Рішення № 139119446, 19.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2026 року Справа № 280/5924/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

Адміністративний позов розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 за заявою від 04.05.2026, прийняте Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 18.05.2026 № П/С N/A 10757 про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України № 2262-ХІІ.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача усі понесені судові витрати.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 від 15 травня 1980 року, батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

17 квітня 2003 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 17 квітня 2003 року. Після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_3 було змінено на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Василівка, Василівського району, Запорізької області (тимчасово окупована територія) помер ОСОБА_2 . Факт смерті підтверджено рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2026 у справі № 335/3308/26.

04 квітня 2026 року на підставі вказаного рішення було проведено державну реєстрацію смерті (Свідоцтво про смерть від 04.04.2026 серії НОМЕР_3 )

04 травня 2026 року Позивачка відповідно до ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату допомоги на поховання батька ОСОБА_2 .

Проте рішенням № П/С N/A 10757 від 18.05.2026 було відмовлено в оформленні та виплаті вказаної допомоги.

В обґрунтуванні відмови відповідач посилається на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299, а саме вказує на те, що ОСОБА_2 на момент смерті не отримував пенсію з 01.01.2026 в зв`язку з тим, що станом на 31.12.2025 ним не було пройдено фізичну ідентифікацію.

Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним звернувся з даною позовною заявою до суду. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19 червня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає, що згідно зі статтею 13 Закону № 1102-IV від 10.07.2003 виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України отже, відповідачем розглянуто заяву позивачки від 04.05.2026, щодо оформлення допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 та рішенням від 18.05.2026 П/С N/A № 10757 відмовлено в оформленні та виплаті допомоги на поховання. З матеріалів справи встановлено: виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.01.2026 на виконання Постанови КМУ від 11.02.2025 № 299, якою передбачено, що одержувачі виплат мають проходити фізичну ідентифікацію до 31 грудня кожного календарного року для продовження виплат. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 пенсію не отримував. Підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.

Представником позивача було подано відповідь на відзив у якій він зазначає, що відповідач посилається на норми Закону України «Про поховання та похоронну службу» від 10.07.2003 № 1102-IV (далі Закон № 1102-IV), що стосуються волевиявлення померлого щодо здійснення поховання.

Втім свою відмову відповідач мотивує тим, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.01.2026 на виконання Постанови КМУ від 11.02.2025 № 299, якою передбачено, що одержувачі виплат мають проходити фізичну ідентифікацію до 31 грудня кожного календарного року для продовження виплат та тим, що на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 пенсію не отримував. Однак наголошуємо, що норми, на які відповідач посилається у своєму відзиві не стосуються предмету спору та не можуть впливати на прийняття рішення про оформлення та виплату/невиплату допомоги на поховання. Вважаємо рішення від 18.05.2026 № П/С N/A 10757 про відмову у виплаті допомоги на поховання незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позовна заява - задоволенню.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 виданого 15 травня 1980 року, батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

17 квітня 2003 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 17 квітня 2003 року. Після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_3 було змінено на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Василівка, Василівського району, Запорізької області (тимчасово окупована територія) помер ОСОБА_2 .

Факт смерті підтверджено рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2026 у справі № 335/3308/26.

04 квітня 2026 року на підставі вказаного рішення було проведено державну реєстрацію смерті (Свідоцтво про смерть від 04.04.2026 серії НОМЕР_3 )

04 травня 2026 року позивачка відповідно до ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату допомоги на поховання батька ОСОБА_2 .

Рішенням № П/С N/A 10757 від 18.05.2026 було відмовлено в оформленні та виплаті вказаної допомоги.

В обґрунтуванні відмови відповідач посилається на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299, а саме вказує на те, що ОСОБА_2 на момент смерті не отримував пенсію з 01.01.2026 в зв`язку з тим, що станом на 31.12.2025 ним не було пройдено фізичну ідентифікацію.

Позивачка, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті допомоги на поховання, звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ в разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розділ V якого визначає порядок звернення за допомогою на поховання.

Так, розділом V зазначеного Порядку передбачено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Суд зазначає, що відповідач під час розгляду документів поданих позивачем не висловив зауважень щодо їх повноти та достовірності.

Де-факто відмова у виплаті допомоги на поховання обґрунтована лише тим, що ОСОБА_2 на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) фактично не отримувала пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати з 01.01.2026.

Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з урахуванням того, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера.

Для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.

На переконання суду факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть призупинення нарахування та виплати пенсії померлому пенсіонеру не позбавляло його статусу пенсіонера, що передбачав наявність у нього всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.

Те що, ОСОБА_2 фактично не отримувала пенсію з 01.01.2026, не впливає на спірні правовідносини, оскільки допомога на поховання не є пенсією та виплачується за бажанням осіб, які здійснили поховання пенсіонера та відповідно понесли витрати на вчинення таких дій.

Суд наголошує, що будь-яких застережень, обмежень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, ані приписи Закону № 2262-ХІІ ані Порядку № 22-1 не містять.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим спірне рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2,6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 за заявою від 04.05.2026, прийняте Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 18.05.2026 № П/С N/A 10757 про відмову у виплаті допомоги на поховання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України № 2262-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні, 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 19 серпня 2026 року.

Суддя Сацький Р.В.