Рішення № 139114751, 19.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2694/26

Провадження № 2/621/2247/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання Лацько А.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області,

представник відповідача Діхтяр Д. М.,

третя особа 1 - ОСОБА_3 ,

третя особа 2 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому засіданні за відсутності учасників справи в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

17.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, що має юридичне значення, в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер колишній чоловік позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 .

На день своє смерті ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з померлим ОСОБА_5 на день його смерті були зареєстровані та проживали позивач ОСОБА_1 їх спільні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Власником квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був розірваний 11.01.1991 відділом ДРАЦС РС Зміївського РУЮ Харківської області, проте, фактично позивач та померлий ОСОБА_5 не розійшлися, а продовжили проживати разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народився спільний син ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої увійшла квартира загальною площею 63,73 кв. м., житловою площею 38,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до нотаріуса заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .

Оскільки інших спадкоємців ОСОБА_5 немає, заповітів на випадок своєї смерті не складав, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після його смерті, так як проживала з ним однією сім`єю та вважала, що прийняла спадщину шляхом проживання із спадкодавцем.

За отриманням свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чугуївського нотаріального округу Харківської області Трубнікової В. В. з відповідною заявою, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, через ненадання доказів проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини однією сім`єю.

Оскільки у позивача виникли труднощі в оформлені спадкових прав остання звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.08.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

На виконання ухвали від 21.07.20266 до суду надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гетьман О. М. до канцелярії суду надала заяву відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, на задоволенні позову наполягала в повному обсязі з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача Діхтяр Д. М. до канцелярії суду надала заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд справи за відсутності представника Слобожанської міської ради при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є факт постійного проживання позивача разом з спадкодавцем ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , не менше п`яти років станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з 08 січня 1985 року по 11 січня 1991 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірвано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 02 (а. с. 27 зворот, 35 зворот 36).

З копій Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.05.1986, Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.06.1993 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 29 зворот, 32 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 53 років в смт Комсомольське Зміївського району Харківської області, помер ОСОБА_5 копія Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 19.04.2013, актовий запис про смерть № 63 (а. с. 9).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання з 28.08.1996 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7, 8).

З довідки № 2751 від 17.10.2013 наданої директором КП "Комунальник" Чучупаловим В. Б., за підписом паспортиста ОСОБА_9 , вбачається, що ОСОБА_5 , 1960 року народження, станом на дату своє смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ним на день його смерті були зареєстровані також: син ОСОБА_4 , 1993 року народження, син - ОСОБА_3 , 1986 року народження, дружина - ОСОБА_1 , 1963 року народження (а. с. 33).

Згідно довідки-характеристики, виданої 17.04.1996 за № р-2521 начальником Зміївського МБТІ вбачається, що квартира АДРЕСА_4 належить на підставі Договору міни посвідченого Зміївською держнотконторою 12.04.1996 р. №2-574 на праві власності ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 10, 11).

З копії спадкової справи №90/2013, заведеної 12 жовтня 2013 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , наданої на виконання ухвали суду від 21.07.2026 в частині витребування доказів, приватним нотаріусом Чугуївського нотаріального округу Харківської області Трубніковою В. В. вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 до приватного нотаріуса 12.10.2013 звернулися його сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з заявами про відмову від прийняття спадщини, 10.07.2026 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулася ОСОБА_1 , заяви від інших спадкоємців відсутні, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а. с. 25-37).

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського нотаріального округу Харківської області Трубнікової В. В. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії від 10.07.2026 № 339/02-31, у зв`язку з відсутністю рішення суду про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_5 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 (а. с. 12, 36 зворот-37).

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 6 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У відповідністю з частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 Цивільного кодексу України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно частин 3, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналогічну норму містить пункт 3.21 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття1270 Цивільного кодексу України).

Таким чином, обставинами, які підлягають встановленню та доказуванню у даній справі, є встановлення кола спадкоємців та наявність підстав для переходу права власності в порядку спадкування.

Згідно роз`яснень наданих в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у спорах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання вньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Крім того, положеннями статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (абзац 1 частини другої статті 3 Сімейного кодексу України).

На підставі зазначених вище доводів позивача ОСОБА_1 та її представника, викладених у позові, письмових доказах, показах свідків, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу постійно проживала разом із свої колишнім чоловіком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

За таких обставин, позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 1216-1218, 1220, 1221, 1268-1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 12, 13, 19, 76-81, 223, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою с АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено - 19.08.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Миру, буд. 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 634060, код ЄДРПОУ: 04397508.

Третя особа 1 - ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Третя особа 2 - ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Головуючий: