Рішення № 139114749, 19.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 636/4165/26

Провадження № 2/621/2161/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

19 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Лацько А. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "СОЛВЕНТІС",

представники позивача Лановий Є. М., Сімутін М. Р., Романюк В. С.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

24.04.2026 представник позивача ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС", через підсистему "Електронний суд", звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3701632 від 25.06.2020 у загальному розмірі 37 309 грн 25 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.06.2020 між ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 3701632, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на картковий рахунок у суму 5 500 грн 00 коп.

29.10.2025 між ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" (відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-31102025.

Відповідно до укладених договорів факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 та № ДФ-31102025. Від 31.10.2025 позивач набув права вимоги бо боржників за кредитними договорами, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 3701632 від25.06.2020.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, ТОВ "СОЛВЕНТІС" набуло права вимоги до відповідача у розмірі 37 309 грн 25 коп., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 500 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками становить 31 809 грн 25 коп.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.06.2026 цивільну справу направлено за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області та 06.07.2026 справа надійшла до канцелярії суду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

10.07.2026 представник позивача Сімутіним М.Р. надіслав заяву про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 31.07.2026.

31.07.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 19.08.2026.

19.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Романюк В. С. до канцелярії суду скерувала заяву відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на її адресу зареєстрованого місця проживання, один з яких повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою"адресат відсутній", та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_1 не повідомила, відзив на позов не надала, будь яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій Договору про надання кредиту № 3701632 від 25.06.2020 графіком платежів (Додаток № 1 до договору про надання кредиту № 3701632 від 25.06.2020), Довідки директора ТОВ ФК "Елаєнс" від 02.11.2024 щодо зарахування коштів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, підтверджується, що 25.06.2020 між ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання кредиту, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5 500 грн 00 коп., на строк до 20.01.2021, зі сплатою процентів: за базовий період з 25.06.202 по 24.07.2020 (включно) за ставкою 1,70 % за один день користування кредитом, за спеціальний періорд з 25.07.2020 по 20.01.2021 (включно) - 3,00% за один день користування кредитом. Договір та його складові містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника накладений одноразовим ідентифікатором (а. с. 20-22, 43, 48-49).

Право вимоги ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІЗ" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором про надання кредиту № 3701632 від 25.06.2020, підтверджується: договором факторингу 29/10-2025, укладеного 29.10.2025 між ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" та ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", з додатками, платіжною інструкцією № 339 від 30.10.2025, Витягом з реєстру прав вимог до Договору факторингу АК-29/10-2025 від 29.10.2025; Договором факторингу № ДФ-31102025 укладеного 31.10.2025 між ТОВ " СЕКВОЯ КАПІТАЛ " та ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС", з додатками, Витягом з реєстру прав вимог до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, платіжної інструкції №1118 від 05.11.2025 (а. с. 10-11, 14-15, 23-37, 50, 52).

Згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 3701632 від 25.06.2020, станом на 29.10.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 37 039 грн 25 коп., яка складається з: 5 500 грн 00 коп - сума заборгованості за тілом кредиту, 31 809 грн 25 коп. - сума заборгованості за відсотками (а. с. 16-18).

Зазначені розрахунки містять відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 25.06.2020 між ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" та ОСОБА_1 договору про надання кредиту № 77935872 та додаткової угоди № 6616064 від 08.01.2022 до договору позики № 3701632 та подальшим укладенням договорів факторингу за умовами яких ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаними договорами.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунків заборгованості за кредитними договорами, які не спростовано відповідачем, в тому числі шляхом надання до суду власного контр розрахунку.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог у розмірі 37 309 грн 25 коп., з яких: 5 500 грн 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту; 31 809 грн 25 коп. - заборгованість по відсотках.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На обґрунтування витрат на правову допомогу надано копії: Договору № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026, Додаткової угоди № 3701632 від 27.03.2026 до Договору про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026, Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026, Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних ФОП ОСОБА_2 необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" щодо стягнення кредитної заборгованості, Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 (а. с. 12, 19, 38-41, 51).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.

З урахуванням викладеного, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача 2 662 грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "СОЛВЕНТІС"заборгованість за Договором про надання кредиту № 3701632 від 25 червня 2020 року у загальному розмірі 37 309 (тридцять сім тисяч триста дев`ять) грн 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "СОЛВЕНТІС", 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 19.08.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "СОЛВЕНТІС", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ: 43657029,

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: