Рішення № 139119680, 19.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Київ справа №320/35051/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також ГУ ПФУ у м. Києві, позивач) до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі також ДП «Завод 410 ЦА», відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з березня 2024 року по червень 2024 року в сумі 286 957,10 грн за реквізитами: р/р UA 333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача Головне управління по м. Києву та області АТ «Ошадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон №1058), «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі також Інструкція), своєчасно не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у відзиві на позовну заяву зазначив, що внаслідок повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації проти України ДП «Завод 410 ЦА» позбавлений можливості вільно здійснювати свою господарську діяльність та відповідно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за рахунок коштів отриманих від ведення такої діяльності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ДП «Завод 410 ЦА» (код ЄДРПОУ 32709929) перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також є суб`єктом господарювання, який відшкодовує витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Внаслідок постійних обстрілів, що призводило до пошкодження будівель, на підприємстві вподовж 2023-2024 років запроваджувався простій на підставі наказів від 06 грудня 2023 року № 289, від 04 січня 2024 року № 06, від 22 лютого 2024 року № 26, від 25 березня 2024 року № 41, від 28 березня 2024 року № 42, від 27 червня 2024 року № 98, від 08 липня 2024 року № 113.

ГУ ПФУ в м. Києві на поштову адресу відповідача направлялись рекомендованим листом розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по червень 2024 року, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та призначеним особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку з несплатою ДП «Завод 410 ЦА» нарахованої суми, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з березня 2024 року по червень 2024 року в сумі 286 957,10 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є:

1) суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), згідно із пунктом 1.2 якої Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 2.1.1 Інструкції № 21-1 визначено страхувальників, якими, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 зазначеної Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що відповідач є страхувальником та має обов`язок вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - до набуття права на пенсію за віком.

Підставою для відшкодування підприємством органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Відповідно, у разі невиконання обов`язку страхувальником відшкодувати вказані витрати, орган Пенсійного фонду має право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

На підтвердження позовних вимог позивачем надані копії розрахунків сум заборгованості витрат на виплату та доставку пенсій з підтвердженнями направлення їх відповідачу, загальний розмір заборгованості ДП «Завод 410 ЦА» перед ГУ ПФУ в м. Києві по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з період з березня 2024 року по червень 2024 року в сумі 286 957,10 грн.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували правильність зазначених розрахунків або свідчили про відсутність у нього обов`язку щодо відшкодування відповідних витрат.

Водночас, зазначає що у зв`язку з оголошенням воєнного стану, постійними обстрілами не мало можливості здійснювати свою господарську діяльність, а як наслідок не могло, з поважних причин, відшкодовувати спірні витрати позивачу.

Суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на таке.

Витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій підлягають відшкодуванню підприємством відповідно до закону, і таке відшкодування є обов`язком підприємства.

Торгово-промислова палата України у своєму листі від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 підтвердила, що воєнна агресія російської федерації та наслідки воєнного стану є форс-мажорними обставинами в розумінні загальних норм цивільного права (Цивільного кодексу), зокрема для певних зобов`язань.

Проте форс-мажорне підтвердження Торгово-промислової палати України не звільняє підприємство від обов`язку законодавчо встановлених соціальних виплат.

Воєнні дії не звільняють від зобов`язань, якщо вони прямо не припинені або не призупинені спеціальними нормами.

Витрати на виплату та доставку пільгових пенсій підлягають відшкодуванню підприємством у силу прямої вказівки закону та не залежать від факту здійснення ним господарської діяльності на момент виникнення або реалізації відповідного обов`язку.

Обов`язок підприємства з відшкодування таких витрат має публічно-правовий характер і виникає не з факту поточної господарської діяльності, а з самого факту використання праці працівників, які набули право на пенсію на пільгових умовах, та з наявності правового зв`язку між підприємством і відповідними пенсійними виплатами.

Відтак цей обов`язок є законодавчо встановленим і не може бути поставлений у залежність від фінансового стану підприємства, його економічної активності, фактичного функціонування або припинення виробничої діяльності.

Саме по собі припинення або призупинення господарської діяльності підприємства, його перебування у складному фінансовому становищі, відсутність доходів чи виробничих процесів не змінює правової природи обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і не звільняє підприємство від виконання такого обов`язку, оскільки закон не передбачає жодних винятків чи умов, за яких відповідні витрати не підлягали б відшкодуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/156/24.

Під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що покладення на роботодавців обов`язку з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій є формою реалізації принципу соціальної відповідальності суб`єктів господарювання та спрямоване на забезпечення стабільності фінансування пенсійної системи. Звільнення підприємства від такого обов`язку у зв`язку з припиненням або призупиненням його господарської діяльності суперечило б принципам правової визначеності та рівності всіх суб`єктів перед законом.

Отже, відсутність фактичної господарської діяльності підприємства не може розцінюватися як підстава для звільнення від обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому не може розцінюватися як підстава для звільнення від відповідного обов`язку.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (місцезнаходження: 03151, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 94; код ЄДРПОУ 01128297) заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з березня 2024 року по червень 2024 року в сумі 286 957, 10 грн (двісті вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень десять копійок) за реквізитами: р/р UA 333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача Головне управління по м. Києву та області АТ «Ошадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.