Ухвала суду № 139121224, 20.08.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1614/23

2-п/301/24/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., з участю відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду від 20 червня 2023 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

28 квітня 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 23.05.2018 року у сумі 87082,65 грн.

Заочним рішенням Іршавського районного суду від 20.06.2023 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 23.05.2018 року у сумі 87082,65 грн. та судові витрати в сумі 2684 грн.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгідним із вказаним рішенням суду, 20 липня 2026 року через свого представника адвоката Ракущинця А.А. подав заяву про перегляд заочного рішення суду від 20.06.2023 року, яку мотивовано таким.

Рішення суду не було отримано відповідачем. Повістки про призначення судових засідань відповідач також не отримував. Про існування рішення суду стало відомо після працевлаштування на роботу, відкриття зарплатного рахунку в АБ «Укргазбанк» та отримання довідки про накладені арешти на даному рахунку.

З вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог відповідач не згідний, оскільки вважає, що рішення судом прийнято помилково внаслідок неправильно поданих доказів позивачем у справі.

Відповідач заперечує проти вимог позивача.

Наданими банком документами не передбачено нарахування відсотків, комісій та пені. У той же час, відповідно до наданих банком розрахунків, банк списував з банківського рахунку відповідача кошти для зарахування незаконно нарахованих відсотків. Позивач доводить укладення кредитного договору паспортом споживчого кредиту. Однак, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Щодо помилковості банком в частині формування структури та розміру боргу.

Як стверджує позивач, 23.05.2018 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 70000,00 грн.

Натомість позов пред`явлено і задоволено судом про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 87082 грн. 65 коп.

За випискою по особовому рахунку, в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей вбачається, що заборгованість за тілом кредиту частково сформована за рахунок списання банком з кредитного ліміту нарахованих протягом усього часу відсотків за користування кредитом.

Таким чином, сплачені позивачем кошти безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, враховуючи також і те, що позивачем не доведено відсоткової ставки, на умовах якої був наданий кредит, як і договірний строк кредитування. Всі суми, що сплачувалися відповідачем в межах погашення заборгованості за вказаною анкетою-заявою, слід зараховувати на погашення тіла кредиту.

Також відсутня письмова форма договору.

Як вбачається з наданих банком доказів, підписана відповідачем анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в ній відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, неустойки та інших істотних умов.

Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою «Monobank», в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема, визначено дію договору та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування. Наданий позивачем примірник умов належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Отже, відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

Також позивачем не надано суду доказів щодо надсилання відповідачу у мобільний додаток вказаних Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифів за карткою monobank і паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank для ознайомлення та доказів того, що відповідач електронним ключем підписав їх.

Як вбачається з матеріалів справи, в анкеті-заяві відповідач просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви. Однак, строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги.

АТ «Універсал Банк» посилається на те, що відповідач підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що відповідач у справі погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.

Проте наявні в матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг відповідачем не підписані, в тому числі і електронним цифровим підписом.

Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.

Відсутній також підписаний документ, в якому викладені умови договору.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути та скасувати заочне рішення Іршавського районного суду від 20.06.2023 року по справі № 301/1614/23, призначити справу до розгляду в загальному порядку, в позові відмовити.

20 серпня 2026 року від представника відповідача Ракущинця А.А. надійшли доповнення до заяви про перегляд заочного рішення від 20.06.2023 року.

У вказаних доповненнях представник відповідача вказує на відсутність первинних документів. Посилається на те, що позивач зазначає про невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, унаслідок чого виникла заборгованість. У той же час, як вказано в наданому позивачем договорі, кошти повинні бути перераховані на банківський рахунок.

Факт надання грошових коштів в кредит доказується виключно первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до матеріалів, що додавались позивачем до позовної заяви, ці матеріали роздруковані із комп`ютера, тобто не були створені безпосередньо під час здійснення господарської операції.

Відтак, долучені матеріали не є первинними бухгалтерськими документами в силу відсутності усіх обов`язкових реквізитів, а також в силу невідповідності часу їх створення часу здійснення господарської операції. Відповідно до ЦПК України додані роздруківки не є засобами доказування факту заборгованості по кредиту, відсотках, пені.

Позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про факт видачі кредиту та факт отримання кредитних документів - тільки розрахунки боргу. Відсутність вказаних документів виключає задоволення позову.

Представник відповідача Ракущинець А.А. просив переглянути та скасувати заочне рішення Іршавського районного суду від 20.06.2023 року по справі №301/1614/23, призначити справу до розгляду в загальному порядку, в позові відмовити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду від 20.06.2023 року підтримав з підстав, зазначених у заяві, просив поновити йому строк на подачу заяви про перегляд цього заочного рішення суду, скасувати рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Не заперечував, що отримав кредитні кошти та з 2022 року користувався кредитним лімітом з банківської картки. Однак, через початок війни, його матеріальний стан погіршився, тому він не міг погашати кредит. Знаючи про наявність кредитного боргу, не приймав мір до погашення кредиту або погодження з банком можливості відстрочки сплати боргу. Просив скасувати заочне рішення суду і призначити справу до судового розгляду, оскільки вважає, що в даний час з нього має бути стягнено тільки тіло кредиту без відсотків. Щодо пропущення строку звернення до суду пояснив, що у 2022 році переїхав жити в м.Ужгород, де проживає і по даний час, тому кореспонденцію за міцем реєстрації не отримував і не знав про наявність судової справи та судового рішення. Про існування заочного рішення дізнався у липні цього року від банку, у зв`язку з накладенням арешту на рахунок.

Представник відповідача Ракущинець А.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомлений, причини неявки невідомі (а.с.81).

Представник позивача АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, заперечень проти заяви не подав (а.с.80).

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши заяву про перегляд заочного рішення з доданими до неї документами та матеріали справи, суд вважає заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду, виходячи з таких підстав.

Заочним рішенням Іршавського районного суду від 20.06.2023 року задоволено позовні вимоги АТ «Універсал Банк»: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 23.05.2018 року у сумі 87082,65 грн. та судові витрати в сумі 2684 грн. (а.с.34-40).

20 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ракущинця А.А. за допомогою системи «Електронний суд» подав заяву про перегляд заочного рішення суду від 20.06.2023 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.07.2026 року) (а.с.51).

Відповідач посилається на те, що заочне рішення суду від 20.06.2023 року та судові повістки про виклик у судове засідання він не отримував. Про існування рішення суду йому стало відомо після працевлаштування на роботу, відкриття зарплатного рахунку в АБ «Укргазбанк» та отримання довідки про накладені арешти на даному рахунку, в підтвердження чого надав копію довідки АБ «Укргазбанк» №5-280/06/785/2026 від 01.07.2026 року (а.с.67).

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 просив поновити йому пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду від 20.06.2023 року.

Згідно з п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У позовній заяві зазначено адресу проживання відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.2).

Згідно отриманої судом відповіді №55402 від 02.05.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, адресою реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с.22-23).

Відповідно до ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Копія ухвали Іршавського районного суду від 03.05.2023 року про відкриття провадження у справі з супровідним листом, судова повістка про виклик в судове засідання на 20.06.2023 року на 09:30 годин, а також позовна заява з додатками направлялися судом відповідачу на його зареєстровану адресу проживання: АДРЕСА_1 (а.с.24-26,28).

24 травня 2023 року вказане поштове відправлення повернулося до суду без вручення ОСОБА_1 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.31-32).

Згідно з п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заочне рішення суду від 20.06.2023 року направлялося на зареєстровану адресу проживання відповідача, проте також повернулося до суду 19.07.2023 року без вручення відповідачу з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.43-44).

Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Попри те, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказує, що не отримував ні судової повістки, ні заочного рішення, однак у самій заяві про перегляд заочного рішення зазначає лише відому суду зареєстровану адресу проживання.

Повістка про виклик відповідача в Іршавський районний суд на 20.08.2026 року на 10:00 годин для участі у розгляді заяви про перегляд заочного рішення так само повернулася до суду без вручення відповідачу з відміткою пошти «адресат відсутній» (а.с.85-86).

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 та ч.4 ст.284 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду по справі №756/11081/20 у постанові від 12 червня 2024 року зробила такий висновок.

«Законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними».

Так, встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених ЦПК України.

Згідно з ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає, що відповідачем не зазначено та не приєднано доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що заяву відповідача ОСОБА_1 , подану адвокатом Ракущинцем А.А., про перегляд заочного рішення, відповідно до ч.2 ст.126 ЦПК України, слід залишити без розгляду, як таку, що подана з пропуском процесуального строку, встановленого ст.284 ЦПК України.

Керуючись ст. 126, 127, 284 ЦПК України,

у х в а л и в :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду від 20 червня 2023 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуюча : М. О. Пітерських