Ухвала суду № 139114759, 20.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2346/26

Провадження № 2/621/2099/26

Ухвала

Іменем України

20 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лацько А.В.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС",

представник позивача - Романенко М. Е.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

29.06.2026 представник позивача ТОВ "ВІН ФІНАНС", через підсистему "Електронний суд", звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № L7169358 від 12.05.2018 у загальному розмірі 20 492 грн 35 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду та витрати на правову допомогу.

Автоматизованою системою документообігу 06.07.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.07.2026, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо зарахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 , а також належність їй номеру мобільного телефону.

27.07.2026 до канцелярії суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кірюшина А. А. надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю. Зокрема зазначив, що стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору № L7169358 від 12.05.2018 та наявності за відповідачем зобов`язань за таким договором. Крім того, у відзиві представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати оригінали електронних документів, паперові копії яких було надано позивачем до суду, а саме просив витребувати у позивача оригінал Договору кредитної лінії від 12.05.2018 № AG 6472948, а також додаткових угод до нього та зобов`язати ТОВ "Дінеро" надати суду можливість візуального огляду веб сторінок на яких розміщено електронний документ Договір кредитної лінії від 12.05.2018 № AG 6472948, а також додаткові угоди до нього та електронний підпис; візуального огляду файлу, в якому зберігається електронний документ Договір кредитної лінії від 12.05.2018 № AG 6472948, а також додаткові угоди до нього, а також аканту на сервісі електронної пошти або в ІТС, який підтверджує, що ОСОБА_3 засобами електронної пошти або ІТС надсилався саме цей файл і саме з цього аканту первісного кредитора; візуального огляду інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено електронний документ Договір кредитної лінії від 12.05.2018 №AG 6472948, а також додаткові угоди до нього та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи.

28.07.2026 у зв`язку з надходженням відзиву та наданням представнику позивача строку для подання відповіді на відзив та висловлення думки щодо заявленого представником відповідача клопотання про витребування доказів, враховуючи ненадходження витребуваних відповідно до ухвали суду від 10.07.2026 доказів, судове засідання відкладено до 20.08.2026

20.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не прибули

Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача про витребування доказів, приходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з тим, відповідно до ч. 3, 5 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Сторона відповідача, заперечуючи факт підписання відповідачем кредитного договору, ставлячи під сумнів відповідність поданої копії.

Суд зазначає, що на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису за допомогою якого він підписаний.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 (провадження № 61-4523св25) вказав, що якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з`ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди. Відповідно, якщо в ході здійснення цих дій буде встановлено, до прикладу, що відповідачу було надіслано лише посилання на веб-сторінку, де міститься договір, а сам текст договору на цій сторінці викладено у простому ПДФ-форматі, то підтвердження цілісності і незмінюваності тексту цього договору фактично немає, оскільки цей формат дозволяє власнику веб-сторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого ПДФ-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності і незмінюваності електронного документа.

Для здійснення відповідного огляду інформаційно-комунікаційної системи з метою ознайомлення з оригіналом електронного документа, у залежності від доказування і з урахуванням конкретних обставин справи, суд може залучити спеціаліста або призначити відповідну судову експертизу (статті 74, 103 ЦПК України).

Питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронних кредитних договорів є ключовим у цій справі, оскільки від нього залежить те, чи можуть ці договори вважатися укладеними у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими, що оформлені саме письмово.

Ураховуючи, що сторона відповідача ставить під сумнів відповідність паперової копії електронних доказів оригіналам указаних доказів, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає частковому задоволенню шляхом витребування від позивача оригіналу електронного документу - договору кредитної лінії від 12.05.2018 №№AG 6472948 (№ L7169358), з додатковими угодами до нього

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83,84, 95, 100 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання представника відповідача - задовольнити частково.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" для огляду в судовому засіданні оригінали:

- Договору кредитної лінії від 12.05.2018 №AG 6472948 (№ L7169358), з додатковими угодами до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що може підтвердити підписання договору обома сторонами, або докази використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з посиланням на електронну адресу де можна перевірити електронний підпис сторін кредитного договору.

Витребувані докази належить направити на адресу Зміївського районного суду Харківської області в строк до 29 вересня 2026 року.

Ухвала суду є обов`язковою до виконання.

Роз`яснити, що відповідно до частин 7, 8 статті 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відкласти судовий розгляд справи до 10:30 години 29 вересня 2026 року.

В судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає, може бути оскаржена в апеляційному порядку разом із рішенням суду по суті спору.

Головуючий: