Ухвала суду № 139112340, 17.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"17" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/3059/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (вх. №18288 від 27.07.2026) з урахуванням уточнень до заяви (вх. №19986 від 14.08.2026) по справі

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, буд. 152Б) про за участю представників: стягнення 728021,18 грн. стягувач - Чередниченко Я.В.

боржник (заявник) - Кухаренко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" про стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 728021,18 грн. за використання земельної ділянки по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 за період з 12.03.2021 по 28.02.2022 та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 у справі №922/3059/25 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, буд. 152Б, код ЄДРПОУ 40269260) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 728021,18 грн. за використання земельної ділянки по вул. Доброчинців, 152-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:08:047:0036 за період з 12.03.2021 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10920,32 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №922/3059/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 у справі №922/3059/25 залишено без змін.

15.06.2026 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 видано наказ.

Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2026 у справі №922/3059/25 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №922/3059/25.

27.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" зареєстровано заяву (вх. №18288), в якій заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 року у справі №922/3059/25 строком до 28.05.2027 року (в межах одного року з дня постановлення постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 року, якою рішення набрало законної сили, відповідно до п. 5. ст 331 ГПК України) згідно з графіком наведеним нижче: до 28.08.2026 року - 72802,12 грн. до 28.09.2026 року - 72802,12 грн. до 28.10.2026 року - 72802,12 грн. до 28.11.2026 року - 72 802,12 грн. до 28.12.2026 року - 72802,12 грн. до 28.01.2027 року - 72802,12 грн. до 28.02.2027 року - 72 802,12 грн. до 28.03.2027 року - 72802,12 грн. до 28.04.2027 року - 72802,11 грн. до 28.05.2027 року - 72802,11 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (вх. №18288 від 27.07.2026). Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 11 серпня 2026 р. о 12:15. Запропоновано Харківській міській раді надати письмові пояснення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (вх. №18288 від 27.07.2026) у строк до дати судового засідання з доказами направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок".

04.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19053), в якій просить суд призначити розгляд справи №922/3059/25 у вигляді відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, представник ТОВ "Добро та Порядок" Кухаренко Вікторія Володимирівна, ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19053 від 04.08.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 11 серпня 2026 р. о 12:15 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, відкладено судове засідання на 17.08.2026 об 11:30 на підставі статтей 201, 216, 232, 233 ГПК України.

14.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від стягувача зареєстровано заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення (вх. №19935), в яких просить суд у задоволенні заяви ТОВ "Добро та порядок" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 у справі №922/3059/25 відмовити повністю, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень зазначено, що тяжке фінансове становище не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків господарської діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача. Також, невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, порушує матеріальні інтереси Харківської міської ради, як представника інтересів територіальної громади міста Харкова, що призведе до негативних наслідків у його діяльності у вигляді неодержання місцевим бюджетом грошових коштів.

Вказано, що в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду боржник послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності, яку він здійснює на свій ризик. Стягувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, а розстрочка виконання рішення суду в даному випадку призведе до надання переваг боржнику у порівнянні зі стягувачем за відсутності для цього підстав. Боржником не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Харківська міська рада є бюджетною установою та здійснює відшкодування витрат, пов`язаних із своєю діяльністю, за рахунок коштів міського бюджету. Поточні видатки забезпечують поточне функціонування органів місцевого самоврядування, утримання бюджетних установ (оплата праці працівникам бюджетних установ, нарахування на фонд оплати праці, придбання матеріалів, оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо), особливо в умовах воєнного стану. На переконання стягувача, розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3059/25 призведе до порушення права територіальної громади міста Харкова, зокрема, на фінансування програм стабілізації, соціально економічного розвитку територіальної громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади міста в умовах військової агресії російської федерації проти України.

Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. В умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання місцевого бюджету та вжиття заходів, необхідних для збалансування бюджету територіальної громади м. Харкова, та забезпечення фінансової дисципліни у громаді у цей непростий час.

Наголошує, що предметом розгляду справи було стягнення заборгованості з орендної плати за період з 02.04.2017 по 31.12.2021, тобто за період до введення воєнного стану. Однак боржник не надає жодного обґрунтування чому заборгованість не була погашена до початку активних бойових дій та введення воєнного стану. Відповідач допустив використання земельної ділянки без належної оплати, що й стало підставою для звернення позивача до суду та задоволення позовних вимог у повному обсязі. Звертає увагу суду, що з моменту ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 відповідачем могло бути акумульовано певну суму заборгованості за цим рішенням та сплачено після набрання цим рішенням законної сили, проте такі дії відповідачем не було зроблено. Більш того, відповідач намагався оскаржити рішення та постанову по справі в касаційному порядку, що підтверджує факт його незгоди з обов`язком сплачувати кошти за використання земельної ділянки комунальної власності.

Також, Харківська міська рада зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області, виконання якого просить розстрочити відповідач, було ухвалене 03.02.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

14.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від боржника (заявника) зареєстровано уточнення до заяви про розстрочку виконання рішення суду (вх. №19986), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування вище вказаних уточнень до заяви про розстрочення виконання рішення зазначено, що 13.08.2026 ТОВ "Добро та Порядок" добровільно сплачено на користь Харківської міської ради грошові кошти у розмірі 48951,50 грн. на виконання наказу, що підтверджується платіжною інструкцією №1082 від 13.08.2026.

Таким чином, залишок заборгованості заявника перед стягувачем станом на 14.08.2026 становить 689990,00 грн., у зв`язку з чим виникла необхідність уточнити прохальну частину поданої заяви про розстрочку виконання рішення з урахуванням фактично сплаченої суми.

Відтак, заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 р. у справі №922/3059/25 строком до 03.02.2027 р. в частині стягнення залишку заборгованості у розмірі 689990,00 грн. шляхом сплати цієї суми згідно з графіком: до 03.09.2026 р. - 114998,34 грн., до 03.10.2026 р. - 114998,34 грн., до 03.11.2026 р. - 114998,33 грн., до 03.12.2026 р. - 114998,33 грн., до 03.01.2027 р. - 114998,33 грн., до 03.02.2027 р. - 114998,33 грн.

Представник стягувача в судове засідання з`явився, проти задоволення заяви ТОВ "Добро та порядок" (вх. №18288 від 27.07.2026) з урахуванням уточнень до заяви (вх. №19986 від 14.08.2026) заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.

Представник боржника (заявника) в судове засідання з`явився, заяву (вх. №18288 від 27.07.2026) з урахуванням уточнень до заяви (вх. №19986 від 14.08.2026) підтримав та просив суд задовольнити.

Таким чином, судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду поданої заяви, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце її розгляду.

Розглянувши вище вказану заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні приписи містяться у статті 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02 виснував, що на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами частини 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Норми статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення та розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання розстрочки виконання судового наказу у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють його виконання.

Разом з тим, питання про розстрочення виконання судового наказу повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового наказу з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання судового наказу є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін.

Вирішення питання про розстрочення виконання судового наказу є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтування та дослідження доказів.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення зазначено, що введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року та повномасштабна збройна агресія проти України суттєво вплинули на господарську діяльність товариства. Внаслідок дії обставин воєнного стану товариство зазнало істотного зниження ділової активності та фактично не отримує доходу в обсязі, достатньому для одноразового погашення заборгованості.

Відзначено, що основним доходом підприємства станом на 2022-2026 рік є здача в оренду майна, при цьому ТОВ "Добро та Порядок" продовжує здійснювати підприємницьку діяльність на території м. Харкова, сплачувати податки у повному обсязі. Господарська діяльність здійснюється у м. Харкові, який з початку повномасштабного вторгнення та по теперішній час залишається прифронтовим містом згідно наказу Мінрозвитку №987 від 26.05.2026 року і систематично зазнає ракетних та артилерійських обстрілів, ударів безпілотних літальних апаратів, що є загальновідомим фактом.

Зазначені обставини безпосередньо впливають на діяльність товариства: створюють реальні ризики для життя і здоров`я працівників, спричиняють вимушені перерви в роботі під час повітряних тривог, ускладнюють логістику та ведення поточної господарської діяльності, а також підвищують ризик пошкодження чи знищення майна товариства внаслідок обстрілів. Ці фактори істотно ускладнюють стабільне формування доходів товариства та можливість одноразового погашення заборгованості.

Крім того, накладання арешту на рахунки та майно ТОВ "Добро та Порядок" взагалі паралізує роботу підприємства та навіть ускладнить виконання рішення суду. На підтвердження чого боржник надає звітність за 2025 рік, за формою 2-мс, де зазначено, що річні надходження від підприємницької діяльності (чистий дохід) складає 455000,00 тис. грн. Сума доходу за перше півріччя 2026 року становить 269565,00 грн. Також боржником в обґрунтування заяви подано виписки за останні 4 місяці з клієнт - банку ТОВ "Добро та Порядок". Водночас зауважено, що товариство не ухиляється від виконання судового рішення та має намір виконати його в повному обсязі, про що свідчить пропонований графік поетапного погашення заборгованості.

Разом з тим, в уточненнях до заяви про розстрочку виконання рішення суду звернуто увагу, що 13.08.2026 ТОВ "Добро та Порядок" добровільно сплачено на користь Харківської міської ради грошові кошти у розмірі 48951,50 грн. на виконання наказу, що підтверджується платіжною інструкцією №1082 від 13.08.2026. Таким чином, залишок заборгованості заявника перед стягувачем станом на 14.08.2026 становить 689990,00 грн., у зв`язку з чим виникла необхідність уточнити прохальну частину поданої заяви про розстрочку виконання рішення з урахуванням фактично сплаченої суми.

Відтак, заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 у справі №922/3059/25 строком до 03.02.2027 в частині стягнення залишку заборгованості у розмірі 689990,00 грн. шляхом сплати цієї суми згідно з графіком: до 03.09.2026 р. - 114998,34 грн., до 03.10.2026 р. - 114998,34 грн., до 03.11.2026 р. - 114998,33 грн., до 03.12.2026 р. - 114998,33 грн., до 03.01.2027 р. - 114998,33 грн., до 03.02.2027 р. - 114998,33 грн.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, відповідач знаходиться на території, на якій ведуться бойові дії, що підтверджує наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (із змінами).

В контексті наведеного суд враховує, що введення воєнного стану призвело до скорочення обсягів товарообігу та продажу, порушення логістичних ланцюгів, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення, виробничих приміщень та інших потужностей внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій. Також, це дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення.

Як результат, відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується фінансовою звітністю мікропідприємства за 2025 рік, за формою 2-мс, де зазначено, що річні надходження від підприємницької діяльності (чистий дохід) складає 455000,00 тис. грн., а також податковою звітністю платника, згідно якої сума доходу за перше півріччя 2026 рік становить 269565,00 грн., а також відомості про розрахунок податкових зобов`язань з єдиного податку та військового збору. Також, в обґрунтування заяви подано виписки по рахунку НОМЕР_1 в Sense Bank за період 01.03.2025 - 31.03.2025, 01.04.2026 - 30.06.2026 з яких судом убачається виконання зобов`язань зі сплати військового збору, прибуткового податку утриманих з заробітної плати найманих працівників, сплату єдиного соціального внеску, однак відсутність коштів для здійснення одноразового погашення значної заборгованості, яка з урахуванням сплачених боржником на користь Харківської міської ради коштів у розмірі 48951,50 грн. на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 у даній справі, що підтверджується платіжною інструкцією №1082 від 13.08.2026 становить 689990,00 грн.

Наведене свідчить про добросовісність боржника, прояв платіжної дисципліни як зі сплати вище вказаних обов`язкових платежів, так і дійсний намір з виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 у даній справі, яке набрало законної сили та в силу статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов`язковим до виконання, а також усвідомлення боржником, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно з листом ГУ Державної податкової служби у Харківській області від 10.07.2025 №14977/5/20-40-04-07-12 слідує, що за даними податкових декларацій з плати за землю платником задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 1908,8 кв.м. за 2021 р. - 72186,74 грн. (за січень-листопад 6015,56 грн. щомісячно, за грудень (6015,58 грн.), за січень-лютий 2022 р. - 13234,24 грн. (6617,12 грн. щомісячно), за 2023 рік - 91316,26 грн. (за січень-листопад 7609,69 грн. щомісячно, за грудень 7609,67 грн.), за січень-березень 2024 - 23993,34 грн. (7997,78 грн. щомісячно) земельного податку. При цьому за даними інтегрованої картки платника ІКС "Податковий блок" задекларовані податкові зобов`язання по земельному податку за 2021 рік, січень-лютий 2022 року, 2023 рік, січень-березень 2024 року боржником сплачено.

Наведене також свідчить про те, що боржник не ухилявся та не відмовлявся від здійснення сплати за спірний період у даній справі з 12.03.2021 по 28.02.2022 та в наступні періоди, а також часткової сплати заборгованості після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили з урахуванням наданих представником боржника в судовому засіданні пояснень та обґрунтувань щодо порядку та розміру здійснених оплат, а також обставин, які спричинили виникнення заборгованості.

В контексті наведеного, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 виснувала, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі №914/1954/20 відзначив, що суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З огляду на викладене, твердження стягувача про те, що предметом розгляду справи було стягнення заборгованості з орендної плати за період з 02.04.2017 по 31.12.2021 та боржником не надано жодного обґрунтування чому заборгованість не погашена до початку активних бойових дій та введення воєнного стану відхиляються судом як безпідставні.

Водночас суд відхиляє твердження стягувача про те, що з моменту ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 відповідачем могло бути акумульовано певну суму заборгованості за цим рішенням та сплачено після набрання цим рішенням законної сили, проте такі дії відповідачем не було зроблено, оскільки як зазначено судом вище та підтверджено поданими боржником доказами у їх сукупності, основна заборгованість до стягнення за судовим рішенням є значною, фінансові показники господарської діяльності боржника у прифронтовому м. Харкові не дозволяють виконати судове рішення одним платежем без значного фінансового навантаження. При цьому матеріалами справи підтверджено та не заперечується стягувачем, що боржником здійснено часткову оплату заборгованості після набрання судовим рішенням законної сили.

У даному разі матеріали справи свідчать, що боржник дійсно не має реальної можливості належним чином сплатити заявлені до стягнення кошти в повному обсязі одним платежем за об`єктивними обставинами, які роблять неможливим виконання судового рішення, пов`язані зі скрутним фінансовим становищем товариства, що підтверджується поданими доказами, вагомими та об`єктивними обставинами, які полягають у введенні в Україні воєнного стану, бойовими діями в Харківській області та здійсненні господарської діяльності у прифронтовому місті Харкові.

Суд враховує, що стягнення з боржника грошових коштів на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 по справі №922/3059/25, які з урахуванням здійсненої боржником часткової оплати становлять 689990,00 грн. матиме своїм наслідком настання додаткових надзвичайно негативних наслідків та може, в кінцевому результаті, слугувати причиною для ініціювання відносно боржника процедури банкрутства.

Щодо висловлених представником стягувач в обґрунтування заперечень проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення тверджень про те, що введення воєнного стану в Україні має загальний характер, в рівній мірі впливає на суб`єктів господарювання та не є безумовною підставою для задоволення заяви, суд зазначає, що загальновідомим та нормативно врегульованим є питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність, своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне здійснення господарської діяльності.

Однак, суд зауважує, що ступінь цього впливу є різним та потребує доведенню стягувачем у разі висловлення заперечень.

Суд звертає увагу, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (висновки Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Натомість стягувачем не доведено, що розстрочення виконання рішення суду в даній справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність. Стягувачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фінансового стану та його неплатоспроможності (наявність збитків, заборгованостей перед іншими суб`єктами господарювання тощо). Крім того, жодним чином не доведено, що фінансовий стан стягувача є гіршим за фінансовий стан боржника.

При цьому матеріали справи не містять та стягувачем не надано суду доказів на підтвердження того, що у випадку надання розстрочення виконання рішення, стягувач зазнає збитків або розстрочення виконання рішення іншим чином негативно позначиться на його діяльності.

З матеріалів справи убачається, що будучи суб`єктом господарської діяльності, боржник перебуває у несприятливих умовах у порівнянні із органом місцевого самоврядування, який отримає грошові кошти за рішенням суду частинами, у той час як можлива неплатоспроможність боржника, як суб`єкта господарювання, призведе лише до припинення надходження до бюджету будь-яких коштів, в тому числі, й до неможливості виконання рішення суду.

Поряд з цим, боржник просить суд не відстрочити, а розстрочити виконання рішення суду, що свідчить про дотримання балансу інтересів сторін при задоволенні заяви боржника та буде лише сприяти відновленню прав та інтересів стягувача.

Суд також приймає до уваги характер здійснюваної боржником діяльності, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка додана боржником до заяви: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний), 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Наведене свідчить про те, що характер здійснюваної боржником діяльності в умовах воєнного стану відіграє вагому роль у технічному обслуговуванні та ремонті автотранспортних засобів, торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, враховуючи системні ворожі обстріли м. Харкова, зокрема, автотранспортних засобів, що є загальновідомою інформацією та необхідність забезпечення виконання робіт та обслуговування автотранспортних засобів.

Суд зазначає, що інститут розстрочення судового рішення існує для того, щоб з урахуванням фінансового стану стягувача та боржника, пропорційності їх інтересів, об`єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов`язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих обставин, які наразі виникли через воєнний стан та господарську діяльність у прифронтовому місті.

Передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення не є інструментом ухилення від виконання рішення та жодним чином не звільняє боржника від виконання вимог стягувача за судовим рішенням. Проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Тобто, питання розстрочення виконання судового рішення у даній справі ніяким чином не нівелює статус заборгованості боржника та не звільняє від обов`язку його сплати.

Окрім зазначеного, судом враховано, що вжиття на даний час державним чи приватним виконавцем заходів по примусовому виконанню рішення суду, накладання арешту на рахунки та майно ТОВ "Добро та Порядок" може паралізувати роботу боржника, порушити господарську діяльність, призвести до неплатоспроможності та ускладнити виконання рішення суду, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права стягувача та виконанню рішення суду.

Так, матеріальний інтерес боржника полягає у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес стягувача полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Суд враховує, що боржник визнає наявність обов`язку виконання рішення у даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед стягувачем, однак не має змоги виконати рішення суду про стягнення значної суми заборгованості негайно у зв`язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави, воєнним станом, а також іншими обставинами, які є значимими та заслуговують на увагу у своїй сукупності.

Водночас посилання стягувача, що відповідач намагався оскаржити рішення та постанову по справі в касаційному порядку, що підтверджує факт його незгоди з обов`язком сплачувати кошти за використання земельної ділянки комунальної власності не є безумовним свідченням того, що рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 по справі №922/3059/25, яке набрало законної сили та в силу статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов`язковим до виконання не буде виконуватись, враховуючи, що оскарження судового рішення є лише передбаченим ГПК України правом сторони, реалізація якого не може впливати на вирішення питання щодо наявності підстав для розстрочення судового рішення, а також те, що боржником вже частково виконано означене судове рішення шляхом часткової оплати.

Виходячи із встановлених обставин справи, наявних доказів у їх сукупності та наведених боржником обґрунтованих та переконливих аргументів, суд вважає, що задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення дасть боржнику можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити банкрутства, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення заборгованості перед стягувачем без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу можливість реального отримання грошових коштів.

Відтак, розстрочення виконання рішення суду у даному конкретному випадку є необхідним та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та недопущення невиконання рішення суду на користь стягувача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.

Таким чином, заява про розстрочення виконання рішення з урахуванням уточнень до заяви підлягає задоволенню та виконання ухваленого судового рішення підлягає розстроченню з урахуванням імперативних приписів частини 5 статті 331 ГПК України в межах річного строку від дати ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 по справі №922/3059/25, а також з урахуванням здійсненої боржником часткової оплати згідно графіку розстрочення.

Водночас суд констатує, що розстрочення виконання рішення не призведе до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року прав стягувача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу.

Вказаний строк розстрочення виконання судового рішення, який фактично складає 6 місяців, не є надмірно тривалим і не може вважатися таким, що суперечить вимогам розумності такого строку з огляду на правовий зміст статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р. та тільки створить сприятливі умови для виконання боржником судового рішення, з урахуванням його реального майнового стану.

Також суд враховує, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними щоб піднімати питання про порушення статті 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року).

На переконання суду, розстрочення виконання рішення суду в подальшому призведе до реального його виконання. При цьому через досить нетривалий проміжок часу, про що свідчать наявні матеріали справи. Позаяк, не надання такого розстрочення може взагалі призвести до невиконання рішення суду на користь стягувача, що позбавить його законного права на отримання коштів.

З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів сторін, беручи до уваги усвідомлення боржником обов`язку виконання судового рішення, передбачену законодавством відповідальність за його невиконання та відсутність наміру в уникненні від його виконання, враховуючи, що боржник позбавлений можливості виконати рішення суду у зв`язку з наведеними обставинами, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, а стягувачем протилежного жодними доказами не спростовано, а також те, що рішення суду має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро та порядок" (вх. №18288 від 27.07.2026) з урахуванням уточнень до заяви (вх. №19986 від 14.08.2026) - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2026 по справі №922/3059/25 згідно наступного графіку:

- до 03.09.2026 року - 114998,34 грн.;

- до 03.10.2026 року - 114998,34 грн.;

- до 03.11.2026 року - 114998,33 грн.;

- до 03.12.2026 року - 114998,33 грн.;

- до 03.01.2027 року - 114998,33 грн.;

- до 03.02.2027 року - 114998,33 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 20.08.2026 р.

Суддя Сальнікова Г.І.