Ухвала суду № 139123329, 20.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12043/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ст. 175 ч. 3 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Згідно ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивач просить суд:

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики №45786856 в розмірі 13 600,39 грн.,

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики №6282665 в розмірі 7 112,60 грн.

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Проте наразі, позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які нею об`єднано неоднорідні та не похідні вимоги, а саме: стягнення заборгованості за різними кредитними договорами за №45786856 та №6282665.

Суд роз`яснює, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).

Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).

Водночас суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Позивачем не обґрунтовані підстави об`єднання в одному провадженні зазначених позовних вимог. Проте розгляд цих вимог в одному провадженні може ускладнити та безпідставно затягнути розгляд справи.

Однак, якщо позивач вбачає раціональні підстави розгляду таких вимог саме в одному провадженні, то має обґрунтувати суду таку необхідність.

Заявлені позивачем вимоги не є однорідними чи похідними одна від одної, тобто, вирішення позовних вимог не залежить від вирішення одна від одної.

Згідно ст. 177 ч. 4 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на цей час складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3328,00 грн.

Згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Позивач додав до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. за одну позовну вимогу майнового характеру, проте в позові заявлені дві позовні вимоги майнового характеру, які не пов`язані між собою.

Таким чином суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу необхідність сплатити відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у повному розмірі 2 662,40 грн. за кожну вимогу майнового характеру окремо, задля вирішення питання щодо виділення матеріалів справи у 2 окремі справи, або самостійно розділити позовні вимоги та звернутися до суду із окремими позовними заявами за кожним із кредитних договорів.

Так за договором № 45786856 загальна сума заборгованості становить 13 600,39 гривень, з якої має бути обрахований судовий збір у розмірі 1,5%, що складає, 204 гривні 00 копійок, проте оскільки ця сума менше ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відтак слід сплатити 3328,00 грн., що із застосуванням 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, складає 2662,40, яка і підлягає сплаті з цієї майнової вимоги.

За договором № 6282665 загальна сума заборгованості становить 7 112,60 гривень, з якої має бути обрахований судовий збір у розмірі 1,5%, що складає, 106 гривень 68 копійок, проте оскільки ця сума менше ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відтак слід сплатити 3328,00 грн., що із застосуванням 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, складає 2662,40, яка і підлягає сплаті з цієї майнової вимоги.

При цьому, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850025493.1 від 17.08.2026 року у розмірі 2662 гривень 40 копійок, а відтак сума недоплаченого судового збору становить 2662 гривні 40 копійок, яку позивачу слід доплатити задля вирішення судом питання про роз`єднання позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді № 3205088 від 20.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як копія позовної заяви з додатками, згідно листа з описом вкладення, доданим до позовної заяви, була надіслана на адресу: АДРЕСА_2 .

Відтак позивач має надати суду підтвердження надіслання позовної заяви з додатками листом з описом вкладення на зареєстровану адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків, таким чином позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне вказані недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договорами - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова