Рішення № 139119437, 20.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Справа № 280/3504/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (вул. Поштова, буд. 159-Б, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ: 42698149) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ: 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК» (вул. Парамонова, буд. 7, кв. 81, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ: 33961559), про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (далі позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-01-28-006774-a від 03.04.2026;

залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК";

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з доводами відповідача та вважає оскаржуваний висновок необґрунтованим і протиправним. Зокрема, позивач вказує на відсутність порушення вимог пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України № 668, оскільки план фінансування відповідає встановленим вимогам та містить необхідні відомості щодо періоду, джерел і напрямів фінансування. Також позивач заперечує наявність порушень законодавства щодо ступеня локалізації виробництва, зазначаючи, що відповідна вартісна межа визначалася щодо кожного однакового товару окремо, а вимоги щодо локалізації та підтверджувальних документів поширювалися лише на товари, які досягали встановленої законодавством вартості. При цьому позивач вважає підхід відповідача до визначення однакових товарів таким, що не відповідає належному нормативному обґрунтуванню. Щодо встановленого відповідачем порушення пункту 18 Особливостей позивач зазначає, що розбіжності у відображенні матеріальних ресурсів у тендерній пропозиції та договорі мають технічний і розрахунковий характер, не змінюють предмета закупівлі, обсягу робіт та загальної вартості договору, а договірна ціна сформована відповідно до кошторисних норм. Також зазначає, що законодавство не вимагає повної тотожності підсумкової відомості ресурсів і договірної ціни учасника. Крім того, позивач вважає необґрунтованим визначений відповідачем спосіб усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, оскільки, на його думку, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не надає органу державного фінансового контролю безпосереднього права вимагати розірвання договору. У зв`язку з наведеним позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-01-28-006774-a від 03.04.2026 та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 21.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено без виклику (повідомлення) сторін. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК».

07.05.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі ним встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Зокрема, відповідач вказує на недотримання замовником вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, які придбавалися в межах виконання договору, зазначаючи, що учасником процедури закупівлі відповідні гарантійні документи було надано не щодо всіх товарів, на які поширювалися вимоги законодавства про локалізацію. Крім того, відповідач звертає увагу на невідповідність умов укладеного договору змісту тендерної пропозиції та тендерної документації, зокрема щодо складу, кількості та характеристик матеріальних ресурсів, передбачених для виконання робіт. На думку відповідача, зазначені розбіжності не можуть розглядатися виключно як технічні або розрахункові, оскільки вони впливають на зміст договірних зобов`язань сторін. Відповідач також зазначає, що встановлені під час моніторингу порушення є належною правовою підставою для визначення у висновку способу їх усунення шляхом припинення зобов`язань за договором, а відповідні дії органу державного фінансового контролю здійснені в межах наданих йому законом повноважень. З огляду на викладене відповідач вважає висновок за результатами моніторингу процедури закупівлі законним та обґрунтованим, доводи позивача безпідставними, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

12.05.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що порушень законодавства під час проведення закупівлі не допущено. Вказує, що розбіжності у плані фінансування, питаннях локалізації та відображенні матеріальних ресурсів мають формальний або технічний характер і не вплинули на предмет, обсяг та вартість закупівлі. Також позивач вважає необґрунтованою вимогу відповідача щодо припинення зобов`язань за договором, посилаючись на відсутність відповідних повноважень та законних підстав. У зв`язку з цим просить позов задовольнити.

21.05.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що доводи позивача фактично повторюють викладені у позовній заяві та не спростовують правомірності оскаржуваного висновку. Відповідач додатково обґрунтовує встановлені під час моніторингу порушення вимог пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України № 668, абзацу третього пункту 3 Особливостей та пункту 6-1 розділу X Закону України «Про публічні закупівлі», наголошуючи, зокрема, на неналежному оформленні плану фінансування робіт та невідповідності вимогам локалізації окремих кабельних виробів, зазначених у тендерній документації. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа пояснення щодо позову на адресу суду не надала.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (код ЄДРПОУ 42698149) зареєстроване у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1001031070004045806.

28.01.2026 ДП «Місцеві дороги Запорізької області» оголошено проведення відкритих торгів з особливостями за № UA-2026-01-28-006774-a на закупівлю робіт згідно предмету закупівлі «Реконструкція електропостачання для приєднання протирадіаційного укриття комунального закладу загальної середньої освіти "Розумівська гімназія "Темп" Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Кузнечна, 3А».

На участь у вказаній процедурі закупівлі подав тендерну пропозицію один учасник ТОВ "ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК".

18.02.2026 відбулось розкриття тендерних пропозицій та опубліковано протокол розкриття тендерних пропозицій.

18.02.2026 відбувся розгляд тендерної пропозиції ТОВ "ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК" на відповідність вимогам тендерної документації.

18.02.2026 було опубліковано повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі.

17.03.2026 між ДП «Місцеві дороги Запорізької області» та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК" укладено договір №РЕл/Темп на суму 4 440 387,60 гривень.

Згідно з наказом Управління Східного офісу Держаудитслужби 11.03.2026 №45, розміщеному на веб-порталі уповноваженого органу, прийнято рішення про початок моніторингу процедур закупівель, зокрема закупівлі за унікальним номером UA2026-01-28-006774-a, яка оголошена Державним підприємством «Місцеві дороги Запорізької області».

03.04.2026 Управлінням Держаудитслужби в електронній системі закупівель оприлюднений висновок про результати моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу відповідачем у Висновку зазначено:

«За результатом аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладання договору встановлено порушення пункту 84 Постанови №668».

«Встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 3 Особливостей та пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону».

«За результатом аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної документації та пропозиції учасника закупівлі встановлено порушення вимог пункту 18 Особливостей».

Крім цього, у Висновку відповідач зобов`язує «здійснити заходи щодо припинення зобов`язань за договором про закупівлю робіт від 17.03.2026 № РЕл/Темп та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

ДП «Місцеві дороги Запорізької області» вважаючи, що Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-01-28-006774-a від 03.04.2026 порушує його права, свободи та інтереси звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII.

Абзацом 2 ст.2 вказаного Закону визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Частинами першою, другою, шостою, сьомою статті 5 Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» врегульовано, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 2 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон № 922-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Частиною 2 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частин 3, 4 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною 6 статті 8 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 7 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються:

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини 10 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Суд звертає увагу, що пунктом 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відповідно до пункту 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII затверджено "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2026-01-28-006774-a від 03.04.2026 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за результатом аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладання договору встановлено порушення пункту 84 Постанови №668, також встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 3 Особливостей та пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та, за результатом аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної документації та пропозиції учасника закупівлі, встановлено порушення вимог пункту 18 Особливостей.

Щодо порушення позивачем пункту 84 Постанови №668 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 84 Загальних умов, план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об`єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

План фінансування було визначено позивачем та закріплений Додатком №1 до Договору.

В свою чергу план фінансування до Договору був складений на весь період будівництва за роками, а саме на 2026 рік, крім цього план на поточний рік містив помісячний розподіл. Також, план визначав напрями фінансування, а саме: фінансування спрямоване на реконструкцію електропостачання для приєднання протирадіаційного укриття комунального закладу загальної середньої освіти "Розумівська гімназія "Темп" Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Кузнечна, 3А.

Суд погоджується з обґрунтуванням позивача, що чинним законодавством не визначений чіткий перелік факторів, які ідентифікують напрями фінансування (види витрат), а тому погоджується, що напрямом фінансування (видами витрат) в даному випадку є саме - на реконструкцію електропостачання для приєднання протирадіаційного укриття комунального закладу загальної середньої освіти "Розумівська гімназія "Темп" Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Кузнечна, 3А.

Щодо порушення позивачем пункту вимог абзацу третього пункту 3 Особливостей та пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII» суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічних закупівель замовники, за загальним правилом, застосовують положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, за винятком підпункту 4 цього пункту, з урахуванням особливостей, визначених самим абзацом третім пункту 3 Особливостей.

У разі якщо предметом закупівлі є роботи або послуги, виконання яких передбачає набуття замовником у власність товару, включеного до переліку, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, і вартість такого товару у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує встановлену законом вартісну межу, до такої закупівлі застосовуються вимоги щодо локалізації, передбачені пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України як уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 зазначено, що вартісна межа для застосування замовником вимог щодо ступеня локалізації виробництва товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, на які замовник набуває право власності у складі робіт або послуг, є аналогічною вартісній межі, встановленій самим Законом.

З огляду на це, у вказаному листі роз`яснено, що вартісна межа у розмірі 200 тисяч гривень, необхідна для застосування вимог щодо ступеня локалізації виробництва, визначається окремо щодо кожного товару з переліку, встановленого пунктом 6-1 розділу X Закону № 922-VIII, на який замовник набуває право власності у складі предмета закупівлі робіт або послуг.

Таким чином, у разі набуття права власності на декілька одиниць однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону в складі робіт або послуг, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі.

У разі якщо замовник набуватиме право власності одночасно на декілька товарів в складі робіт або послуг, проте не всі з них містяться в переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VIII, вимога щодо ступеня локалізації до інших, не включених в перелік товарів не застосовується, їх вартість не сумується з тими товарами, які містяться в переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону».

Отже, позивачем прораховано вартість однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VIII в складі Закупівлі та застосовано ступень локалізації з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого однакового товару.

Таким чином, враховуючи вартісну межу однакового товару, положення пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VIII слід застосовувати до товару «Кабель АПвБбШп 4х150»

Суд наголошує, що не всі товари, включені до відомості ресурсів (Додаток 5 до тендерної документації), підпадають під дію вимог щодо ступеня локалізації.

Оскільки, вимоги пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону застосовуються виключно до товарів, які включені до затвердженого переліку умови, що їх вартість сукупно за однаковим товаром дорівнює або перевищує встановлену вартісну межу.

В свою чергу, інші товари включені до Додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №782, зокрема: Кабель АПвБбШп 4х25, Кабель ВВГнгд 3.4мм2, Кабель ВВГнгд 4.35мм2, Кабель ВВГнгд 3.1,5мм2, Кабель АВВГнгд 4.16мм2, Кабелі КВВГ 14х1 мм2, Кабелі КВВГнг 5х2,5 мм2, Світильник 50Вт 5000К 6000Лм IP65 не досягають встановленої вартісної межі.

У зв`язку з чим вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації на них не поширюються.

Аналогічно, вимога щодо надання сертифікатів відповідності системи управління якістю «ISO 9001» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 861 застосовується лише до виробників товарів, щодо яких застосовується вимога локалізації.

Таким чином, відсутність у складі тендерної пропозиції гарантійного листа щодо локалізації та сертифікатів «ISO 9001» стосовно інших товарів, зазначених у відомості ресурсів, не може вважатися невідповідністю вимогам тендерної документації та законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки такі вимоги на них не поширюються.

Позивачем зазначено, що відповідно до вимог нормативно-технічної документації різні назви кабелю «АПвБбШп 4х150-1» та «АПвБбШп 4х150» не свідчать про відмінність продукції, а є різними варіантами запису одного й того самого типу силового кабелю, де маркування «АПвБбШп» визначає конструкцію кабелю (алюмінієві жили, ізоляція із зшитого поліетилену, броня), позначення «4х150» визначає кількість та переріз жил, а додаткове позначення «-1» може застосовуватися виробниками як уточнення виконання або номінальної напруги, однак в свою чергу не змінює конструктивних характеристик кабелю, не впливає на його функціональне призначення, тому не свідчить про інший товар.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що кабелі «АПвБбШп 4х150» та «АПвБбШп 4х150-1» є технічно ідентичними та взаємозамінними, що підтверджує відсутність будь-яких невідповідностей у частині визначення предмета закупівлі та вимог щодо локалізації.

Суд зазначає, що при визначенні необхідності застосування вимог щодо ступеня локалізації виробництва товарів позивачем було застосовано підхід, відповідно до якого розрахунок вартості здійснюється окремо щодо кожного однакового товару, включеного до переліку, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, із урахуванням сукупної вартості таких товарів у складі предмета закупівлі.

Крім того, чинним законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено обов`язку замовника здійснювати сумарний розрахунок вартості різних товарів з метою застосування вимог щодо ступеня локалізації виробництва.

Крім того, твердження відповідача про набуття позивачем права власності на декілька одиниць однакового товару є очевидно безпідставним, оскілки матеріали справи не містять такої інформації. У випадку, якщо відповідач вважає однаковим товаром всі кабелі, які були відображені у складі Інформації про ціни на матеріальні ресурси (додаток 5) до договору, то суд звертає увагу на те, що різні види кабелів (тобто товарів, які мають різні фізичні параметри, різне призначення та різну ціну) не можуть бути визнані однаковим товаром.

Відтак, суд погоджується з обґрунтуванням позивача та вважає доводи відповідача в цій частині необґрунтованими та безпідставними.

Щодо порушення позивачем порушення вимог пункту 18 Особливостей, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця, крім випадків, прямо передбачених законодавством.

В свою чергу, виявлені під час моніторингу розбіжності у відображенні матеріальних ресурсів не є зміною істотних умов Договору та мають виключно технічний і розрахунковий характер.

Крім того, вказані матеріальні ресурси не є самостійним предметом закупівлі і враховуються як складова технологічного процесу виконання робіт. Їх відображення в окремих розрахункових документах має виключно допоміжний характер та не змінює змісту закупівлі.

Таким чином, такі розбіжності є технічними та не впливають на зміст зобов`язань сторін.

Відповідно до п.5.1. Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва». Кошторисна документація та ціна сформовані з урахуванням вимог кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (далі Настанова), ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Відповідно до умов Договору та підпункту 6.3 пункту 6 розділу 3 тендерної документації договірна ціна є динамічною та визначається відповідно до вимог нормативних актів у сфері ціноутворення в будівництві та розрахована відповідно до «Настанова з визначення вартості будівництва».

Згідно з Настановою при динамічній договірній ціні вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості. При динамічній договірній ціні показники загальновиробничих витрат, в тому числі коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, рівня заробітної плати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, коштів, що пов`язані з оплатою тимчасової непрацездатності та адміністративних витрат уточнюються в порядку, передбаченому договором.

Таким чином, сформована підрядником Договірна ціна відповідає вимогам Тендерної документації, в тому числі Додатку 2 до тендерної документації «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» Технічне завдання «Технічні умови». Розбіжності щодо наявності та кількості супутніх матеріалів в проектно-кошторисній документації «Підсумкова відомість ресурсів» та в договірній ціні є законним та економічно обґрунтованим. Відтак, доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно обраного способу усунення виявленого порушення шляхом зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, суд звертає увагу, що Верховний суду від 12.02.2026 у справі №420/17767/23 зазначив, що: «суди попередніх інстанцій помилково вважали, що визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов`язань за договором є неналежним і неконкретизованим, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про необхідність його скасування, незалежно від доведення або спростування правомірності зафіксованих у ньому порушень», тобто відповідачем може бути обрано такий спосіб усунення виявлених порушень, за умови обґрунтованості таких висновків.

Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних та достатніх доказах.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірного Висновку дотримано не було.

Правомірність спірного Висновку відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (вул. Поштова, буд. 159-Б, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ: 42698149) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ: 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЕЛЕКТРИК» (вул. Парамонова, буд. 7, кв. 81, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ: 33961559) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-01-28-006774-а, затверджений 03.04.2026.

Стягнути на користь Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «20» серпня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль