгованість за кредитом; 18901,20 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн штрафи.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить суд стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження укладання кредитного договору від 24.02.2016 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 в матеріалах справи міститься лише анкета-заява позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку від 02.12.2010, яка не містить домовленість сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Надана представником позивача копія паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» від 07.06.2022 судом не приймається до уваги, адже вона не підтверджує факт укладання кредитного договору від 24.02.2016.

Крім того, відповідно до розділу 3 паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» від 07.06.2022 кредитні кошти надаються споживачеві шляхом кредитування рахунку на споживчі потреби, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитодавця, на підставі Договору про споживчий кредит. Сума / ліміт кредиту до 200000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит).

Із аналізу положень паспорту споживчого кредиту випливає, що він є додатком (невід`ємною частиною) договору споживчого кредитування і ніяк його не заміняє.

Посилання представника позивача на те, що у період з 20.04.2023 по 16.03.2026, коли утворилась заборгованість, правовідносини між відповідачкою та банком були врегульовані саме паспортом споживчого кредиту від 07.06.2022 суд вважає помилковими. Так, розділ 7 паспорту споживчого кредиту передбачає, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо (стосується розміри кредитного ліміту).

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді усної заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитними коштами.

Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», як невід`ємної частини кредитного договору.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, відсоткова ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, в усній формі висловлюючи бажання про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафу у розмірах і порядку нарахування зазначеному в позовній заяві.

Суд приходить до висновку, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», в період з часу виникнення спірних правовідносин, до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», відсутність домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Роздруківка витягу із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено, також, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просить крім тіла кредиту стягнути також й заборгованість зі сплати відсотків.

Проте в матеріалах справи відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни та можливість нарахування банком комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, вимоги АТ «Акцент-банк» про стягнення відсотків є необґрунтованими.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 24.02.2016 року у вигляді усної домовленості, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, оскільки в матеріалах справи не міститься узгоджених умов щодо відсотків, а також не мається іншого письмового документу про погодження цієї істотної умови кредитного договору щодо відсотків, то суд дійшов висновку, що відповідачка має повернути лише отримані в якості кредиту кошти в частині, що не була повернута.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Виходячи із наданих позивачем розрахунків заборгованості та виписки по рахунку позичальника, з 24.02.2016 відповідачка здійснила витрачання кредитних коштів на суму 119479,56 грн. (арифметична сума витрат клієнта у стовпчику № 6 виписки по картці ОСОБА_1 )

При цьому, до загального розміру витрачених коштів суд не включає суми, які були списані з рахунка відповідачки як відсотки за користування кредитним лімітом, зменшення кредитного ліміту та ABNK. Обґрунтування підстав нарахування цих сум у матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, відповідачка у рахунок погашення заборгованості за кредитом внесла грошові кошти на загальну суму 93070,00 грн. (арифметична сума у стовпчику № 12 розрахунку заборгованості).

З огляду на встановлену судом необґрунтованість нарахування відсотків, комісії, з відповідачки підлягає стягненню різниця між сумою витрат та сумою погашення: 119479,56 грн. 93070,00 грн. = 26409,56 грн.

На підставі наведеного, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідачки суми заборгованості у розмірі 26409,56 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідачки на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1287,12 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код у ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором без номеру від 24.02.2016 у розмірі 26409,56 грн. (двадцять шість тисяч чотириста дев`ять грн., 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код у ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір у розмірі 1287,12 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят сім грн., 12 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили післяповернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик