Рішення № 139115525, 20.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

20.08.26

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/10061/21

Провадження №2/635/2257/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карасави І.О.,

секретаря судового засідання Федотова Д.Є.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача Горобець А.А.

відповідач ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) в особі представника позивача адвоката Горобець Алли Анатоліївни(далі Горобець А.А.) звернулися до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), яка була згодом уточнена, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку у розмірі 81 049,75 грн, моральну шкоду у розмірі 50 000 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.08.2021 о 20:19 ОСОБА_2 керував транспортним засобом Skoda Oktavia, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись на автодорозі Харків-Зміїв-Балаклія-Горохуватка на 15 км+295 м в Харківській області Харківському районі, не обрав безпечної швидкості руку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п.12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП автомобіль Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 отримав значні механічні ушкодження, і як наслідок було завдано матеріальних збитків його власнику.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 14.09.2021, яка набрала чинності, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп.

Згідно зі звітом про оцінку вартості транспортного засобу №33/10/21 від 08.11.2021 величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 в результаті ДТП складає 208 849,75 гривень.

Також, позивачем було витрачено грошові кошти у розмірі 2 200, 00 грн на перевезення автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця ремонту, що підтверджується квитанцією №16/08/2021-1 від 16.08.2021 виданою ФОП ОСОБА_4 .

Загальна сума матеріальної шкоди становить 211 049,75 гривень.

Після ДТП позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією мирно врегулювати питання щодо відшкодування матеріальної шкоди. Станом на день складання позовної заяви жодної відповіді від відповідача не отримано, позивач вважає, що таким чином відповідач намагається уникнути відповідальності щодо сплати матеріальної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Акціонерному Товаристві «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності №203462118. Акціонерним Товариством «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» було здійснено виплату позивачу у розмірі 117 000,00 грн, що є лише частковим відшкодуванням матеріальної шкоди, адже розмір матеріальної шкоди значно перевищує суму страхового ліміту.

Сума страхового ліміту відповідно до страхового полісу становила 130 000,00 гривень, за таких умов розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового ліміту(211 049,75грн 130 000,00грн) 81 049,75 гривень.

Крім того, позивач також вважає, що йому завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні його звичайного укладу життя протягом тривалого часу, порушенні налагодженого стану життя у зв`язку з відсутністю автомобіля на час його ремонту, у зв`язку з необхідністю вирішувати питання щодо відшкодування шкоди у судовому порядку. Все це спричинило душевні хвилювання позивачу, оскільки через постійне звертання у різні інстанції, телефонні переговори та необхідність термінового пошуку великої суми коштів на здійснення ремонту автомобіля, позивачу постійно потрібно було відлучатися з робочого місця, що вплинуло на стосунки з безпосереднім керівництвом, колегами по роботі та друзями. У зв`язку з ДТП та пошкодженням автомобіля відбулися вимушені зміни у житті позивача, він мав докладати додаткових зусиль для організації свого життя, жодних заходів щодо добровільного відшкодування спричиненого збитку відповідач не здійснив, а зазначені обставини і події призвели до погіршення його нормальних життєвих стосунків та зав`язків, погіршення стосунків в сім`ї.

Моральну шкоду, яка була заподіяна відповідачем і полягає у душевних та психологічних стражданнях, яких зазнав позивач з вини відповідача, оцінюється у розмірі 50 000,00 гривень.

Відповідач подав відзив, який був прийнятий судом, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просив відмовити у позові у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач не оспорює обставини події дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.08.2021 за участю автомобіля «Skoda Oltavia», р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «Toyota Сагу», р/н НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 , разом с тим не визнає розмір завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної (немайнової) шкоди та заперечує проти належного доведення позивачем розміру позовних вимог, а також заперечує проти судових витрат, які просять стягнути з відповідача.

Зазначає, що позивач у справі ОСОБА_5 у якості доказу заподіяної матеріальної шкоди посилається на звіт №33/10/21 від 08 листопада 2021 року про оцінку вартості транспортного засобу по визначенню розміру матеріального збитку, заполіяного власнику «Toyota Camry», р/н НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження наданий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 на підставі заяви власника транспортного засобу ОСОБА_1 та за своїм змістом і суттю є дослідженням спеціаліста-автотоварознавця, а не висновком експертизи, як того вимагає цивільно-процесуальний закон.

Також, звертаю увагу суду на той факт, що позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не додано жодного письмового доказу на підтвердження отримання ним від АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» у якості страхового відшкодування 117 000,00 гривень.

Крім того зазначає, що направлявся адвокатський запит на ім?я Голови правління Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» копію звіту про оцінку вартості збитків, завданих власнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - автомобіля «Toyota Camry», р/н НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , а також копію Угоди між АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» та ОСОБА_1 «Про визначення розміру матеріального збитку у сумі 117000,00 гривень. Відповідь на адвокатський запит не отримана.

Також з огляду на норми Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача вартості послуг фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з евакуації і транспортування автомобіля «Toyota Camry», р/н НОМЕР_4 з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця ремонту у розмірі 2 200,00 грн є необгрунтованими і повинні бути відшкодовані Акціонерним товариством «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ».

Про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 50 000,00 гривень відповідач також не визнає, оскільки вважає, що у зазначеній ДТП позивач ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень, які б спричинили розлад здоров`я не отримав і не надав до суду жодного належного та допустимого письмового доказу на підтвердження спричиненої моральної (немайнової) шкоди у зазначеному в позовній заяві розмірі.

Представник позивача Горобець А.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольни.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, клопотань щодо відкладення розгляду справи не надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» у судове засідання не з`явився, повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Клопотань та заяв не надходило.

Рух справи

17 грудня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 січня 2022 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання, відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

На підставі рішення Ради суддів України від 03.02.2023 року №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою було передано на розгляд Полтавського районного суду Полтавської області.

Відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2023 року справу було направлено до Харківського районного суду Харківської області за підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2024 року справу було прийнято в провадження судді Карасави І.О. Призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 липня 2024 року було прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2024 року було задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ»

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 травня 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 вересня 2025 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Предметом спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 14.09.2021 встановлено, що 16 серпня 2021 року о 20 годині 19 хвилин ОСОБА_2 керував транспортним засобом Shkoda Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_3 рухаючись по автодорозі Харків-Зміїв-Балаклія-Гороховатка на 15 км+ 295 м в Харківській області, Харківському районі, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA Camry, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який рухався попереду, чим порушив вимоги пункту 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно звіту про оцінку вартості транспортного засобу №33/10/21 від 21.10.2021 величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 в результаті ДТП складає 208 849,75 грн.

Згідно квитанції №16/08/2021-1 від 16.08.2021 виданою ФОП ОСОБА_4 вбачається, що вартість наданої послуги з транспортування автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_2 2 200,00 гривень.

Згідно полісу №203462118 вбачається, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в Акціонерному Товаристві «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», ліміт шкоди заподіяної майну становить 130 000,00 гривень, франшиза 0,00 гривень.

Згідно вказаного договору АТ«Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 завдану автомобілю Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 в наслідок ДТП у розмірі 117 000,00 гривень, що не оспорюється сторонами та підтверджується квітанціями.

Відповідно до звіту №33/10/21 про оцінку вартості транспортного засобу від 08.11.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 в результаті ДТП складає 208 849,75 гривень; дійсна(ринкова) вартість складає 379 915,90 гривень.

Згідно ремонтної калькуляції №33/10/21 від 08.11.2023, яка складена ФОП ОСОБА_6 вбачається, що загальна сума вартості ремонту автомобіля Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 становить 208 849,75 гривень.

До звіту були долучені акт огляду автомобіля, ремонтна калькуляція та фототаблиця.

З електронного повідомлення(а.с.26) вбачається, що відправником ОСОБА_6 було направлено ОСОБА_2 запрошення на 21.10.2021 о 12:00 на огляд автомобіля Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також в матеріалах справи міститься кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3266 від 19.02.2005, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №3204 від 17.06.2005, сертифікат №965/18 суб`єкта оціночної діяльності від 11.12.2018, виданий ОСОБА_6 , посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МК №3523-ПК від 07.10.2020, видане ОСОБА_6 .

Підстав для визнання звіту №33/10/21 про оцінку вартості транспортного засобу від 08.11.2021 неналежним доказом, судом не встановлено. Клопотання щодо допиту ОСОБА_6 у судовому засіданні стороною відповідача не заявлялося.

Відповідачем не надано жодних доказів, зокрема іншого експертного висновку, який би спростовував обставини встановлені у вказаному звіті про оцінку транспортного засобу. Клопотання щодо проведення будь-якої судової експертизи відповідачем також не заявлялося.

Доводи відповідача про те, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку не може бути покладений в основу рішення, оскільки оцінювач не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, суд відхиляє.

Зазначений документ є звітом про оцінку, складеним суб`єктом оціночної діяльності, а не висновком експерта у розумінні статті 106 ЦПК України. Відтак вимоги статті 106 ЦПК України щодо зазначення у висновку експерта відомостей про його обізнаність щодо кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок до спірного звіту оцінювача не застосовуються.

При цьому відсутність попередження оцінювача про кримінальну відповідальність сама по собі не свідчить про недостовірність складеного ним звіту. Питання достовірності звіту підлягає вирішенню судом шляхом оцінки його змісту, методики проведення оцінки, вихідних даних, акта огляду транспортного засобу, фотоматеріалів, розрахунків та інших доказів у їх сукупності.

Визначаючи суму, яка підлягає відшкодуванню у зв`язку з заподіяною шкодою, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою(пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 4 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року в справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові(без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування(страхової виплати).

Отже, відповідач, як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Механізм відшкодування витрат у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу визначається, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно зі статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п.п.2.3, 2.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої спеціальним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11 2003(далі Методика), вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ(втрати товарної вартості).

Технічний огляд КТЗ оцінювачем(експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна(п.5.1 Методики).

За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ(п.4.3 Методики).

Згідно п.5.2. У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ(після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті(акті), висновку.

Судом встановлено, що в наслідок неправомірних дій відповідача, позивачу було завдано майнової шкоди, яка знаходяться в безпосередньому причинному зв`язку зі вказаними діями відповідача. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Суд приймає до уваги, що ліміт відповідальності страховика згідно договору становило 130 000,00 гривень, натомість позивачу була виплачена сума у розмірі 117 000,00 гривень, тобто менша, встановленим лімітом.

Разом з тим, угода між АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» та ОСОБА_1 «про визначення розміру матеріального збитку у сумі 117 000,00 гривень, на яку посилається відповідач суду не надана.

У справі позивачем заявлено вимоги про відшкодування збитків у розмірі 81 049, 75 гривень, що є різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового ліміту(208 849,75грн +2 200,00грн, вартість послуг евакуатора 130 000,00 грн).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 сформульовано висновок про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на викладене, суд встановив, що матеріальний збиток завданий позивачу як власнику транспортного засобу Toyota Camry, р.н. НОМЕР_2 становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою(208 849,75грн+2 200,00грн 117 000,00грн).

Зменшення позивачем позовних вимог до 81 049,75 грн саме по собі не змінює передбаченого статтею 1194 ЦК України способу визначення відповідальності особи, яка завдала шкоду. Страховий ліміт 130 000,00 гривень не є тотожним фактично виплаченому страховому відшкодуванню у розмірі 117 000,00 гривень. Водночас, оскільки позивач просить стягнути матеріальний збиток у розмірі 81 049,75 гривень, суд, з урахуванням принципу диспозитивності задовольняє дану вимогу.

Щодо твердження відповідача про необхідність стягнення витрат за евакуацією транспортного засобу у розмірі 2 200,00грн зі страхової компанії, суд зазначає наступне.

Згідно статті 28 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004(із наступними змінами) - шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана , зокрема з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України(ст.29 Закону).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами(квитанція №16/08/2021-1 від 16.08.2021) обставини на які він посилається у позову, а саме наявність понесених витрат за послугу надану ФОП ОСОБА_4 з транспортування автомобіля «Toyota Camry», р/н НОМЕР_4 з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця ремонту у розмірі 2 200,00 гривень.

Разом з тим, твердження відповідача, що вказана вимога позивача є необґрунтованою та витрати пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди повинні бути відшкодовані Акціонерним товариством «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» є припущенням відповідача, оскільки жодними доказами не доведено, що страховою компанією не були відшкодовані витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця здійснення ремонту у розмірі 2 200,00 гривень та не були включені до загальної суми страхової виплати, яку здійснила АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» у розмірі 117 000,00 гривень.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП різницю між розміром матеріального збитку та сумою виплаченого страхового відшкодування, що становить 81 049,75 гривень.

Щодо стягнення моральної шкоди

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22).

Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №477/874/19 (провадження №14-24цс21).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі №752/17832/14 (провадження №14-538цс19).

Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 гривень.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної(немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до висновку спеціаліста від 23.12.2021 ОН КЛІНІК, Міжнародна мережа медичних центрів ТОВ «МЕДІКАЛ АДВАНСТ» вбачається, що пацієнт ОСОБА_1 звертався до лікаря невропатолога зі скаргами після ДТП щодо порушення сну, зниження апетиту, постійна тривога, дратівливість. Був встановлений діагноз змішаний тривожний та депресивний розлад, призначені аналізи та медикаменти.

Суд погоджується, що внаслідок ДТП і пошкодження транспортного засобу позивача ОСОБА_1 , який є фактичним володільцем транспортного засобу, була спричинена моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню, однак суд не може погодитись з заявленим розміром такої.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, суд враховує, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Toyota Camry», р/н НОМЕР_4 в наслідок ДТП позивач мав певні порушення усталеного способу життя, беручи до уваги психологічно-травмуючий фактор(неправомірних дій відповідача), користуючись принципами розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди слід визначити у розмірі 8 000,00 гривень, що буде достатнім для розумного задоволення потреб позивача та не призведе до його безпідставного збагачення.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно Договором про надання правової допомоги від 17.11.2021 та Додаткової угоди №1 від 17.11.2021, які укладені між адвокатом Горобець А.А. та ОСОБА_1 передбачена загальна вартість послуг, яка за домовленістю сторін складає фіксовану суму у розмірі 15 000,00 гривень.

Постановою ВС України від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 визначено, що гонорар адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду надано товарний чек від 17.11.2021, з якого вбачається, що адвокат Горобець А.А. отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 000,00 гривень. Вказаний розмір витрат на оплату правничої допомоги включає, зокрема підготовку цивільного позову до суду, представництво інтересів в Харківському районному суду Харківської області, а також оскарження судових рішень до апеляційних та касаційних інстанцій.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи, та пропорційності до розміру задоволених позовних вимог.

Оцінюючи співмірність послуг категоріям складності справи, ціни позову, обсягом наданих послуг, суд враховує, що предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 81 049,75 гривень, справа відноситься до справ середньої складності з типовим предметом позову.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума у розмірі 15 000, 00 гривень в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області, яку просить стягнути позивач з відповідача є пропорційною та розумною, є співмірною із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом виконаних робіт.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог(частина перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки позивачем за позовні вимоги, які були задоволені частково(67,95%) був сплачений судовий збір у розмірі 1 440,50 гривень, суд дійшов висновку, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 978,82 гривні, а також понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 200, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 81 049,75 гривень та моральну шкоду заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 8 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 гривень та судовий збір у розмірі 978,82 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_3 ;

Третя особа - Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8

Повний текст судового рішення складено 20.08.2026

Суддя І.О.КАРАСАВА