Ухвала суду № 139123560, 20.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.08.2026

ЄУН 337/5240/2026

Провадження № 2-а/337/60/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Сидорова М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 17.08.2026) надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Єренко Д.В., до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Хортицький ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову № R432001 від 23.03.2026 про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Одночасно з позовом подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому позивач просить поновити строк на оскарження вищевказаної постанови.

19.08.2026 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло клопотання із запереченнями на заяву позивача про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ст.5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з ч.2 ст.286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Ч.1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із п.3,5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом ст.121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст.123 КАСУ у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З вказаного слідує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі встановленням строків для звернення до суду. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З аналізу положень ст.123, 171 КАСУ випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Крім того, системний аналіз положень ст.123 КАСУ дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова ВП ВС від 27.05.2020 у справі №9901/546/19)

Перебування у невіданні через неуважність або байдужість до своїх прав, відсутність інтересу до власної справи або відсутність юридичної грамотності не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами. Тягар доказування існування таких підстав несе позивач.

Так, позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника Єренко Д.В., звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 23.03.2026.

В силу правил ч.2 ст.286 КАСУ строк звернення до суду з цим позовом становить десять днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови, тобто з 23.03.2026, і відповідно сплив 02.04.2026 (останній день оскарження).

Отже, цей позов однозначно поданий з пропуском встановленого ч.2 ст.286 КАСУ строку і у випадку, якщо цей строк було пропущено з поважних причин, суд згідно з ст.121 КАСУ може його поновити за обґрунтованою заявою позивача.

Разом з тим, ОСОБА_1 звертаючись до суду з цим позовом та заявляючи клопотання про поновлення строку звернення, обґрунтував поважність причин його пропуску тим, що копію оскаржуваної постанови від ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримав, а зі змістом оскаржуваної постанови ознайомився після фактичного блокування виконавчою службою його рахунків у липні 2026 року, зокрема, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП №81535402, яке було відкрито 17.07.2026 державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі. В той же день державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, а 20.07.2026 - сформовані платіжні інструкції на примусове списання коштів з банківських рахунків.

З огляду на те, що всупереч законодавчо встановленому порядку він не був повідомлений про розгляд справи, не отримував копії постанови та взагалі не знав про її винесення до моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, просив вважати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити його.

Разом з тим судом встановлено, що з матеріалами виконавчого провадження №81535402, а отже і зі змістом оскаржуваної постанови (копія постанови долучена до позовної заяви), позивач ознайомився 28.07.2026, що підтверджується копією його заяви про ознайомлення з відповідною відміткою. Натомість із позовом до суду він звернувся через систему «Електронний суд» фактично лише 17.08.2026 та не навів жодних обґрунтувань неможливості звернення до суду у десятиденний строк після ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені в обґрунтування клопотання обставини пропуску строку самі по собі не можуть бути визнані судом поважними.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що позивач ОСОБА_1 має електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста (мобільний застосунок «Резерв+») та самостійно оновив свої військово-облікові дані 12.06.2026. Проте, позивач не навів та не надав будь-яких доказів щодо обізнаності / необізнаності про існування оскаржуваної постанови до дня відкриття виконавчого провадження з повідомлень у застосунку «Резерв +» після винесення постанови (23.03.2026), а також під час оновлення даних у електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» (12.06.2026).

Отже, з огляду на викладене суд прийшов до висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом не є поважними, оскільки вони не зумовлені особливими і непереборними обставинами, які б дали суду підстави для поновлення строку оскарження постанови від 23.03.2026 до суду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що наведені обставини унеможливлюють вирішити питання про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши йому строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення із цим адміністративним позовом та поданням доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст.5,121-123,160,161,169,171,286 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Сидорова