Рішення № 139112325, 18.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2287/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70) про визнання трудових відносин припиненими за участю представників:

позивача - Бугай А.С. (ордер серія АХ №1197298 від 18.06.2026),

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт", в якій просить суд:

1. Визнати трудові відносини та відносини представництва припиненими у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) з посади директора (керівника) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «КАРТРАЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70) на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з дня набрання рішенням суду законної сили.

2. Виключити (скасувати) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) і представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «КАРТРАЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70).

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «КАРТРАЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) 5324,80 грн. судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 2287/26) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання доказів сплати судового збору у розмірі 1996,80 грн.

03.07.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№16240/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2287/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 04 серпня 2026 року об 11:00.

У підготовчому засіданні 04.08.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18 серпня 2026 року на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 04.08.2026.

У судовому засіданні 18.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у судове засідання, призначене на 18.08.2026 на 12:00, свого повноважного представника не направив.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал суду направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулись до суду без вручення з відмітками пошти "адресат відсутній".

Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач визнається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 18.08.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" є юридичною особою, зареєстрованою 29.08.1994, дата запису: 16.11.2005, номер запису: 14801200000018049, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Засновником (учасником) юридичної особи є АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД, країна резидентства: Кіпр, адреса: Кіпр, 4041, Кіпр,Лімассол, Дімокріту,15 Панаретос Еліана Комплекс офіс 104.

Статут Товариства затверджено Рішенням Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" № б/н від 09 вересня 2019 року.

Товариство створено та провадить свою діяльність відповідно до законодавства, нього Статуту, а також інших документів, що створюються і затверджуються згідно цього Статуту. Товариство є юридичною особою, що зареєстрована та здійснює свою діяльність в порядку, визначеному законодавством, несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним майном. Організаційно-правовою формою діяльності Товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю.

Метою діяльності Товариства є отримання прибутку від здійснення господарської діяльності. Товариство може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить чинному законодавству України (розділ 2 Статуту).

Вищим органом управління Товариства відповідно до п. 6.1 Статуту є Загальні збори.

Загальні збори складаються з Учасників. Учасники беруть участь у Загальних зборах особисто або через своїх представників (пункт 6.2 Статуту).

Кожен Учасник на Загальних зборах має кількість голосів, пропорційну розміру частки Учасника у статутному капіталі (пункт 6.3 Статуту).

Відповідно до п. 6.4 Статуту Загальні збори скликаються у випадках, передбачених Статутом, законодавством, а також:

6.4.1. з ініціативи Директора;

6.4.2. на вимогу Учасника або Учасників, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу. Пропозиції Учасника або Учасників, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного Загальних зборів. У такому разі, таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного Загальних зборів.

Пункт 6.5 Статуту закріплює, що після надсилання повідомлення про скликання Загальних зборів, забороняється внесення змін до порядку денного Загальних зборів, крім включення нових питань Учасника або Учасників, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Згідно з п. 6.6 Статут до компетенції Загальних зборів відносяться, зокрема, обрання (призначення) та звільнення Директора, встановлення розміру його винагороди (п. 6.6.6); визначення форм контролю за діяльністю Директора (п.6.6.7).

Рішення Загальних зборів приймаються відкритим голосуванням (п. 6.7 Статуту).

Рішення Загальних зборів з усіх інших питань, крім тих, які визначені в пункті 6.8 та 6.9 цього Статуту, приймаються більшістю голосів усіх Учасників, які мають право голосу з відповідних питань (п. 6.10 Статуту).

Відповідно до п. 6.11 Статуту повноваження, передбачені пунктом 6.6 цього Статуту, відносяться до виключної компетенції Загальних зборів та не можуть бути передані ними для вирішення Директора або інших органів управління Товариства.

Згідно з п. 6.14 Статуту Загальні збори скликаються в порядку, визначеному законодавством та цим Статутом. Загальні збори можуть прийняли рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законодавством та/або ним Статутом щодо порядку скликання Загальних зборів та щодо повідомлень, якщо в таких Загальних зборах взяли участь всі Учасники та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

У випадку, якщо Товариство має тільки одного Учасника, рішення з питань, що належать до компетенції Загальних зборів, приймаються таким Учасником одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого Учасника. Якщо Товариство має тільки одного Учасника, положення цього Статуту застосовуються з урахуванням цієї обставини (пункт 6.15 Статуту).

Пунктом 7.1 Статуту закріплено, що директор є одноособовим виконавчим органом Товариства, здійснює управління його поточною діяльністю. Директор підзвітний Загальним зборам та організовує виконання їх рішень.

За положеннями п. 7.2 Статуту Директор обирається (призначається) па посаду Загальними зборами. Договір, що укладається з Директором, від імені Товариства підписує особа, уповноважена на це Загальними зборами. Повноваження Директора можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового Директора або тимчасово виконувача обов`язків. У разі припинення повноважень Директора договір із цією особою вважається припиненим.

Директор вирішує всі питання діяльності Товариства крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів (п. 7.4 Статуту).

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 06 травня 2011 року, оформленим протоколом № б/н від 06 травня 2011 року, ОСОБА_1 був обраний на посаду директора Товариства з 07 травня 2011 року.

Згідно з Наказом Товариства № б/н від 07 травня 2011 року позивач приступив до повноважень директора Товариства згідно протоколу № б/н Загальних зборів учасників Товариства від 06 травня 2011 року.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником Товариства є АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД, резидентство: Кіпр, місцезнаходження: 4041, Кіпр, Лімассол, Дімокріту, 15 Панаретос Еліана Комплекс офіс 104 (витяги станом на 28.01.2026, станом на 25.09.2025).

Згідно з відомостями з реєстру кіпрських компаній (i-cyprus), що підтверджується Витягом станом на 16.06.2025, та останньої виданої довіреності від АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД, засвідченої 11.01.2019 нотаріусом у м. Лімасол Саввас Деметріу, справжність підпису якого була засвідчена 15.01.2019 головою округу Солонасом Кулунтісом, апостиль Постійного секретаря Міністерства юстиції та правопорядку у м. Лімасол, Кіпр №3284/19 від 15.01.2019, актуальною адресою місцезнаходження АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД, яка є активною (чинною) з 26.02.2018 є: Agia Filaxos, 131, Flat/Office 301, 3083, Limassol, Cyprus (Агіас Філаксеос 131, офіс 301, 3083, Лімасол, Кіпр), а його адреса місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, була активною (чинною) лише з 18.02.2011 до 26.02.2018.

30 липня 2025 року позивачем засобами поштового зв`язку було направлено за адресою реєстрації місцезнаходження відповідача заяву позивача від 28.07.2025 про припинення повноважень директора Товариства та звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Також 30 липня 2025 року позивачем поштою було направлено за актуальною адресою місцезнаходження єдиного учасника Товариства (яка відповідає відомостям з реєстру кіпрських компаній (i-cyprus) станом на 16.06.2025 та останньої виданої довіреності від АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД, засвідченої 11.01.2019 нотаріусом у м. Лімасол Саввас Деметріу, справжність підпису якого була засвідчена 15.01.2019 головою округу Солонасом Кулунтісом, апостиль Постійного секретаря Міністерства юстиції та правопорядку у м. Лімасол, Кіпр №3284/19 від 15.01.2019) повідомлення від 28.07.2025 (вих. №01/07-2025 від 28.07.2025) про скликання загальних зборів учасників Товариства з ініціативи директора Товариства разом з заявою позивача від 28.07.2025 про припинення повноважень директора Товариства та звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

У повідомленні від 28.07.2025 вих. №01/07-2025 про скликання загальних зборів учасників Товариства було визначено порядок денний з наступних питань:

1. Про припинення повноважень Директора Товариства - ОСОБА_1 та його звільнення з посади Директора Товариства на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

2. Про обрання (призначення) на посаду Директора Товариства.

3. Про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо ОСОБА_1 , як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

4. Про визначення особи, якій доручається здійснити дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як повідомляє позивач та як свідчать матеріали справи, з огляду на те, що єдиним учасником Товариства є АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД, резидент Республіки Кіпр, з метою належного ознайомлення його з текстом повідомлення від 28.07.2025 (вих. №01/07-2025 від 28.07.2025) про скликання загальних зборів учасників Товариства з ініціативи позивача, а також з текстом заяви директора Товариства від 28.07.2025 про припинення повноважень директора Товариства та звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, було здійснено переклад зазначених документів на англійську мову, яка використовується в цій країні, як друга офіційна мова. Справжність підпису перекладача на повідомленні від 28.07.2025 (вих. №01/07-2025 від 28.07.2025) про скликання загальних зборів учасників Товариства засвідчено нотаріально.

У зв`язку з тим, що для міжнародних поштових відправлень передбачено заповнення відправником лише митної декларації, при відправлені повідомлення від 28.07.2025 (вих. №01/07-2025 від 28.07.2025) про скликання загальних зборів учасників Товариства разом з заявою позивача від 28.07.2025 про припинення повноважень директора Товариства та звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України до АВЕК ЮКРЕЙН ГРУП ЛІМІТЕД (Республіки Кіпр) позивачем 30.07.2025 було оформлено митну декларацію.

Згідно повідомлення від 28.07.2025 вих. №01/07-2025 про скликання загальних зборів учасників Товариства Загальні збори учасників Товариства повинні були відбутися 01 вересня 2025 року о 10:00 за місцезнаходженням Товариства: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок 70.

Проте, як зазначає позивач, станом на дату подання позовної заяви до суду єдиним учасником Товариства не прийнято рішення про припинення повноважень позивача з представництва та управління Товариством та звільнення позивача з посади директора Товариства та відповідно не виключено запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про займання позивачем посади директора Товариства.

Позивач наголошує на тому, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про те, що позивач й досі значиться як керівник (директор) і представник ТОВ Фірма «Картрайт» є порушенням його права на вільну працю, передбаченого ст. 43 Конституції України.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст.ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до частин першої, другої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Якщо статутом товариства з обмеженою відповідальністю питання звільнення директора віднесено до компетенції загальних зборів, то він не має повноважень вирішувати самостійно питання про своє звільнення. Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2275-VIII виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1). До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення) (ч. 2). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень (ч. 3). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч. 4). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви (ч. 5). Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку (ч. 6). Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту) (ч. 7). Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів усіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів (ч. 8). Фізична особа, яка є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє як одноосібний виконавчий орган, не може бути членом наглядової ради цього товариства (ч. 9). Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов`язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою (ч. 10). Член колегіального виконавчого органу товариства не може передавати свій голос іншим особам (ч. 11). З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12). Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13). У випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління) (ч. 14).

Аналіз норм Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в ч. 12 ст. 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Відтак, чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Отже, за загальним правилом, створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч. 2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема: строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23), за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 Цивільного кодексу України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління. Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. При цьому позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Отже, право позивача припинити повноваження директора Товариства та звільнитися з посади директора за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників (єдиного учасника) Товариства провести загальні збори учасників Товариства та розглянути заяву директора про припинення його повноважень та звільнення з посади директора і створення виконавчого органу Товариства. А для реалізації свого права на звільнення за власним бажанням та припинення своїх повноважень, як керівника товариства, позивач повинен дотриматися встановленого Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII та статутом Товариства порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з власної ініціативи.

Судом в рамках справи установлено, що Рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 06 травня 2011 року, оформленим протоколом № б/н від 06 травня 2011 року, ОСОБА_1 був обраний на посаду директора Товариства з 07 травня 2011 року. Згідно з Наказом Товариства № б/н від 07 травня 2011 року позивач приступив до повноважень директора Товариства згідно протоколу № б/н Загальних зборів учасників Товариства від 06 травня 2011 року.

Як вже зазначалось судом, частиною 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

При цьому, слід враховувати, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 2275-VIII, рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

Частиною 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII унормовано, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено ст. 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Відповідно до положення частин 2-5 та 11 ст. 32 Закону № 2275-VIII, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (ч. 2). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (ч. 3). Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4). У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (ч. 5). Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 11).

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач, як директор та одноосібний виконавчий орган товариства (в розумінні положень Статуту), для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII).

При цьому, директор мав дотримуватись вимог ст. 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства. Зокрема, не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

Матеріали справи свідчать, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасника Товариства про скликання Загальних зборів учасників, а отже дотримано порядок скликання Загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.

Також позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з Товариством в порядку, визначеному чинним законодавством.

При цьому позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасника Товариства про скликання позачергових Загальних зборів товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.

Як встановлено судом, скликані позивачем на 01.09.2025 Загальні збори учасників Товариства не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

Відповідачем доказів, що б спростовували викладені вище обставини до суду не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання трудових відносин та відносин представництва припиненими з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо позовної вимоги про виключення (скасування) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомостей про Фоменка Андрія Борисовича як директора (керівника) і представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про держреєстрацію).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 5 Закону про держреєстрацію систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

Серед загальних засад державної реєстрації статтею 4 Закону про держреєстрацію встановлено проведення державної реєстрації за заявницьким принципом та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, чи відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

За наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України (ч. 2 ст. 4 Закону про держреєстрацію).

Положеннями ст. 25 Закону про держреєстрацію встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, зокрема, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію заявником є, зокрема, позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, виходячи із вищевикладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин та відносин представництва у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт", суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивача про виключення (скасування) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомостей про Фоменка Андрія Борисовича як директора (керівника) і представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт".

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати трудові відносини та відносини представництва припиненими у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) з посади директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70) на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з дня набрання рішенням суду законної сили.

Виключити (скасувати) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) і представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Картрайт" (ідентифікаційний код юридичної особи 22654860, адреса реєстрації місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70).

Повне рішення складено "20" серпня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк