Єдиний державний реєстр судових рішень 490/7165/26 20.08.2026
н\п 1-кс/490/3314/2026
УКРАЇНА
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ 02892528
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2026 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Зав`язка Кіквідзенського району Волгоградської області Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця НОМЕР_1 мотострілецького полку територіальних військ (військова частина № НОМЕР_2 ) збройних сил Російської Федерації, раніше на території України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, за наступних обставин.
Так, командування та військовослужбовці 404 мсп ЗС РФ протягом 2025 року систематично здійснювали напади на цивільних осіб та цивільні об`єкти м. Херсон та Херсонського району, застосовуючи різні види озброєння, у тому числі шляхом скиду боєприпасів з безпілотних літальних апаратів (далі - БпЛА) та ураження дронами-камікадзе типу «FPV».
У невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 02.12.2025, до вищевказаної протиправної діяльності невстановленими особами з числа військового командування ЗС РФ, у тому числі НОМЕР_1 мсп ЗС РФ, у якості оператора розрахунку БпЛА « ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 МСБ, БПЛА», старшого групи БпЛА «РОТОР» ЗС РФ був залучений військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивний « ОСОБА_8 »), який усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту та свою участь у ньому, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, у порушення вимог ст. ст. 48, 51, 57, 85 ДП І та ст. 8(2) (b)(i) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, здійснював прицільні скидання з БпЛА вибухових пристроїв, у тому числі боєприпасів на цивільні об`єкти та мирне населення.
Так, 02.12.2025 близько 22.08 год. ОСОБА_7 , діючи в умовах міжнародного збройного конфлікту, перебуваючи на тимчасово окупованій території прибережної частини річки Дніпро Херсонського району Херсонської області (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), здійснюючи дистанційне керування БпЛА типу «FPV» спеціально облаштованим для здійснення керованого скидання саморобного вибухового пристрою, виготовленого по типу авіаційної фугасної бомби малого калібру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, тяжкі наслідки у вигляді загибелі або поранення цивільних осіб та бажаючи їх настання, за допомогою пульту керування квадрокоптером та отримання від останнього зображення в режимі реального часу визначив ціль для ураження - цивільну особу, а саме потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в цей час пересувався пішки, вигулюючи трьох собак в районі вулиці Кримської у м. Херсоні, неподалік будинку №120 за координатами: 46°39'28.0"N 32°38'26.4"E без будь-яких розпізнавальних знаків та емблем, які б давали підстави ідентифікувати цю особу як комбатанта, після чого умисно дистанційно здійснив прицільне скидання саморобного вибухового пристрою на вказану особу.
При цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що потерпілий є цивільною особою у розумінні ст. 50 ДП І, тобто особою, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права та не повинна бути об`єктом нападів, а також що його дії можуть призвести до заподіяння смерті цивільної особи.
У результаті розриву бойового припасу потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: вогнепальних уламкових сліпих поранень правого колінного суглобу, лівої гомілки з відкритим переломом лівої великогомілкової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Отже, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв`язку з ним, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив порушення законів та звичаїв війни, які полягали в умисному спрямуванні нападу на ОСОБА_9 , тобто на окрему цивільну особу, що не бере безпосередньої участі у воєнних діях, чим порушив вимоги ст. ст. 48, 51, 57, 85 ДП І та ст. 8(2) (b)(i) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
03.06.2026 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, є діючим військовослужбовцем, вільно пересувається окупованими рф територіями України, та приймає на участь є воєнних діях, тобто надалі продовжує свою злочинну діяльність, підозрюваному відомо, де можуть знаходитись речі та документи, що підтверджують здійснення ним протиправної діяльності і він може їх знищити, сховати чи спотворити, а саме знищувати документацію, що регулює його діяльність як військовослужбовця, знищувати документальні матеріали (відео/аудіо записи- звіти про виконану роботу), зо підтверджують інкриміновані йому атаки на цивільне населення та інфраструктуру м. Херсон та Херсонської області, крім того підозрюваний може, використовуючи безпосередній вплив на свідків у даному провадженні та інших, ще не допитаних осіб, здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для їх життя і здоров`я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, зважаючи на постійні погрози атак на цивільне населення в м. Херсон та Херсонській області, що регулярно публікуються у відкритих Телеграм-каналах, разом з тим ОСОБА_7 на цей час продовжує свою протиправну діяльність, при цьому, в силу своїх службових обов`язків, його злочинна діяльність може здійснюватись з тимчасово окупованої території України, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні вирішення клопотання залишив на розсуд суду.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
03.06.2026 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про що у загально державному засобі масової інформації газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення в порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
Підозрюваний ОСОБА_7 , будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 09, 10, 11, 12 червня 2026 року до слідчого не з`явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв`язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_7 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 15.06.2026 р. ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Постановою керівника Херсонської обласної прокуратури від 29.07.2026, строк досудового слідства у кримінальному провадженні № 22026230000000352 від 22.07.2026 продовжено до 03.09.2026.
Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_7 на даний момент перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, де продовжує свою злочинну діяльність, спрямовану на ведення бойових дій проти цивільного населення та інфраструктури м. Херсон та Херсонської області.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026230000000352 від 22.07.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,триває.
Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.
Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України.
На виклики слідчого підозрюваний не з`явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, підтверджується даними: матеріалів НСРД від 04.11.2025 та від 10.02.2026 та протоколами оглядів зазначених матеріалів від 10.03.2026 та 01.04.2026, а саме чату в інтернет-месенжері Telegram під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », куди входять військовослужбовці зс рф, які керують БпЛА малого радіуса дії та здійснюють бойові польоти на території м. Херсон та Херсонського району; матеріалів виконаного доручення 79 Прикордонного загону ДПС України щодо огляду відеозвітів скидання та атаки БпЛА на цивільних осіб, транспорт, інфраструктура; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.05.2026, який повідомив, що 02.12.2025 близько 21:00 год. він вийшов на прогулянку з хатніми тваринами біля свого помешкання в АДРЕСА_2 . Під час прогулянки на нього здійснено скидання вибухового пристрою з БпЛА, від якого він отримав тілесні ушкодження; протоколу огляду від 05.05.2026 з участю потерпілого ОСОБА_9 в ході якого оглянуто відео зі звіту, викладеного в чаті БпЛА 404 мсп зс рф. Під час огляду потерпілий повідомив, що на відео відтворено факт скидання вибухового пристрою з БпЛА в обстановці ідентичній тій, в якій він отримав тілесні ушкодження; висновку судово-медичного експерта № 374-МС від 18.05.2026, відповідно до якого 02.12.2025 ОСОБА_9 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я; висновку вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/122-26/1864-ВТХ від 26.05.2026, відповідно до якого на відео з чату 404 мсп зс рф відтворено вибух після скидання з БпЛА саморобного вибухового пристрою; матеріалів виконаного доручення 79 Прикордонного загону ДПС України, в яких наявна інформація про військовослужбовця зс рф заступника командира взводу командира 1 мотострілецького відділення 4 мотострілецького взводу, 6 мотострілецької роти 2 мотострілецького батальйону НОМЕР_3 загальновійськової армії зс рф, молодшого сержанта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, нормами чинного КПК України не визначене поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.438 КК України.
Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_7 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, таким чином, під тяжкістю невідворотного покарання за вчинені злочини, враховуючи відсутність в Україні будь-яких соціальних зв`язків та можливість безперешкодно залишити територію України, підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, крім того перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, є діючим військовослужбовцем, вільно пересувається окупованими рф територіями України, та приймає на участь є воєнних діях, тобто надалі продовжує свою злочинну діяльність, крім того підозрюваному відомо, де можуть знаходитись речі та документи, що підтверджують здійснення ним протиправної діяльності і він може їх знищити, сховати чи спотворити, може впливати на безпосередніх свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, крім того враховуючи, що бойові дії тривають, не виключено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане з жорстоким поводженням з цивільним населенням.
Підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово не з`являвся за викликами до слідчого.
Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідківта вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_7 , відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , відсутні.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139118414, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 20.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/7165/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: