Рішення № 139119894, 20.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6577/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укласти з Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради охоронний договір на частину пам`ятки містобудування, архітектури «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний №33-Кв), а саме квартиру АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, згідно розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 № 102-р «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р» внесено зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р «Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам`яток» та викладено додатки 1-3 до рішення у новій редакції. Зокрема, згідно Додатку 2 пам`ятку з історичною назвою «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний № 33-Кв), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 віднесено до пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення у Кіровоградській області.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОКП «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру АДРЕСА_1 20.03.2006 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.03.2006 №7201.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться знятою із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 22.09.2022 у зв`язку із державною реєстрацією смерті.

Відповідно до інформації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 28.05.2025 №875/13 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 станом на 28.05.2025 зареєстрований з 13.12.2003 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За інформацією КП «Житлово-експлуатаційна організація №1» Кропивницької міської ради встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою з 2003 року, оплата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за вищевказаною адресою здійснюється.

Враховуючи викладене, користувачем частини пам`ятки містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний № 33-Кв) квартири АДРЕСА_1 є саме ОСОБА_1 .

Разом з цим, охоронний договір користувачем частини пам`ятки містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (охоронний № 33-Кв), а саме квартири АДРЕСА_4 до цього часу не укладено, звернення про укладення охоронного договору до Департаменту культури і туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації та Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради не надходило.

Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності.

Ухвалою судді від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24 грудня 2025 року №357 на підставі пунктів2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №340/6577/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Притулу К.М.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Притули К.М. від 08 січня 2026 року дану адміністративну справу прийнято до свого провадження (а.с.130).

Відзив відповідачем до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджено Список історичних населених місць України, зокрема до Списку по Кіровоградській області включені історично населені місця, зокрема місто Кіровоград (1754 рік).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 31.12.2022 за №549 затверджено межі і режими використання зон охорони та історичного ареалу міста Кропивницького.

Рішенням Кропивницької міської ради від 09.02.2023 №1480 «Про затвердження містобудівної документації «Історико-архітектурний опорний план міста Кропивницького з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу» (Коригування історико-архітектурного опорного плану м. Кропивницького з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу)» затверджено «Історико-архітектурний опорний план міста Кропивницького з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу».

Згідно розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 № 102-р «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р» внесено зміни до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року № 261-р «Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам`яток» та викладено додатки 1-3 до рішення у новій редакції. Зокрема, згідно Додатку 2 пам`ятку з історичною назвою «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний № 33-Кв), що розташований за адресою: вул. Віктора Чміленка, 29/6 у місті Кропивницькому віднесено до пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення у Кіровоградській області.

Відповідно до інформації Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 31.03.2025 №5249-25 установлено, що первісно на державний облік, як пам`ятка архітектури місцевого значення, будівля з історичною назвою «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний № 33-Кв) взята рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 06.07.1987 №254. З 2019 року будівля Управлінням містобудування та архітектури (нині - Департаментам містобудування та земельних ресурсів) Кропивницької міської ради облаштована охоронною дошкою.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОКП «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру АДРЕСА_1 20.03.2006 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.03.2006 №7201.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться знятою із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 22.09.2022 у зв`язку із державною реєстрацією смерті.

Відповідно до інформації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 28.05.2025 №875/13 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 станом на 28.05.2025 зареєстрований з 13.12.2003 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За інформацією КП «Житлово-експлуатаційна організація №1» Кропивницької міської ради встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою з 2003 року, оплата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за вищевказаною адресою здійснюється.

Реєстрація місця проживання - це офіційне повідомлення держави про місце проживання особи, яке здійснюється шляхом звернення до органу реєстрації. Це встановлення офіційної адреси.

Враховуючи викладене, користувачем частини пам`ятки містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний № 33-Кв) квартири АДРЕСА_1 є саме ОСОБА_1 .

На момент звернення до суду, охоронний договір користувачам користувачем частини пам`ятки містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (охоронний № 33-Кв), а саме квартири АДРЕСА_4 не укладено, звернення про укладення охоронного договору до Департаменту культури і туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації та Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради не надходило.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначаються Законом України від 08.06.2000р. №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі за текстом - Закон № 1805-ІІІ), преамбулою якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1805-ІІІ:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону № 1805-ІІІ рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Частиною першою статті 13 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Статтею 23 Закону № 1805-ІІІ встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст.23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Отже, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Тобто, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III є адміністративним договором.

Наведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.05.2024р. у справі №240/17530/23.

Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи (постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16).

