Ухвала суду № 139119478, 17.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВОГО РІШЕННЯ

17 серпня 2026 рокуСправа № 280/4818/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, будинок, 1-А; код ЄДРПОУ 03191673)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 року у справі №280/4818/25 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України № ЦО 1773/186 від 12 лютого 2025 року, яким скасовано групу інвалідності ОСОБА_1 .

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України судові витрати зі сплати судового збору сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

31.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Зокрема в обгрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року у справі № 280/4818/25 позовні вимоги було задоволено, а рішення Державної установи «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» визнано протиправним та скасовано.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 20.04.2026 року за наслідками апеляційного перегляду та винесення постанови Третього апеляційного адміністративного суду (провадження № 852/25443/25).

З метою реалізації судового рішення та нарахування належних виплат, позивач 01.07.2026 року першочергово звернувся із зверненням до Пенсійного фонду України через особистий кабінет ПФУ.

13.07.2026 року позивачем було отримано відповідь від ПФУ, в якій зазначено про неможливість проведення нарахувань, оскільки за рішенням суду будь-яких зобов`язань на органи Пенсійного фонду України не покладено, а відповідні дії та зміни з боку відповідача (Інституту) відсутні.

Після цього, 16.07.2026 року позивачем було направлено заяву з вимогою щодо виконання вказаного судового рішення безпосередньо до відповідача Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта».

Однак, попри дотримання послідовності та правомірності звернень, станом на момент подання цієї заяви судове рішення відповідачем у добровільному порядку не виконано, зміни не внесені, а мої законні права та інтереси залишаються порушеними, що свідчить про умисне зволікання з боку відповідача щодо реалізації судово-процесуального акту.

Ухвалою суду від 05.08.2026 суд призначив до розгляду заяву ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 по справі №280/4818/25 у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України № ЦО 1773/186 від 12 лютого 2025 року, яким скасовано групу інвалідності ОСОБА_1 .

Рішення набрало законної сили 20.04.2026 року.

За заявою позивача 11.08.2026 було видано виконавчий лист по справі №280/4818/25.

Оскільки рішення не виконано належним чином, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Як зазначено у ч.2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що скасування рішення відповідача, - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», яким позивачу скасовано групу інвалідності не відноситься до випадків, встановлених ч.1 ст.382 КАС України, а відтак не зумовлює прямого обов`язку суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як встановлено судом, позивачем не наведено жодних обґрунтувань необхідності встановлення судового контролю, окрім посилання на невиконання належним чином судового рішення.

Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі №0440/6728/18 (адміністративне провадження №К/990/23995/22) зазначено:

«... 19.Приписами вказаних статей передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду; визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця.

20.Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

21.Крім того, відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

22.Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

23.В частині першій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

24.З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

25.Отже, враховуючи зазначене вище, доводи скаржника про необхідність ухвалення додаткового рішення про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, так як відповідачі понад 2 роки не виконують постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 є безпідставними, оскільки судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. ...».

За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ОСОБА_1 у поданій заяві не зазначає, чи звертався він до органів державної виконавчої служби з виконавчим документом з приводу виконання зазначеного рішення. Суд звертає увагу, що до суду не надано доказів закінчення виконавчого провадження у зв`язку з неможливість виконання рішення суду.

Таким чином, станом на момент прийняття даної ухвали суду у суду відсутні підстави вважати, що заходи примусового виконання рішення суду відбувались та не дали очікуваного результату, а тому суд зазначає, що фактично встановлення в даному випадку судового контролю може бути за своєю суттю підміною одного способу контролю за виконанням судового рішення іншим, який буде полягати за перевіркою дотримання державним виконавцем своїх обов`язків щодо примусового виконання рішення суду.

Суд зазначає, що наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.

Враховуючи наведене, матеріали справи, зміст заяви та доданих до неї документів, суд відповідно до ст.382 КАС України не вбачає необхідності зобов`язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/4818/25.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак