Рішення № 139120010, 20.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11347/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дніпро» до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, оформлену листом від 05.05.2026 №7.4-2/28-09-04/12000, у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4 від 15.05.2025;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4 від 15.05.2025 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дніпро», поданої директором Джигою Денисом Володимировичем, від 27.03.2026 №17 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації.

Посилається на те, що придбаний за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу спеціалізований транспортний засіб (сміттєвоз) було задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 8705908090, проте відповідач рішенням про визначення коду товару від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025 самостійно класифікував товар за кодом 8704239900 та відмовив у митному оформленні, внаслідок чого позивач був змушений подати нову митну декларацію та сплатити митні платежі у більшому розмірі. Зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №380/11564/25 вказане рішення про визначення коду товару та прийняту на його підставі картку відмови визнано протиправними та скасовано, а це судове рішення набрало законної сили 30.01.2026. На виконання судового рішення позивач 27.03.2026 звернувся до відповідача із заявою №17 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4 від 15.05.2025, однак відповідач листом від 05.05.2026 №7.4-2/28-09-04/12000 повідомив про відсутність у посадових осіб митниці підстав для внесення таких змін, не навівши жодного обґрунтування відмови. Вказує, що скасування рішення про визначення коду товару за своєю суттю спрямоване на підтвердження правильності первісного декларування, а відмова у внесенні змін з формальних мотивів суперечить ст.269 Митного кодексу України та п.37 Положення про митні декларації і порушує майнові права позивача, який сплатив обов`язкових платежів більше, ніж передбачено законодавством. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що до заяви від 27.03.2026 №17 позивач не додав жодних документів, які б підтверджували необхідність та правомірність внесення змін до митної декларації. Зазначає, що подання документів під час первинного митного оформлення саме по собі не звільняє декларанта від обов`язку підтвердити підстави для внесення змін до вже оформленої митної декларації, а за відсутності відповідних документів митний орган не має законних підстав для внесення таких змін. Указує, що в порядку ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав належних та допустимих доказів подання разом із заявою документів, які підтверджують підстави для внесення змін. На обґрунтування своєї позиції послався на постанови Верховного Суду від 23.11.2000 у справі №809/984/18 та від 15.04.2021 у справі №813/8046/14, які, на його думку, підтверджують, що митний орган оцінює саме документи, подані разом із заявою про внесення змін, а за їх відсутності має право відмовити у внесенні змін до митної декларації. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 03.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.07.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Дніпро» (код ЄДРПОУ 38231704) зареєстроване як юридична особа з 29.10.2012; основним видом його діяльності є збирання безпечних відходів.

19.03.2025 між компанією Neuhaus GmbH (Німеччина) як продавцем та позивачем як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №1, на виконання якого позивач придбав транспортний засіб марки MAN, модель TGS 26.320 6X2, номер шасі НОМЕР_1 , обладнаний навантажувачем Zoller 2349 та бункером FAUN VARIOPRESS 524. Рахунок-фактуру (інвойс) від 02.04.2025 №504507 виставлено на суму 18500,00 євро, яку позивач сплатив 08.04.2025.

14.04.2025 для митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці митну декларацію №25UA209200023058U8, у графі 33 якої зазначив код УКТ ЗЕД 8705908090, що відповідає моторним транспортним засобам спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів. За цією декларацією нараховано ввізне мито за ставкою 5% у сумі 44804,11 грн та податок на додану вартість у сумі 188177,27 грн.

За результатами контролю правильності класифікації товарів відповідач прийняв рішення про визначення коду товару від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025, яким класифікував товар за кодом УКТ ЗЕД 8704239900 як вантажний автомобіль (сміттєвоз), призначений для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів. На підставі цього рішення відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.05.2025 №UA209200/2025/000735.

У зв`язку з відмовою у митному оформленні позивач подав нову митну декларацію №25UA209200030791U4, митне оформлення за якою завершено 15.05.2025. У графі 33 цієї декларації зазначено код УКТ ЗЕД 8704239900, у графі 44 під кодом 1503 наведено рішення про визначення коду товару від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025, а у графі 47 та графі «В» нараховано ввізне мито за ставкою 10% у сумі 88984,23 грн, акцизний податок у сумі 808531,18 грн та податок на додану вартість у сумі 357471,53 грн, а всього 1254986,94 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №380/11564/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дніпро» до Львівської митниці задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.05.2025 №UA209200/2025/000735. Суд у тій справі встановив, що спірний транспортний засіб за своїми технічними характеристиками належить до товарної позиції 8705, оскільки виконує спеціальну функцію пресування та ущільнення відходів, а митний орган, відхиливши заявлений декларантом і підтверджений висновком експерта код, не надав жодного технічного доказу на спростування наявності спеціального обладнання. Указане судове рішення набрало законної сили 30.01.2026.

27.03.2026 директор позивача звернувся до начальника Львівської митниці із заявою №17 за формою згідно з додатком 3 до Положення про митні декларації, в якій просив надати дозвіл на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4. У заяві наведено зміст змін: щодо графи 31 опис товару; щодо графи 33 заміну коду 8704239900 на 8705908090; щодо графи 44 заміну відомостей про рішення від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025 на відомості про судове рішення у справі №380/11564/25 від 03.12.2025; щодо графи 47 та графи «В» виключення нарахування акцизного податку, зменшення ставки ввізного мита та відповідний перерахунок податку на додану вартість. У графі «Обґрунтування» заяви зазначено рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/11564/25 від 03.12.2025.

28.04.2026 адвокат Тоноян А.К. в інтересах позивача направив до Львівської митниці адвокатський запит №28/26-04-АЗ, в якому просив надати документально підтверджену інформацію щодо стану розгляду заяви від 27.03.2026 №17 та щодо перерахування надміру сплачених митних платежів за митною декларацією №25UA209200030791U4.

Листом від 30.04.2026 №7.4-2/15/13/11493 Львівська митниця повідомила позивача, що відповідно до розділу ІІІ Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, нею скасовано рішення щодо класифікації товарів від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025.

Листом від 05.05.2026 №7.4-2/28-09-04/12000 Львівська митниця за наслідками розгляду адвокатського запиту процитувала зміст Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, ст.269 Митного кодексу України та п.33 Положення про митні декларації, після чого зазначила, що у посадових осіб Львівської митниці не було підстав для внесення змін до електронної митної декларації. Інших мотивів цей лист не містить.

Змістом спірних правовідносин є відповідність оскаржуваної відмови відповідача у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4 від 15.05.2025 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні визначає Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України).

Відповідно до ч.1 ст.269 МК України, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Згідно з ч.2 ст.269 МК України, внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Частиною 7 ст.269 МК України визначено, що порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок закріплено у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (далі Положення №450).

Відповідно до п.33 Положення №450, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Пунктом 34 Положення №450 визначено вичерпний перелік випадків, у яких внесення змін до митної декларації не дозволяється, зокрема, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати, або у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін.

Згідно з п.37 Положення №450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Пунктом 3 Порядку оформлення аркуша коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145, встановлено, що аркуш коригування складається у випадках, визначених п.37 Положення №450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.14 та ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України. Аналогічний припис закріплено у ч.2 ст.13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За правилами ч.6 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу змісту вищевказаних норм випливає, що право декларанта ініціювати внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення обмежене лише строком, визначеним ч.2 ст.269 МК України, та наявністю передбачених законодавством підстав для таких змін. При цьому скасування рішення митного органу віднесено п.37 Положення №450 до випадків, за яких зміни вносяться шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 23.11.2020 у справі №809/984/18, у якій судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів, є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.

У цій же постанові Верховний Суд вказав, що відмова митного органу у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації, викладена в листі, є свідченням про прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, яке оспорюється декларантом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Як підтверджується матеріалами справи, лист Львівської митниці від 05.05.2026 №7.4-2/28-09-04/12000 містить висновок про те, що у посадових осіб митного органу не було підстав для внесення змін до електронної митної декларації. Попри те, що цей лист сформовано як відповідь на адвокатський запит, за своїм змістом він є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо звернення позивача від 27.03.2026 №17, оскільки саме ним вирішено питання про відмову у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації. З урахуванням наведеного висновку Верховного Суду такий лист є актом індивідуальної дії, який може бути предметом судового оскарження.

Суд звертає увагу на те, що митне оформлення за митною декларацією №25UA209200030791U4 завершено 15.05.2025, а заяву про внесення змін до неї подано 27.03.2026, тобто в межах трирічного строку, встановленого ч.2 ст.269 МК України. Заяву складено за формою згідно з додатком 3 до Положення №450, підписано директором позивача; у ній зазначено номери граф, що підлягають зміні, відомості, які містяться у декларації, відомості, які повинні бути в ній зазначені, та причини внесення змін. Відтак позивачем дотримано вимог п.33 Положення №450 щодо форми і змісту звернення.

Разом з тим, як слідує зі змісту митної декларації №25UA209200030791U4, код УКТ ЗЕД 8704239900 та обчислені на його основі суми ввізного мита, акцизного податку і податку на додану вартість заявлено позивачем не за власним волевиявленням, а на виконання рішення відповідача про визначення коду товару від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025 та сформованої на його підставі картки відмови від 01.05.2025 №UA209200/2025/000735. Про це свідчить графа 44 декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що обидва зазначені акти скасовані рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №380/11564/25, яке набрало законної сили 30.01.2026. Крім того, відповідач листом від 30.04.2026 №7.4-2/15/13/11493 самостійно скасував рішення щодо класифікації товарів від 01.05.2025 №КТ-UA209000-0055-2025 у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650.

Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення підстава, з якої товар було класифіковано за кодом 8704239900, була відсутня, а митна декларація №25UA209200030791U4 містила відомості, що ґрунтувалися на скасованому акті митного органу. Наведене є саме тим випадком, який передбачений п.37 Положення №450 необхідністю виправлення відомостей, пов`язаних з поверненням митних платежів, у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Необґрунтованими є посилання представника відповідача на те, що до заяви від 27.03.2026 №17 не додано документів, які підтверджують необхідність внесення змін, оскільки п.33 Положення №450 покладає обов`язок додавати завірені копії документів лише в тому разі, якщо нові відомості або причини зміни декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування. У цій справі причиною зміни декларації є не нові фактичні дані про товар, а скасування рішення самого митного органу, і ця обставина підтверджується судовим рішенням, ухваленим за участю відповідача, та його ж листом від 30.04.2026 №7.4-2/15/13/11493. За правилами ч.6 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням у справі №380/11564/25, не підлягали повторному доказуванню, а вимога подати митному органу документи, які створені ним самим і перебувають у його розпорядженні, покладає на декларанта надмірний тягар.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що оскаржувана відмова, оформлена листом від 05.05.2026 №7.4-2/28-09-04/12000, прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру.

Згідно з ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; зобов`язання відповідача вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.05.2018 у справі №826/9727/16, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності таких умов: судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; виконано всі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено усі платежі, і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд встановив наявність визначеної п.37 Положення №450 підстави для внесення змін до митної декларації. Водночас розгляд заяви декларанта не вичерпується констатацією такої підстави. Митний орган зобов`язаний перевірити відсутність обмежень, передбачених п.34 Положення №450, визначити остаточний перелік граф, що підлягають зміні, перевірити правильність запропонованих декларантом числових значень митних платежів, зокрема бази оподаткування та ставок, після чого заповнити й оформити аркуш коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення №450 у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145. Із матеріалів справи вбачається, що жодної з цих дій відповідач не вчиняв, а заява від 27.03.2026 №17 фактично залишилася нерозглянутою по суті.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для зобов`язання відповідача надати дозвіл на внесення змін саме в тому обсязі, який визначено позивачем у заяві, оскільки правильність запропонованих у ній числових значень митних платежів відповідачем не перевірялася і предметом дослідження в межах цієї справи не була, а суд не вправі підміняти митний орган у здійсненні наданих йому повноважень.

Разом з тим, суд вважає, що саме лише скасування протиправної відмови не забезпечить ефективного захисту порушеного права позивача, адже не спонукає відповідача до розгляду його звернення по суті. З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання Львівської митниці повторно розглянути заяву позивача від 27.03.2026 №17 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Саме такий спосіб захисту застосував Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі №809/984/18 за подібних обставин.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Львівської митниці, оформлену листом від 05.05.2026 №7.4-2/28-09-04/12000, у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4 від 15.05.2025.

Зобов`язати Львівську митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дніпро» від 27.03.2026 №17 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №25UA209200030791U4 від 15.05.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дніпро» (місцезнаходження: вул.Зіни Бєлої, 8, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; код ЄДРПОУ: 38231704) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.