У постанові від 24 травня 2021 року у справі № 640/4482/20 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства уповноваженим органом на укладення охоронного договору на пам`ятку місцевого значення є власник або уповноважений ним орган.

Оскільки всі власники пам`яток культурної спадщини незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти охоронний договір, то у разі невиконання ними вимог частини першої статті 23 Закону № 1805-III орган охорони культурної спадщини або прокурор, якщо відповідний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, має право звернутися до суду з позовом про зобов`язання власника пам`ятки культурної спадщини укласти такий договір.

Суд зазначає, що відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону (ч. 4 ст. 23 Закону № 1805-ІІІ).

Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1768 (далі Порядок № 1768).

Пунктом 1 Порядку № 1768 передбачено, що охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1768 власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Суд звертає увагу, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Суд зазначає, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 27.09.2021 №690-р на виконання законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою забезпечення належної реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини і здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини в районах, містах, селищах та селах області Департаменту культури та туризму вказано делегувати районним державним адміністраціям, виконавчим органам міських, селищних, сільських рад повноваження у сфері охорони культурної спадщини, а саме укладення охоронних договорів на пам`ятки місцевого значення. На виконання вказаного розпорядження, наказом директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 23.12.2022 №171 Про делегування повноважень у сфері охорони культурної спадщини виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у сфері охорони культурної спадщини в частині укладення охоронних договорів на пам`ятки (об`єкти) культурної спадщини, згідно з вимогами п.11 ч.2 ст.6 та ст.23 Закону (а.с. 23-24).

За приписами п.п.11 п. б ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до положення, Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (далі - департамент) є виконавчим органом Кропивницької міської ради, що утворюється рішенням міської ради за поданням міського голови.

До функцій Департаменту, зокрема належить:

- забезпечення виконання законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», міжнародних конвенцій та інших нормативно-правових актів в сфері охорони культурної спадщини (п. 2.2.53.);

- забезпечення на території міста Кропивницького заходів щодо контролю за збереженням, обліку, реабілітації, реставрації, консервації, музеєфікації та належного використання об`єктів культурної спадщини, підвищення рівня матеріально-технічного стану пам`яток (п. 2.2.54.);

- сприяння створенню належних умов для розвитку охорони культурної спадщини, відновленню традиційного характеру середовища та історичного ареалу міста (п. 2.2.55.);

- організація охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт (п. 2.2.60.);

- видання приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених департаментом програм та проектів, передбачених законодавством дозволів або з відхиленням від них (п. 2.2.61.);

- здійснення контролю за встановленням та утриманням охоронних дошок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках культурної спадщини та в межах їх територій (п. 2.2.62.);

- укладення охоронних договорів на пам`ятки та об`єкти місцевого значення в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня (п. 2.2.64.);

- виконання функції замовника з підготовки договорів на виявлення, дослідження об`єктів культурної спадщини, спеціальних робіт щодо вивчення пам`яток (п. 2.2.65.);

- інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, розташованих на території міста Кропивницького (п. 2.2.66.);

- здійснення інших функцій в межах повноважень департаменту (п. 2.2.68.).

Департамент має право звертатись до суду за захистом своїх порушуваних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (п.3.5 Положення).

Відповідно до п. 1.6 розділу І Положення Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Таким чином, спеціально уповноваженим міським органом охорони культурної спадщини є Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що власник пам`ятки повинен був не пізніше місяця після отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір, а у разі закінчення строку дії договору подовжити його строк або укласти новий охоронний договір.

Проте суд зазначає, що і самим Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради була допущена триваюча протиправна бездіяльність щодо вищезазначеного об`єкту охорони культурної спадщини, його збереження та захисту, а саме не вжиті заходи щодо своєчасного укладення охоронного договору, виданні відповідних розпоряджень та приписів відповідно до ст.ст.27, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо належного утримання відповідного об`єкта культурної спадщини.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокурора відносно того, що Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради заходи щодо поновлення прав територіальної громади не вживаються та зазначені обставини є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави у суді, відповідно до ст. 53 КАС України. Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом поновлення порушених інтересів держави.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах така бездіяльність порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи щодо збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення. Поряд з державним інтересом наявний також і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

При цьому, згідно з нормами міжнародного права, охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування, захист таких пам`яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь становить безпосередній державний інтерес.

Саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини, з урахуванням її особливостей, стану, цінності та встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (25002, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ 45215157) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укласти з Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради охоронний договір на частину пам`ятки містобудування, архітектури «Колишній прибутковий будинок Кошкіна» (кін. XIX ст., охоронний №33-Кв), а саме квартиру АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА