Ухвала суду № 139113335, 19.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 180/768/26

Провадження № 2-п/0203/34/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Шовкоплясі М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 16 липня 2026 року у цивільній справі № 180/768/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 16 липня 2026 року у цивільній справі № 180/768/26 за позовом ТОВ Укр Кредит Фінанс про стягнення заборгованості, оскільки його неявка в судове засідання викликана поважними причинами, які пов`язані з неотриманням судових повісток та отриманням рішення лише в застосунку «Дія», що позбавило його можливості бути присутнім у судових засіданнях та навести свої аргументи, зважаючи на те, що суд невірно встановив обставини справи і взагалі наявність заборгованості, оскільки позивачем та судом не враховані здійснені оплати 01 липня 2024 року 4763,02 грн., 15 липня 2024 року 4763,02 грн., 29 липня 2024 року 3553,96 грн., 17 квітня 2025 року 1000,00 грн., 22 квітня 2025 року 2400,00 грн., 22 квітня 2400,00 грн., 20 травня 2025 року 1000,00 грн. на загальну суму 19 880,00 грн., застосовано для обчислення боргу відсоткову ставку у 1,5% всупереч нормам Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлена максимальна денна ставка у 1%, не враховано положення п.6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» про заборону нарахування в період дії воєнного стану неустойки, штрафів за прострочення зобов`язань, у зв`язку з чим стягнута за рішенням суду сума вочевидь завищена, у зв`язку з чим відповідач просив скасувати заочне рішення та призначити розгляд в загальному провадженні.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 серпня 2026 року дану заяву розподілено та передано в провадження судді Колесніченко О.В. 10 серпня 2026 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 19 серпня 2026 року.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте у поданій 19 серпня 2026 року заяві клопотав про розгляд заяви про скасування заочного рішення у його відсутності.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не прибув, про відкладення розгляду не клопотав.

За наведених обставин належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, їх неявка за вимогами ч.ч.1 ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, додані до заяви докази, матеріали цивільної справи № 180/768/26 та наявні в них докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що 16 липня 2026 року Центральним районним судом міста Дніпра ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 180/768/26 (провадження № 2/0203/2641/2026), за яким позов ТОВ «Укре Кредит Фінанс» задоволено та стягнуто на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» з ОСОБА_1 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1410-3614 від 18 червня 2024 року станом на 18 березня 2026 року в розмірі 80 120 грн. (вісімдесят тисяч сто двадцять гривень), що складається із основного боргу в розмірі 13 200 грн., заборгованості за нарахованими відсотками 66 920 грн., а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с.111-114).

Так, ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року у зазначеній цивільній справі відкрите спрощене позовне провадження з призначенням судового засідання на 09 червня 2026 року.

Про судові засідання, призначені на 09 червня 2026 року, 16 липня 2026 року відповідач повідомлявся судовими повістками, направленими рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, відомості про що отримані з офіційних даних Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, та яку відповідач сам вказав у заяві про перегляд заочного рішення, а також направленими смс, що успішно доставлені за вказаним у позовній заяві та самим відповідачем у своїй заяві про перегляд заочного рішення 20 травня 2026 року (о 14 год. 47 хв.) та 09 червня 2026 року (18 год. 43 хв.) (а.с.90, 103), а також вказані повістки доставлені за електронною адресою відповідача, вказаною ним у кредитному договорі та заяві про перегляд заочного рішення і успішно доставлені (а.с.91, 102).

Зважаючи на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд справи і не отримував судових повісток лише через те, що поштову кореспонденцію, яка повернулась на адресу суду без вручення адресату, оскільки за обставин отримання і смс-судових повісток за дійсним номером телефону відповідача і на його дійсну електронну адресу, які він сам вказує у заяві в про перегляд заочного рішення, повернення судових повісток з адреси його зареєстрованого місця проживання свідчить про небажання отримувати поштову кореспонденцію, що є правом відповідача, а не про його необізнаність про розгляд справи, а тому суд приходить до висновку про недоведеність поважності причин неявки в судові засідання відповідача.

Крім того, обставин, на які посилається відповідач не спростовують правильності висновків суду у рішенні, оскільки наведені ним оплати 01 липня 2024 року 4763,02 грн., 15 липня 2024 року 4763,02 грн., 29 липня 2024 року 3553,96 грн., 17 квітня 2025 року 1000,00 грн., 22 квітня 2025 року 2400,00 грн., 22 квітня 2400,00 грн., 20 травня 2025 року 1000,00 грн. на загальну суму 19 880,00 грн. у розрахунку боргу враховані повною мірою згідно черговості зарахування (спочатку погашення відсотків, потім основного боргу), як і застосування відсотковою ставки у 1,5 %, оскільки по-перше, такий розмір плати обумовлений договором згідно строку кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1,20 % в день, стандартна % ставка 1,50% в день, а по-друге, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, у зв`язку з чим такі доводи і норми Закону враховані судом при вирішення позовних вимог та перевірці розрахунку боргу.

Так, само суд відхиляє доводи відповідача про безпідставне завищення нарахованих відсотків у сумі 66920,00 грн. через включення до цієї суми інших платежів у виді неустойки, оскільки неустойка судом не стягувалась (ні штрафи, ні пеня), а навіть первісна загальна вартість кредиту на дату укладення кредитного договору від 18 червня 2024 року, що обумовлена у п.4.13 цього договору, складає 83 280,88 грн. з огляду на строк кредитування та суму основного кредиту, тоді як розрахунок позивача не містить нарахувань окрім відсотків за обумовленою відсотковою ставкою у 1,5%.

Інші доводи не впливають на правильність висновків суду в рішенні по суті спору.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 03.12.2003).

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення, відмовивши відповідачу у задоволенні її заяви, та роз`яснивши їй, що згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України вона має право оскаржити це заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 285-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 16 липня 2026 року у цивільній справі № 180/768/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 19 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Колесніченко