Ухвала суду № 139120019, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11415/26

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

20 серпня 2026 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ111414 від 20.05.2026 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон Транс» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

18.08.2026 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови №ОПШ111414 від 20.05.2026, у тому числі зупинити примусове стягнення коштів на її підставі, до набрання законної сили рішенням суду у справі №380/11415/26. В обґрунтування заяви вказує, що оскаржувана постанова покладає на позивача обов`язок сплатити адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн та підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби незалежно від факту її оскарження до суду. Зазначає, що у разі відкриття виконавчого провадження та примусового списання коштів з рахунків позивача до вирішення спору по суті задоволення позову в майбутньому не відновить порушені права в повному обсязі, оскільки поворот виконання пов`язаний із додатковими тривалими процедурами, витратами часу і коштів, а вилучення обігових коштів негативно вплине на господарську діяльність. Крім того, заявник вважає ознаки протиправності оскаржуваної постанови очевидними, оскільки її винесено щодо особи, яка не є суб`єктом наведеного правопорушення.

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлено ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до ч.1 якої така заява, серед іншого, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник послався на можливість відкриття виконавчого провадження та примусового списання коштів, а також на очевидність ознак протиправності оскаржуваної постанови.

Разом з тим, суд зауважує, що обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник не надав жодних доказів на підтвердження наведених у заяві обставин. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження за оскаржуваною постановою, накладення арешту на кошти чи майно позивача, а також докази майнового стану позивача, які б давали змогу встановити, що примусове стягнення 17000,00 грн істотно вплине на його господарську діяльність. Наведені заявником доводи ґрунтуються на припущеннях щодо можливого настання негативних наслідків у майбутньому.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт можливого примусового виконання оскаржуваної постанови не є безумовною підставою для забезпечення позову. Стягнена на виконання постанови сума у разі задоволення позову підлягає поверненню, а можливість повороту виконання не свідчить про те, що захист прав позивача стане неможливим або потребуватиме надмірних зусиль і витрат. Заявник не довів наявності дійсної та реальної загрози настання шкоди, яку неможливо буде відвернути чи усунути після вирішення спору по суті.

Стосовно посилання заявника на очевидність ознак протиправності оскаржуваної постанови суд зазначає таке. Питання про те, чи є позивач належним суб`єктом адміністративно-господарської відповідальності за ст.ст.39, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III, є предметом спору у цій справі та підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті на підставі оцінки всіх зібраних доказів. Установлення наявності чи відсутності ознак протиправності постанови на стадії вирішення заяви про забезпечення позову означало б висловлення судом правової позиції щодо суті спору наперед, до дослідження доказів та доводів сторін, що є неприпустимим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.06.2021 у справі №160/8226/20, зазначивши, що застосування заходів забезпечення позову з підстави очевидності ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень допускається лише у виключних випадках, а ознаки протиправності оскаржуваних рішень підлягають доведенню у встановленому законом порядку під час розгляду справи по суті. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах у справах №640/23179/19 та №826/16216/18.

Окрім того, суд враховує, що заявлений захід забезпечення позову зупинення дії постанови №ОПШ111414 від 20.05.2026 та зупинення примусового стягнення коштів на її підставі за своїм змістом збігається з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування цієї ж постанови. Вжиття такого заходу до вирішення спору по суті фактично призвело б до передчасного вирішення позову, оскільки на час розгляду справи оскаржувана постанова була б позбавлена юридичної сили, чого позивач і прагне досягти за результатом розгляду справи. Мета забезпечення позову полягає у збереженні існуючого становища сторін до ухвалення остаточного рішення, а не у наданні позивачу того результату, за яким він звернувся до суду.

Проаналізувавши доводи заяви та наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про те, що заявником не доведено наявності визначених ч.2 ст.150 КАС України підстав для забезпечення позову, а обраний захід не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Відтак, враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон Транс» про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон Транс» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.