Рішення № 139116758, 17.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9133/26

Провадження № 2/127/2645/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,

за участі відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Позика» звернулось в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 08.02.2022 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №71175656 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ « Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредиту ТОВ «ФК «ІРБІС» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6500,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 22490,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6500,00 грн; заборгованість за відсотками становить 15990,00 грн.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості в загальному розмірі 22490,00 грн, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 31.03.2026 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті, та ухвалою суду від 05.05.2026 витребувано в АТ «ПУМБ» докази, необхідні для розгляду справи. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Підтвердив, що дійсно укладав кредитний договір, кошти отримав, однак не погоджується з нарахованими відсотками, вважає їх завищеними та неспівмірними з отриманою сумою позики.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 11.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 14 год 30 хв. 17.08.2026.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, 08.02.2022 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 985192) уклали договір про надання споживчого кредиту № 71175656, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 6500 грн. (п. 3.1) на строк 30 календарних днів (з 08.02.2022 по 10.03.2022) зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 2,2% та на 60 календарних днів (з 11.03.2022 по 09.05.2022) зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 3% (п. 3.2), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору. Нарахування процентів за кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту (п. 5.8).

За змістом п. 4.1 договору видача кредиту проводилася протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта з використанням платіжної картки, вказаної в особистому кабінеті.

Відповідач зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані зв кредитом до 09.05.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс» (п. 4.2).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 41175656 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період, дати платежів.

У листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21.10.2025 №3152_251021114523, адресованому ТОВ «ФК «Ірбіс», значиться про успішне зарахування 08.02.2022 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 6500,0 грн.

Як вбачається з інформації витребуваною судом, на ім`я ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). 08.02.2022 на поточну картку було здійснено зарахування коштів в розмірі 6500,00 грн.

Згідно з наданим ТОВ «ФК «Ірбіс» розрахунком, станом на 01.09.2025 у відповідача наявна заборгованість в розмірі 22490,00 грн, з яких: 6500,00 грн - тіло кредиту, 15990,00 грн - проценти.

ТОВ «ФК «Ірбіс» має право передати/переуступити/відступити свої права/права вимоги за цим договором іншій особі у будь-який час без згоди/попередньої згоди клієнта на це (п. 7.3.6).

01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «Позика» за плату, а ТОВ «ФК «Позика» прийняло належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно з платіжною інструкцією від 02.09.2025 № 6054383 ТОВ «ФК «Позика» сплатило на користь ТОВ «ФК «Ірбіс» кошти за договором факторингу від 01.09.2025 № 01092025/1.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 01.09.2025 № 01092025/1 від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 71175656 на загальну суму 22490,00 грн.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя ст. 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом ст. ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення даного договору.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач не надав, так само як і не надав жодних доказів належного виконання умов кредитного договору.

Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

Крім того, позивачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 5500,00 грн.

Із копій договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 № 39493634/03, додаткової угоди № 71175656 від 16.02.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.07.2024 серії КС № 11628/10, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, акта надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 судом встановлено, що адвокатом Горобей Р.Г. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Позика» у цій справі. Така допомога полягала в: письмовій консультації клієнта щодо спірних правовідносин (витрачений час 0,5 год., вартість 500 грн.), правовому аналізі обставин спірних правовідносин та наданні правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» (витрачений час 1 год., вартість 1500 грн.), складанні позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (витрачений час 2 год., вартість 3000 грн.), формуванні додатків до позовної заяви (письмових доказів) (витрачений час 0,5 год., вартість 500 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 5500 грн.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Заяв щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, враховуючи задоволення позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором № 71175656 про надання кредиту від 08.02.2022 в розмірі 22490,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 6500,00 грн, сума прострочених платежів по процентах 15990,00 грн, а також 5500,00 грн витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя О.О. Жмудь