Рішення № 139120058, 19.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1983/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 2), з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, скасувавши рішення про відмову в призначенні пенсії № 134250013853 від 16.10.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 ОСОБА_1 періоди роботи в повному обсязі з 01.03.1994 по 17.02.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 в фактичному подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.10.2025 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у м. Самборі із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умова» (далі список № 2) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В порядку екстериторіальності заява позивача була опрацьована та розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням № 134250013853 від 16.10.2025 відповідач - 2 відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи відмову відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу роботи. За результатами розгляду звернення позивача, документів доданих до заяви до страхового стажу відповідач - 2 не зарахував період роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021 у зв`язку з тим, що довідка №285 від 07.10.2025 потребує уточнення і перевірки. Зокрема, у довідці відсутні первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана та вказано що особа працювала повний робочий день, а згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.09.1987 в період з 01.03.1994 по 06.08.2007 працювала на 0,75 ставки. Також відсутній перелік робочих місць, робота на яких дає право на пільгову пенсію за результатами атестації, яка затверджена наказом від 19.09.2003 №102. Зважаючи, що дії відповідачів порушують конституційне право позивача на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 06.02.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

02.03.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.03.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

27.03.2026 від відповідача 1 за вх. №4442ел надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечує. Пояснивши, що згідно документів, поданих заявницею, вік позивачки на момент звернення (09.10.2025) становив 55 років 0 місяців 04 дні. Страховий стаж склав 31 рік 09 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 0 років 0 місяців 0 днів. За поданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано: період роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021 згідно довідки від 07.10.2025 № 285, оскільки в довідці відсутні первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких її видано, та вказано, що особа працювала повний робочий день, а згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.09.1987 в період з 01.03.1994 по 06.08.2007 позивачка працювала на 0,75 ставки. Також відсутній перелік робочих місць, робота яких дає право на пільгову пенсію за результатами атестації, яка затверджена наказом від 19.09.2003 №102. В довідці від 07.10.2025 № 285 не вказано відпустки по догляду за дітьми до трьох та шести річного віку. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно з ч. 4 ст. 24 вказаного вище Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок), визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у пій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від- 12.08.1993 № 637 (далі - Постанова № 637). Відповідно до п.п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.20.05 № 1566/11846 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах надається довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, згідно з пунктом 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 2-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону) та документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №.442 Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (для зарахування до стажу, що дає право па призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21.08.1992). Відповідно до пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком подаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією - відповідно до п. 20 Порядку 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 та пунктом 23 розділу XV 'Прикінцеві положення Закону № 1058). Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право па пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на- пільгових умовах, уточнюючу довідку. Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (надалі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 Порядку № 442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. Для зарахування пільгового стажу не долучено жодних підтверджуючих документів. Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відсутнє. Відтак, просив суд відмовити у задоволенні позову.

30.03.2026 від відповідача 2 за вх. №25917 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що пільгова довідка потребує уточнення та перевірки, тому відповідачем прийнято рішення про відмову у призначені пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

09.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області у м. Самборі із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умова» (далі список № 2) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В порядку екстериторіальності заява позивача була опрацьована та розподілена для розгляду до ГУ ПФУ в Запорізькій області.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, відповідачем 2 прийнято рішення № 134250013853 від 16.10.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи відмову відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу роботи.

Відповідно до оскаржуваного рішення до страхового стажу відповідач - 2 не зарахував період роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021 у зв`язку з тим, що довідка №285 від 07.10.2025 року потребує уточнення і перевірки. Зокрема, у довідці відсутні первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана та вказано що особа працювала повний робочий день, а згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.09.1987 в період з 01.03.1994 по 06.08.2007 працювала на 0,75 ставки. Також відсутній перелік робочих місць, робота на яких дає право на пільгову пенсію за результатами атестації, яка затверджена наказом від 19.09.2003 №102.

Позивач із такою відмовою не погоджується, відтак змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію (ст. 7 Закону №1788-XII).

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч. 3 ст. 4 Закон №1058-ІV).

Частиною 1 ст. 114 цього Закону (в редакції на момент звернення за призначення пенсії) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як свідчать матеріали справи, позивач, досягнувши 55-річного віку, вчинила всі необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В даному випадку достатність віку позивача не є спірним.

На момент звернення за призначенням пенсії позивач для призначення пенсії за п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV повинен був довести, що стаж його роботи складає не менше 25 років, при цьому стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, - не менше 10 років.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, страховий стаж особи складає 31 рік 9 місяців 27 днів; Пільговий стаж за списком №-0 років 0 місяців 0 днів. До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано: періоди роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021, згідно довідки від 07.10.2025 №285, оскільки в довідці відсутні первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана та вказано, що особа працювала повний робочий день, а згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 10.09.1987 в період з 01.03.1994 по 06.08.2007 працювала на 0,75 ставки. Також відсутній перелік робочий місць, робота на яких дає право на пільгову пенсію за результатами атестації, яка затверджена наказом від 19.09.2003 №102. Пільгова довідка потребує уточнення та перевірки. В довідці від 07.10.2025 №285 не вказано відпустки по догляду за дітьми до трьох та шести річного віку.

Відповідно до положення ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону №1788-XII та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Як вбачається із записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 28.11.1989 була прийнята на роботу в підсобний цех колгоспу ім. Ватутіна та 26.02.1994 була звільнена за власним бажанням; 01.03.1994 позивач була прийнята на посаду 0,75 ставки санітарки інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ; 06.08.2007 позивача переведено на посаду 0,75 ставки молодшої медсестри на ліжка для дорослих і 0,25 ставки молодшої медсестри прибиральниці інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ; 17.02.2021 позивач була звільнена у зв`язку з скороченням чисельності (штату) працівників п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до довідки від 17.10.2025 №285, виданої КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» ОСОБА_1 працювала повний робочий день на посаді молодшої медсестри, яка безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих, виконувала роботу молодшої медсестри (санітарки безпосередньо).

Згідно витягу з наказу №32 від 28.02.1994 ОСОБА_1 прийнято на посаду 0,75 ставки санітарки інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ з 01.03.1994.

Відповідно до витягу з наказу №124-к від 06.08.2007 ОСОБА_1 - молодшу медсестру інфекційного відділення ЦРЛ - переведено на посаду 0,75 ст. молодшої медсестри на ліжка для дорослих і 0,25 ст. молодшої медсестри прибиральниці інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ з 06.08.2007.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як встановлено судом, професія, за якою працював позивач у вказані періоди, віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які затверджені постановою КМУ від 26.01.1991 №10 - код професії 0003-95.

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які затверджені постановою КМУ від 16.01.2003 №36, посада за якою працювала позивач віднесена до п. 24 розділу XXIV Охорона здоров`я та соціальна допомога

Водночас, п. 10 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. п. 1 та 2 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, у трудовій книжці позивачки чітко відображено роботу у спірний період на посаді, яка міститься у Списку №2. Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують роботу позивача, зокрема, за Списком №2,

Щодо посилання відповідача, на те що позивачка з 01.03.1994 по 17.02.2021 працювала на 0,75 ставки, а отже не була зайнята повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, у довідці №285 від 07.10.2025 дійсно міститься запис про те, що позивачка працювала з розрахунку 0,75 посадового окладу на посаді санітарки інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ з 01.03.1994, а з 06.08.2007 переведена на посаду 0,75 ставки молодшої медсестри на ліжка для дорослих і 0,25 ставки молодшої медсестри прибиральниці інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ.

Суд наголошує, що підтвердження зайнятості саме повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, однак, у разі відсутності в ній таких записів, необхідним є подання уточнюючої довідки підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 по справі №336/3067/17.

Тобто, підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо роботи на підприємстві, а і довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вже зазначав суд, у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №285 від 07.10.2025 виданої КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», підтверджується, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», за період з 01.03.1994 по 17.02.2021 26 р. 11 міс. 17 д., виконувала повний робочий день безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих, за професією, посадою молодшої медсестри, що передбачено Списком №2, розділом XXIV, підрозділ 24 код КП 5132, класифікатор професій ДК 0003-95. Зазначена довідка видана відповідно до Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Щодо посилання відповідача на відсутність доказів атестації робочого місця, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі ст. 41 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.271 КК України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом п.8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд наголошує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 ст. 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем - 2 безпідставно під час обрахунку права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 визначено розмір пільгового стажу 0 років.

Щодо зарахування стажу у подвійному розмірі, то суд зазначає таке.

01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За правилами ч. 4 ст. 24 згаданого Закону (тут і далі в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами п. 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. п. 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналогічна позиція викладена в постанові суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та в постанові від 12.12.2019 у справі №582/874/17.

Як вже встановив суд, згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 :

- 28.11.1989 була прийнята на роботу в підсобний цех колгоспу ім. Ватутіна;

- 26.02.1994 була звільнена за власним бажанням;

- 01.03.1994 позивач була прийнята на посаду 0,75 ставки санітарки інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ;

- 06.08.2007 позивача переведено на посаду 0,75 ставки молодшої медсестри на ліжка для дорослих і 0,25 ставки молодшої медсестри прибиральниці інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ;

- 17.02.2021 позивач була звільнена у зв`язку з скороченням чисельності (штату) працівників п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до довідки від 17.10.2025 №285, виданої КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день на посаді молодшої медсестри, яка безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих, виконувала роботу молодшої медсестри (санітарки безпосередньо).

Згідно витягу з наказу №32 від 28.02.1994 ОСОБА_1 прийнято на посаду 0,75 ставки санітарки інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ з 01.03.1994.

Відповідно до витягу з наказу №124-к від 06.08.2007 ОСОБА_1 - молодшу медсестру інфекційного відділення ЦРЛ переведено на посаду 0,75 ст. молодшої медсестри на ліжка для дорослих і 0,25 ст. молодшої медсестри прибиральниці інфекційного відділення Старосамбірської ЦРЛ з 06.08.2007.

Суд відзначає, що стаж роботи позивача підтверджується також трудовою книжкою, яка є основним документом відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ та п. 1 Порядку № 637.

За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно із п. 3 ст. 40 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списками №1 і №2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1058 передбачено, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому, як зазначено в ч. 3 вказаної статті, страховий стаж ураховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, зокрема, за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Вимогами п. 4 ст. 24 Закону №1058-IV установлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Суд зауважує, що редакція ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час.

При цьому ст. 24 Закону №1058-IV не скасовує ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років.

Висновки щодо застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для обчислення пенсії за віком викладені у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 04.12.2019 у справі №689/872/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17.

Зокрема, Верховний суд у постанові від 27.04.2023 у справі №160/14078/22 (провадження № К/990/11823/23), зазначає, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. За правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі № 689/872/17 та від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2010, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, суд вказує на те, що згідно з довідкою від 07.10.2025 №285 виданої КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працювала в КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» з період з 01.03.1994 по 17.02.2021 на посаді молодшої медсестри, яка безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1110-ІV від 10.07.2003 стаж роботи зараховується у подвійному розмірі.

Як вже зазначав суд, у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №285 від 07.10.2025 виданої КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», підтверджується, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», за період з 01.03.1994 по 17.02.2021 26 р. 11 міс 17 д., виконувала повний робочий день безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих, за професією, посадою молодшої медсестри, що передбачено Списком 2, розділом XXIV, підрозділ 24 код КП 5132, класифікатор професій ДК 0003-95.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд висновує про наявність порушення прав позивачки з боку відповідача-2 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а відтак, рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №134250013853 від 16.10.2025 є протиправним і його слід скасувати.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 періоди роботи в повному обсязі з 01.03.1994 по 17.02.2021 та зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 в фактичному подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021.

Щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, то такі знайшли своє відображення у рішенні, щодо якого суд дійшов висновку про протиправність.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову відповідно до вищенаведених мотивів.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за Списком № 2 № 134250013853 від 16.10.2025, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса місця знаходження: 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021 в повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса місця знаходження: 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.03.1994 по 17.02.2021 в фактичному подвійному розмірі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса місця знаходження: 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.08.2026

Суддя Потабенко В.А.