Рішення № 139120060, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 рокусправа №380/12429/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :

-визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ у Львівській області, викладену у листі №30152-31675/К-02/8-1300/26 від 02.06.2026, про перерахунок пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2026 роки з 13 березня 2026 року;

-зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2026 роки з 13 березня 2026 року, з урахуванням раніше отриманих сум пенсій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 14 травня 2024 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ, яку він фактично не отримував. Набувши права на пенсію за віком як учасник бойових дій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №

1058-IV, позивач 13.03.2026 звернувся до відповідача із заявою про призначення даного виду пенсії. Відповідач призначив (перевів на) пенсію за віком, однак при її обчисленні застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, мотивуючи це застосуванням ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV як при переведенні з одного виду пенсії на інший. Позивач вважає такі дії та відповідну відмову відповідача, викладену в листі №30152-31675/K-02/8-1300/26 від 02.06.2026, протиправними, оскільки за призначенням пенсії за Законом №1058-IV він звернувся вперше, а тому обчислення пенсії має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення (2023-2025 роки).

Ухвалою суду від 22.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив. Вказує, що з 13.03.2026 позивача переведено з пенсії за вислугу років (призначеної за Законом №2262-XII) на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Відповідач вважає, що норми ч.2 ст.40 Закону №1058-IV застосовуються лише у разі первинного призначення пенсії особам, які раніше не отримували будь-якого виду пенсії. Оскільки позивач вже перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років, перехід на пенсію за віком є переведенням з одного виду пенсії на інший, у зв`язку з чим, на думку відповідача, застосуванню підлягає ч.3 ст.45 Закону №1058-IV із збереженням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час попереднього призначення пенсії (за 2021 2023 роки). Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій відповіді на відзив представник позивача зазначив, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV врегульовує порядок переведення з одного виду пенсії на інший лише в межах пенсій, призначених за цим ж Законом. Перехід з пенсії за вислугу років, призначеної за спеціальним Законом №2262-XII, на пенсію за віком за Законом №1058-IV є саме первинним

призначенням пенсії за Законом №1058-IV, що підтверджується сталою правовою позицією Верховного Суду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 14 травня 2024 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ.

13 березня 2026 року позивач, досягнувши відповідного віку та маючи пільговий стаж як учасник бойових дій, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV.

Відповідач здійснив розрахунок та призначення пенсії за віком з 13.03.2026, однак при обчисленні розміру пенсії застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 2023 роки (у розмірі 14370,64 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації).

У відповідь на звернення представника позивача про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023 2026 роки, Головне управління ПФУ у Львівській області листом №30152-31675/K-02/8-1300/26 від 02.06.2026 відмовило у задоволенні такої вимоги, посилаючись на ч.3 ст.45 Закону №1058-IV та зазначивши, що у даному випадку відбулося переведення з одного виду пенсії на інший.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не проведення перерахунок пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023-2026 роки, позивач звернулася до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є право особи на проведення індексації пенсії в належному розмірі.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримував пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.

Зокрема, за нормами вказаного Закону, пенсія за вислугу років визначається у процентному співвідношенні (залежно від вислуги) до розміру грошового забезпечення. При цьому, показник середньої заробітної плати при визначенні грошового забезпечення для обчислення пенсії не застосовується.

З огляду на те, що позивач отримував пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм Закону України №1058-ІV позивач звернувся вперше.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 по справі №615/1644/16-а.

Таким чином, для обчислення позивачу пенсії за віком пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто, за 2023, 2024, 2025 оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 29.03.2023 по справі №240/4170/19, від 08.02.2024 по справі №500/1216/23 та від 27.11.2024 у справі №560/11681/23, від 16.01.2025 у справі №580/4901/22.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Законом № 1058-IV у березні 2026 року.

Відповідно, роком звернення за призначенням пенсії є 2026 рік.

Трьома календарними роками, що передують року звернення (2026 року), є 2023, 2024 та 2025 роки.

Таким чином, застосування відповідачем показника середньої заробітної плати за 20212023 роки є протиправним та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

З урахуванням наведеного, позивач має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2023-2025 роки, а не як зазначає представник позивача 2023-2026 роки.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 20.02.2025 у справі №380/4842/24.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислення ОСОБА_1 розміру призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки є протиправними. До задоволення підлягає і похідна позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2023-2025 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 13.03.2026.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-263 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення ОСОБА_1 розміру призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у львівській області здійснити з 13.03.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна