Рішення № 139119551, 20.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. справа № 300/3786/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Карпатського округу, голови дисциплінарної комісії головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дашавця Романа Степановича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 27.05.2026 за № 114-о,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними дій, визнання незаконним, протиправним та скасування акта виїзного обстеження земельної ділянки від 21.04.2026 (с. Раків), визнання протиправним та скасування наказу від 27.05.2026 за № 114-о.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем на підставі подання дисциплінарної комісії, яке ґрунтується на хибних висновках перевірки від 21.04.2026, а також, внаслідок численних, як процедурних, так і етичних порушень допущених головою комісії під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача. Як наслідок, позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, що послугувало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправними дій, визнання незаконним, протиправним та скасування акта виїзного обстеження земельної ділянки від 21.04.2026 (с. Раків), визнання протиправним та скасування наказу від 27.05.2026 за № 114-о в частині позовних вимог про визнання незаконним, протиправним та скасування акта виїзного обстеження земельної ділянки від 21.04.2026 (с. Раків).

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: визначення (уточнення) складу учасників справи та/або змісту позовних вимог; подання документа про сплату судового збору або доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

12.06.2026 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто та, згідно уточненої позовної заяви від 12.06.2026, в якості відповідача в даній адміністративній справі визначено також голову дисциплінарної комісії головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дашавця Романа Степановича.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

07.07.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного наказу. Звертає увагу суду на те, що дисциплінарне провадження відносно позивача, проведене у відповідності до вимог законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті, встановив таке.

ОСОБА_1 працює на посаді заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

18.02.2026 заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Державної екологічної інспекції Карпатського округу Кравцем Р.В. та головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Кленцей О.Ю., спільно із представниками Брошнів-Осадської селищної ради, здійснено виїзд для огляду (обстеження) земельної ділянки, з метою перевірки фактів викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 , за наслідками якого складено Акт за №48/023 комісійного розгляду звернення гр. ОСОБА_2 щодо порушень природоохоронного законодавства в с. Раків, Брошнів-Осадської територіальної громади Калуського району (т.2 а.с.60,61).

Так, комісією встановлено таке: відсутність документації на право користування земельної ділянки заявниці, земельна ділянка не сформована, немає кадастрового номера та не відведена належним чином; наявність під`їзної дороги до ділянки візуально не спостерігається та не визначена матеріалами ДПТ; переїзд через потічок був збудований самочинно в зоні відводу залізниці (до 15 м від колії) з використання зрізаних заявницею дерев верби, діаметром до 20 см., як тимчасова споруда для переїзду міні трактора; земельна ділянка гр. Креховецького також не сформована та не має кадастрового номера; на земельній ділянці, крім житлового будинку, господарських будівель та споруд і городів наявний прокоп-жолоб, шириною до 2,5 м, довжиною близько 30 м та глибиною до 1,5 м для збору та розвантаженням дренажних та дощових вод.

За результатами розгляду комісія рекомендувала: ОСОБА_3 та гр. Креховецькому привести у відповідність до вимог земельного законодавства правоустановчі документи на земельні ділянки та за наявності підстав (після оформлення відводу земельних ділянок) отримати погодження на облаштування місткового переходу через водний об`єкт; Брошнів-Осадській селищній раді розглянути виявлені порушення на адмінкомісії та за наявності підстав, розглянути можливість поновлення проїзду та облаштування містка через водний об`єкт.

В подальшому до Державної екологічної інспекції Карпатського округу надійшло доручення Державної екологічної інспекції України від 31.03.2026 за № 337 "Про надання інформації щодо звернення ОСОБА_2 " щодо вчинення корупційного правопорушення, зловживання владою та службового підроблення заступником начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр ДЕІ Карпатського округу Романом Кравцем (т.2 а.с.6-19).

За наслідками розгляду зазначеного подання, 01.04.2026 начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області на ім`я начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу внесено подання про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу (т.2 а.с.34).

Наказом Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 01.04.2026 за №70-о "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 " порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу, та затверджено склад дисциплінарної комісії (т.2 а.с.2,3).

В ході дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією проведено обстеження земельної ділянки в с. Раків, за наслідками якого складено акт від 21.04.2026 (т.2 а.с.140-142).

В ході обстеження вказаної земельної ділянки, комісією виявлено об`єкт, який за сукупністю ознак має характеристики штучно створеної водойми, ознак природного формування водного об`єкта не встановлено, конфігурація берегів та рельєф місцевості про його утворення внаслідок проведення земельних робіт, орієнтовні параметри:

- довжина 62 м. 30 см.;

- ширина 8,5 м. (середня);

- площа 529,55 мІ.

Крім того, встановлено, що по периметру водойми в сторону залізничної колії відсутня огорожа, доступу сторонніх осіб не обмежено. Громадянин ОСОБА_4 використовує вказану земельну ділянку. Водний об`єкт розташований не в межах смуги відведення залізничного транспорту (по попередніх замірах). До перевірки не надано документів що підтверджують право користування земельною ділянкою, законність проведення земельних робіт, правові підстави створення водного об`єкта, наявність паспорта водного об`єкта, отримання дозвільних документів.

Як наслідок, комісією зазначено, що встановлені факти в сукупності можуть свідчити про самовільне часткове зайняття земельної ділянки в межах смуги відведення залізничного транспорту, самовільне проведення земельних робіт на частині ділянки смуги відведення залізничного транспорту, самовільне утворення водного об`єкта, чим порушено вимоги земельного законодавства України, а також можливе порушення прав землекористувача - Укрзалізниці.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 за наслідками здійсненого дисциплінарного провадження констатовано, що ОСОБА_1 при проведенні обстеження та складанні акта від 18.02.2026 не дослідив усіх обставин, зокрема не провів заміри водойми, не встановив розмірів земельної ділянки, а зазначені в акті розміри водойми значно відрізняються від розмірів водойми, зазначених у зверненні ОСОБА_2 та фактично встановлених розмірів під час обстеження, яке відбулось 21.04.2026, що вказує на невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків.

Наведене слугувало підставою для внесення подання від 15.05.2026 начальнику Державної екологічної інспекції Карпатського округу ОСОБА_5 для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 (т.2 а.с.252-264).

22.05.2026 ОСОБА_1 надав письмові пояснення начальнику Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

Як наслідок, наказом за №114-о від 27.05.2026, у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т.1 а.с.72).

Вважаючи такий наказ, а також дії голови дисциплінарної комісії, протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (ст.43 Конституції України).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII).

Згідно зі ст.1 Закону Закон №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.65 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду (ч.3 ст.65 Закону №889).

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч.3 ст.66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п.4, 5, 12 та 15 ч.2 ст.65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.5 ст.66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених п.1, 3, 7, 9-11, 13, 14 ч.2 ст.65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 цього Закону.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 5 ст. 66 Закону № 889).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (ч.1 ст.69 Закону № 889-VIII).

Згідно ч.1 ст.71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч.2 ст.75 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч.3 ст.75 Закону № 889-VIII за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні (ч.4 ст.75 Закону № 889 VIII).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з п. 3 Порядку № 1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії А; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В.

Згідно п. 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком (п. 13 Порядку № 1039).

Відповідно до п. 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно п. 33 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до п. 34 Порядку № 34 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

В контексті вищенаведеного, судом не встановлено допущення відповідачем порушень під час розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, Так, відповідачем забезпечено право на надання пояснень, ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження позивача та його представника, надано копії матеріалів дисциплінарної справи та протоколів засідання дисциплінарної комісії, а також враховано обставини, що пом`якшують відповідальність.

Як наслідок, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, як і в частині вимог звернутих до голови дисциплінарної комісії.

Однак, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що за наявності доказів допущення головою дисциплінарної комісії протиправних дій, які полягали у вживанні нецензурної лайки під час засідання комісії, позивач не позбавлений скористатись механізмом, визначеним чинним законодавством в частині дотримання етичних норм державними службовцями.

Водночас, слід зазначити, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам ч.2 ст.73 Закону України "Про державну службу" і бути належним чином обґрунтованим.

Адміністративний суд у силу вимог ч.3 ст.2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.

Зі змісту наказу начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу за №114-с від 27.05.2026 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " слідує, що підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани слугувало вчиненням ним дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (т.1 а.с.72).

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 28.04.2022 у справі № 540/2464/19 розмежував поняття "перевищення службових повноважень", "прийняття необґрунтованого рішення або рішення, що суперечить закону" та "невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків", зазначивши, що наведені діяння є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

При цьому, кожне з вказаних діянь містить самостійний склад дисциплінарного правопорушення (є окремим дисциплінарним проступком) і за кожне з цих діянь передбачені різні види дисциплінарних стягнень. Тому правильне встановлення виду дисциплінарного проступку є важливою складовою конституційної гарантії захисту від незаконного звільнення.

Зокрема, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків.

У розділі ІІІ Положення про відділ державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної екологічної інспекції Карпатського округу зазначено, що працівники відділу здійснюють у межах повноважень державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про охорону земель та надр, додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель, установлення використання водоохоронних зон і прибережно захисних смуг а також додержання режиму використання їх територій, ведення будівельних днопоглиблювальних робіт видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду та інших вимог природоохоронного законодавства.

В Положенні про відділ державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної екологічної інспекції Карпатського округу, одним із основних обов`язків є здійснення розгляду звернення громадян, підприємств, установ, організацій з питань що належать до компетенції відділу.

Відповідно до п.3 Посадової інструкції заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу, до основних посадових обов`язків позивача, як заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, входить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку; про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку; з питань про охорону земель та надр; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, а також інших вимог природоохоронного законодавства на території Івано-Франківської області в частині реалізації повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

Суд констатує, що під час дослідження матеріалів дисциплінарної справи, судом не було встановлено жодного факту, які б слугували підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Так, зокрема, позивачем, під час проведення перевірки встановлено таке: відсутність документації на право користування земельної ділянки заявниці, земельна ділянка не сформована, немає кадастрового номера та не відведена належним чином; наявність під`їзної дороги до ділянки візуально не спостерігається та не визначена матеріалами ДПТ; переїзд через потічок був збудований самочинно в зоні відводу залізниці (до 15 м від колії) з використання зрізаних заявницею дерев верби, діаметром до 20 см., як тимчасова споруда для переїзду міні трактора; земельна ділянка гр. Креховецького також не сформована та не має кадастрового номера; на земельній ділянці, крім житлового будинку, господарських будівель та споруд і городів наявний прокоп-жолоб, шириною до 2,5 м, довжиною близько 30 м та глибиною до 1,5 м для збору та розвантаженням дренажних та дощових вод.

Як наслідок, рекомендовано ОСОБА_3 та гр. Креховецькому привести у відповідність до вимог земельного законодавства правоустановчі документи на земельні ділянки та за наявності підстав (після оформлення відводу земельних ділянок) отримати погодження на облаштування місткового переходу через водний об`єкт (потічок в УЗ та БУВР; Брошнів-Осадській селищній раді розглянути виявлені порушення на адмінкомісії та за наявності підстав, розглянути можливість поновлення проїзду та облаштування містка через водний об`єкт.

Натомість, дисциплінарною комісією в ході обстеження вказаної земельної ділянки, виявлено об`єкт, який за сукупністю ознак має характеристики штучно створеної водойми, ознак природного формування водного об`єкта не встановлено, конфігурація берегів та рельєф місцевості про його утворення внаслідок проведення земельних робіт, по периметру водойми в сторону залізничної колії відсутня огорожа, доступу сторонніх осіб не обмежено. Громадянин ОСОБА_4 використовує вказану земельну ділянку. Водний об`єкт розташований не в межах смуги відведення залізничного транспорту (по попередніх замірах). До перевірки не надано документів що підтверджують право користування земельною ділянкою, законність проведення земельних робіт, правові підстави створення водного об`єкта, наявність паспорта водного об`єкта, отримання дозвільних документів. Як наслідок, встановлені факти в сукупності можуть свідчити про самовільне часткове зайняття земельної ділянки в межах смуги відведення залізничного транспорту, самовільне проведення земельних робіт на частині ділянки смуги відведення залізничного транспорту, самовільне утворення водного об`єкта, чим порушено вимоги земельного законодавства України, а також можливе порушення прав землекористувача - Укрзалізниці.

Досліджуючи зміст обидвох актів обстеження, суд доходить висновку, що позивач жодним чином не допускав неналежного виконання посадових обов`язків.

Більше того, під час обстеження земельної ділянки, позивачем встановлено допущення порушень обидвома землекористувачами, та як наслідок, надано рекомендації до усунення таких порушень, в тому числі й органу місцевого самоврядування, до компетенції якого відноситься вирішення даних питань.

Натомість дисциплінарною комісією продубльовано усі вимоги викладені у заяві ОСОБА_3 та проігноровано факт допущення нею порушень вимог земельного законодавства.

На думку суду, саме члени дисциплінарної комісії, які проводили обстеження земельної ділянки, допустили неналежне виконання посадових обов`язків, про що свідчить односторонній виклад обставин та повне ігнорування інших порушень.

Окремо слід зазначити, що згідно із ч.ч.1 і 2 ст.77 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Зміст оскаржуваного наказу вказує на те, що такий не містить стислого викладу обставин справи, не розкриває виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.

Такі обставини є істотним порушенням процедури притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, яке впливає на остаточний її результат.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява № 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.71 рішення).

Таким чином, відповідач формально зазначив підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не врахував всіх обставин справи, неналежним чином обґрунтував своє рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, через що безпідставно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

За таких обставин, оскаржуваний наказ за №114-о від 27.05.2026 є протиправним.

Як наслідок суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем сплачено 3993,60 гривні судового збору, що підтверджується квитанцією від 12.06.2026 (а.с.45).

Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частину сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції Карпатського округу, (код ЄДРПОУ 42702233, вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014), голови дисциплінарної комісії головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дашавця Романа Степановича (вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 27.05.2026 за № 114-о задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.05.2026 за № 114-о.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Карпатського округу, (код ЄДРПОУ 42702233, вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.