Рішення № 139114204, 10.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2107/26

Провадження № 2/345/1883/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

10.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк», представника позивача Котницького Івана Олексійовича до ОСОБА_1 про стягнення процентів річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошових зобов`язань,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Сенс Банк» (далі - Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 08.08.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредиту 345/14-08г. Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» припинене 15 жовтня 2019 року шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», п.п.1.2. ухваленим рішенням з даного приводу визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виступає Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору від 26.03.2008 кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 299 000,00 грн.

12.08.2022 року позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього Графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, проте останній належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

Відповідно до виконавчого листа № 6-1478/10, який виданий 23.12.2010 Дніпровським районним судом м. Києва, на користь АТ «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість за вищенаведеним кредитним договором в сумі 364 378,50 грн.

На підставі цього виконавчого відкрито виконавче провадження № 65123682.

Таким чином, в результаті невиконання рішення суду та умов договору виникла заборгованість, розрахована на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання, наявність якого є очевидною. Станом на 23.02.2022 розрахована на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заборгованість становить 212 053,32 грн, яка складається з суми нарахованих процентів ставкою 3% на кредитну заборгованість розміром 53 548,67 грн, решта інфляційні втрати за порушення позичальником своїх грошових зобов`язань.

З огляду на викладене, Банк просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача нараховані суми в повному обсязі, а також компенсувати всі судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.04.2026 відкрито загальне позовне провадження у цій справі, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Сторони та їх представники в підготовче судове засідання не з`явилися, відтак ухвалою суду від 18.06.2026 таке провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач неодноразово та належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду не з`явився із невідомих причин. Сторона відповідача своїм правом подати відзив на позовну заяву також не скористалася, відтак зі згоди Банку суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задоволити виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 26.03.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредиту 345/14-08г.. Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 299 000,00 грн.

Відповідно до виконавчого листа № 6-1478/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 23.12.2010, з відповідача стягнуто на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 364 378,50 грн., а також третейський збір в сумі 4043,78 грн, тобто спір між сторонами з приводу кредитної заборгованості розглядався третейським судом, рішення якого звернуто до примусового виконання у встановленому законом порядку.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О.В. від 12.04.2021 відкрито виконавче провадження № 65123682 з примусового стягнення вищенаведеної суми заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості 3% за період з 02.04.2027 до 01.02.2022 заборгованість становить 53 548,67 грн.

Згідно розрахунку заборгованості інфляційних втрат за період з квітня 2017 року до лютого 2022 року заборгованість становить 158 504,65 грн.

При цьому в матеріалах справи немає доказів виконання ОСОБА_1 звернутого до виконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), про що вказує стаття 610 ЦК України.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за цим позовом, доказів, які б спростовували правильність наданого Банком розрахунку відповідачем не надано, і такий узгоджується із вимогами закону та є належним доказом у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що Банком доведено належними та допустимими доказами факт прострочення виконання позичальником взятих на себе грошових зобов`язань після ухвалення допущенного до виконання рішення третейського суду про стягнення боргу, а відповідачем згідно з вимогами ст.81 ЦПК України не наданого жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів Банку щодо нарахованих сум, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,12,13,81,82,89,141, 263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) 212 053,32 грн, що включає 53 548,67 грн нарахованих процентів річних та інфляційних втрат в розмірі 158 504,65 грн. за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено та підписано 20.08.2026.

Суддя