Ухвала суду № 139118907, 20.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 серпня 2026 року Справа № 160/25217/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи Криворізька виправна колонія (№ 80)» (50041, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шиферна, буд. 3) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи Криворізька виправна колонія (№ 80)» (далі відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» (код ЄДРПОУ 08562915) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 20 квітня 2016 року по 15 грудня 2016 року;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 20 квітня 2016 року по 15 грудня 2016 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача надати позивачу детальний розрахунок нарахованої індексації за кожний місяць спірного періоду із зазначенням базового місяця, індексу споживчих цін, величини індексації та розміру грошового доходу, який підлягав індексації.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 у період з 20 квітня 2016 року по 15 грудня 2016 року проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України, обіймаючи посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Криворізької виправної колонії №80.

Факт проходження служби підтверджується, зокрема, витягом з наказу Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області від 15.04.2016 №81 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено новоприйнятим на зазначену посаду з 20 квітня 2016 року.

Також факт проходження служби та дату звільнення підтверджує витяг з наказу Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області від 15.12.2016 №310 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно із зазначеним наказом, вислуга років позивача станом на 15 грудня 2016 року становила: у календарному обчисленні 14 років 10 місяців 14 днів; у пільговому обчисленні 15 років 00 місяців 12 днів. Отже, позивач фактично проходив службу в державній установі та отримував грошове забезпечення, яке відповідно до законодавства підлягало індексації.

Факт відсутності окремого зазначення індексації у довідці про доходи не може свідчити про відсутність у позивача права на її отримання, оскільки відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок індексації відповідно до фактичних розмірів грошового забезпечення, індексів споживчих цін та положень Порядку №1078.

З посиланням на норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Щодо пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Позовні вимоги охоплюють період з 20.04.2016 по 15.12.2016.

Загальні положення щодо строків звернення до адміністративного суду закріплені в статті 122 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У постанові від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 Верховний Суд зауважив на тому, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців). Зазначені правовідносини регулюються статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

При цьому, як було вказано Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, у справах, які пов`язані з недотриманням законодавства про оплату праці, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосується строків звернення до суду, мають перевагу в застосуванні перед положеннями частини 5 статті 122 КАС України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діє з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, строк звернення до суду з позовом щодо виплати сум заробітної плати (грошового забезпечення) згідно зі статтею 233 КЗпП України по 18.07.2022 жодним чином не обмежувався, а з 19.07.2022 обмежений трьома місяцями.

В постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

Зокрема, Судова палата зазначила, що частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Судова палата урахувала позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, яку неодноразово висловлював Конституційний Суд України, зокрема, у Рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З урахуванням викладеного Судова палата констатувала, зокрема, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

Таким чином, оскільки спірні правовідносини мали місце у період з 20.04.2016 по 15.12.2016, строки звернення до суду не пропущено.

Також позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що позивач є членом багатодітної родини, і має право на звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а як військовослужбовець звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З цього приводу суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з неправомірними, на думку позивача, діями відповідача щодо нарахування грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог Закону, і окреме вирішення цього питання ухвалою суду на підставі статті 133 КАС України не передбачено.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі, у відповідача.

Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Криворізька виправна колонія (№ 80)» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:

- інформацію щодо періоду проходження ОСОБА_1 служби у Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)»;

- довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20.04.2016 по 15.12.2016 з зазначенням усіх складових, що мають постійний та разовий характер, та належним чином засвідчені копії первинних документів, на підставі яких сформовану таку довідку (архівні відомості, картки особового рахунку тощо);

- детальний розрахунок нарахованої індексації за кожний місяць спірного періоду із зазначенням базового місяця, індексу споживчих цін, величини індексації та розміру грошового доходу, який підлягав індексації.

Усі вищевказані документи необхідно направляти через підсистему «Електронний суд».

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя А.Г. Секірська