Рішення № 139120015, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 рокусправа № 380/3315/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в перерахунку пенсії;

-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з врахуванням нової довідки ОК-5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки після призначення пенсії він продовжує працювати і рівень його заробітної плати суттєво зріс, він 09.12.2025 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням заробітку за формою ОК-5 та показника середньої заробітної плати по Україні за 2022 2024 роки. Листом від 30.12.2025 пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для перерахунку, оскільки пенсія вже була перерахована з 01.02.2025. Позивач вважає таку відмову протиправною, формальною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 27.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24488 від 25.03.2026), в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачу з 17.03.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.02.2025 на підставі заяви позивача від 10.02.2025 проведено черговий перерахунок пенсії згідно з частиною 4 статті 42 вказаного Закону із врахуванням набутого страхового стажу після попереднього перерахунку. Щорічно пенсія позивача індексувалася у встановленому законом порядку. При зверненні позивача 09.12.2025 передбачений абзацом 3 частини 4 статті 42 Закону двохрічний строк з моменту попереднього перерахунку не сплив, а набуття 24 місяців страхового стажу після перерахунку від 01.02.2025 відсутнє. Окрім того, чинним законодавством не передбачено можливості застосування при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року повторного звернення, оскільки перерахунок проводиться із застосуванням показника заробітної плати, з якого обчислена пенсія з урахуванням наступних індексацій. Відтак просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 17.03.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та одержує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Після призначення пенсії позивач продовжував здійснювати трудову діяльність.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі заяви позивача пенсійним органом з 01.02.2023 проведено перерахунок пенсії із врахуванням страхового стажу та заробітної плати по 31.12.2022.

10.02.2025 позивач подав заяву про проведення чергового перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV. За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем з 01.02.2025 проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням набутого страхового стажу за період з 01.05.2023 по 31.01.2025 (1 рік 9 місяців) та заробітної плати, що враховувалась при попередньому розрахунку з урахуванням коефіцієнтів підвищення (індексації).

09.12.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку форми ОК-5 за періоди роботи до жовтня 2025 року та власний розрахунок пенсії, сформований з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022 2024 роки у сумі 14 561,56 грн.

Листом від 30.12.2025 № 34207-37247/Г-02/8-1300/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки пенсія призначена та неодноразово перераховувалася відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема останній перерахунок проведено з 01.02.2025 за нормами абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV.

Незгода позивача з такою позицією пенсійного органу стала підставою для звернення до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Відповідно до абзаців 1, 6, 15 ч.1 ст.7 Закону №1058 загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; відповідальності суб`єктів системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058, порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Розмір пенсії, обчислений за нормами Закону № 1058, залежить від тривалості страхового стажу та величини середньомісячного заробітку , права на надбавки та підвищення, працевлаштування та звільнення з роботи.

Частиною 4 ст. 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до абзаців 1 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Таким чином, індексація пенсії це збільшення не розміру пенсії, а збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії

Аналіз наведених приписів свідчить про те, що перерахунок пенсії особі, яка після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжувала працювати, здійснюється за наявності однієї з двох альтернативних умов: або набуття особою не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, або закінчення не менш як двох років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, якщо особа набула менше 24 місяців стажу.

ОСОБА_1 з 17.03.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно поданої заяви від 17.03.2020.

07.02.2023 ОСОБА_1 падав заяву щодо проведення перерахунку відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону 1058. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перераховано з 01.02.2023 з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Після проведення перерахунку розмір пенсії обчислений при страховому стажі 34 роки 07 місяців 27 днів (стаж і зарплату враховано по 31.12.2022), коефіцієнт стажу 0,34583 та із середньомісячної заробітної плати 10168,74 грн. (7763,17 грн. х 1,30987) за період роботи 01.07.2000 по 31.12.2022 згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,30987 та становив 3751,66 грн.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, попередній перерахунок пенсії ОСОБА_1 було здійснено пенсійним органом з 01.02.2025 (за заявою від 10.02.2025) відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV з урахуванням страхового стажу по 31.01.2025.

З наступною заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 09.12.2025, тобто через десять місяців після попереднього перерахунку пенсії. При цьому за період з лютого 2025 року по грудень 2025 року позивач об`єктивно не міг набути та не набув встановленого законом 24-місячного страхового стажу.

Таким чином, станом на дату звернення позивача 09.12.2025 передбачений абзацом 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV дворічний строк після попереднього перерахунку не минув, а умов абзацу 1 частини 4 статті 42 цього ж Закону щодо набуття 24 місяців нового стажу дотримано не було.

Окрім того, суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується виключно при первинному призначенні пенсії за віком.

Натомість перерахунок раніше призначеної пенсії за правилами частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV здійснюється із застосуванням саме того показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з його подальшим коригуванням на коефіцієнти щорічного підвищення (індексації) відповідно до частини 2 статті 42 цього Закону. Закон № 1058-IV не передбачає можливості застосування при проведенні перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру нового трирічного показника середньої заробітної плати по Україні на рівні 2022 2024 років (14 561,56 грн), на чому наполягає позивач.

Враховуючи викладене, відповідач, надаючи позивачу роз`яснення листом від 30.12.2025 щодо відсутності правових підстав для перерахунку пенсії на умовах, викладених у заяві від 09.12.2025, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідачів про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна