Рішення № 139112312, 23.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1155/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідент. код 30019801)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС" (61057, Харківська обл., місто Харків, пров. Театральний, будинок 4; ідент. код 39437758)

про стягнення 4 308 242,51 грн

за участю представників:

позивача Кухтик В.М.

відповідача Кулик Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" 03.04.2026 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС" про стягнення 4308242,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016 за відповідачем обліковувалась заборгованість за надані послуги з розподілу гарантованої потужності у квітні 2017 року у сумі 2 671 200,00 грн, встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 у справі № 922/2085/25 та заборгованість за перевищення обсягів використаної потужності у квітні 2017 року у сумі 66 238,28 грн, встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2025 у справі № 922/3167/25. Оскільки, на виконання рішень суду відповідач сплатив позивачу суму боргу 2 671 200,00 грн - 21.11.2025 та суму боргу 66 238,28 грн - 22.12.2025, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 599 123,83 грн та 3% річних у розмірі 709 118,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2026 прийнято позовну заяву АТ "Укртрансгаз" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1155/26, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 30 квітня 2026 року о 10:30.

22.04.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 9708), в якому останній зазначив, що строк позовної давності для вимог заявлених позивачем в позовній заяві поданої 03.04.2026 року про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є таким, що сплив 27.09.2025 року. Одночасно відповідач наголошує, що заявлена сума нарахованих загалом за 9 років інфляційних та річних складає суму більшу ніж на 63,5% ніж виконані відповідачем за рішеннями суду зобов`язання; в умовах введення в Україні воєнного стану заявлені та здійснені позивачем нарахування є неспівмірними із розміром виконаного основного зобов`язання, є не справедливими та є надмірно обтяжливими у сучасних реаліях; сплачена відповідачем заборгованість поставила, і так вже в скрутне фінансове становище Товариство, а сплата здійснених позивачем донарахувань у розмірі 4 308 242,51 грн призведе до повної неплатоспроможності підприємство, яке визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 125В від 20.02.2026р. Окремо Відповідач зазначає, що прямої вини у виникненні спору та заборгованості не має, тому як станом на квітень 2017 було незрозуміло щодо дії тарифів та Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348, тобто, ні відповідач, і навіть позивач (як сам про те зазначає) станом на квітень 2017 року не розуміли щодо дії тарифів та про виникнення грошових зобов`язань. Відповідач завжди своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов`язання перед позивачем, до цього моменту заборгованості не мав. А відтак відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності за позовом АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "КАДЕ-РЕСУРС" та у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

24.04.2026 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. 9925), в якій останній зазначає, що під час зупинення дії постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 строк позовної давності був зупинений з 27.04.2017. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 року в справі № 826/5621/17, були скасовані Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020. Разом з тим строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а у подальшому відповідно до п. 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України. Таким чином позивач резюмує, що трирічний строк позовної давності не є таким, що закінчився в силу обставин його зупинення та продовження. Разом з тим, позивач наголошує, що інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

29.04.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. 10324) в яких останнім наголошено на спливі строку позовної давності 27.09.2025.

У підготовчому засіданні 30.04.2026 у справі постановлено протокольну ухвалу відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 10:30 04.06.2026.

У підготовчому засіданні 04.06.2026 р. постановлено: протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 06.07.2026 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 02.07.2026 о 10:00.

У судовому засіданні 02.07.2026 р. постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України до 23 липня 2026 року об 11:30 год.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 23.07.2026, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, присутня в судовому засіданні 23.07.2026, проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в їх задоволенні.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 23.07.2026 р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду по даній справі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, врахувавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив наступне.

30.11.2016 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАДЕ-РЕСУРС» (далі замовник) було укладено договір №1611000922 транспортування природного газу (далі договір), відповідно до пункту 2.1. якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

28.03.2017 НКРЕКП прийнято Постанову № 348, якою установлено Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком.

Відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу відповідача №1 від 04.05.2017 та відповідно до акту приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 03.05.2017 позивач у квітні 2017 року прийняв на точці входу в газотранспортну систему від відповідача 8 725 569 тис.куб.м видобутого природного газу.

Відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ТОВ «Енергія-95» від 05.05.2017 до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» через мережі філії УМГ «Харківтрансгаз» подано газ власного видобутку, який позивач прийняв на точці входу в обсязі 7 506,009 тис.куб.м.

АТ "Укртрансгаз" склав рахунок №04-17-1611000922/P/1 від 20.04.2017 на загальну суму вартості наданих послуг розподілу потужності на точці входу в розмірі 2 671 200,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості послуг розподілу потужності за договором №1611000922 транспортування природного газу від 30.11.2016 за квітень 2017 року, АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "КАДЕ -РЕСУРС" заборгованості у розмірі 2 671 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 у справі № 922/2085/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС" (відповідач) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (позивач) 2 671 200,00 грн заборгованості за надані послуги з розподілу гарантованої потужності у квітні 2017 року на підставі договору транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2025 у справі № 922/3167/25 стягнуто з відповідача на користь позивача 66 238,28 грн заборгованості за перевищення обсягів використаної потужності у квітні 2017 року на підставі договору транспортування природного газу №1611000922 від 30.11.2016.

Предметом позову у цій справі є стягнення 709 118,68 грн 3% річних та 3 599 123,83 грн інфляційних втрат.

Юридичними підставами позову є статті 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості послуг розподілу потужності за договором №1611000922 транспортування природного газу від 30.11.2016 за квітень 2017 року.

Позивач зазначає, що рішеннями Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 у справі № 922/2085/25 та від 01.12.2025 у справі № 922/3167/25 встановлено обставинну порушення відповідачем грошового зобов`язання, яке підлягало виконанню у квітні 2017. А відтак наявні підстави в порядку приписів ст. 625 ГПК України, для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу.

Відповідач заперечує проти позову та просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» у повному обсязі. Відповідач зазначає, що оскільки станом на момент введення карантину (березень 2020 року) загальний трирічний строк позовної давності за вимогами позивача квітня 2017 року щодо стягнення інфляційних втрат на 3 % річних вже майже вичерпався, то після відновлення перебігу строку 05.09.2024 цей залишок сплив у тому ж місяці вересні 2025 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обставини виконання сторонами зобов`язань за Договором № 1611000922 транспортування природного газу від 30.11.2016 були предметом розгляду в межах справи № 922/2085/25 та справи № 922/3167/25, зокрема і обставина порушення відповідачем зобов`язання з оплати вартості послуг розподілу у гарантованої потужності за квітень 2017 року у сумі 2 671 200,00 грн; і обставина порушення відповідачем зобов`язання з оплати заборгованості за перевищення обсягів використаної потужності у квітні 2017 року у сумі 66 238,28 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач повідомив, що на виконання рішень суду відповідач сплатив позивачу платіжною інструкцією від 21.11.2025 суму боргу 2 671 200,00 грн та платіжною інструкцією від 22.12.2025 суму боргу 66 238,28 грн.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК України).

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов`язання на суму 2 671 200,00 грн та на суму 66 238,28 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань.

Позивачем здійснено розрахунок:

- 3% річних у розмірі 692023,76 грн за період з 03.04.2017 по 20.11.2025 та інфляційних втрат у розмірів 3 514981,31 грн за період квітень 2017 - листопад 2025 у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання у розмірі 2671 200,00 грн;

- 3% річних у розмірі 17094,93 грн за період з 03.04.2017 по 21.12.2025 та інфляційних втрат у розмірів 84142,52 грн за період червень 2017 - грудень 2025 у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання у розмірі 66238,28 грн.

Контррозрахунок відповідач не навів.

Суд, здійснивши перевірку правильності розрахунку позивача, дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 709 118,68 грн 3% річних та 3 599 123,83 грн інфляційних втрат.

Щодо застосування спливу строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

З матеріалів справи та рішень Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 у справі №922/2085/25; від 01.12.2025 у справі № 922/3167/25 вбачається, що Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 була підставою для розрахунку розміру зобов`язання відповідача за Договором № 1611000922 від 30.11.2016, а тому вказаний нормативно-правовий акт регулював взаємовідносини сторін.

Водночас пунктом 3 частини 1 статті 263 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності зупиняється: у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17 зупинено дію Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і виходу для ПАТ «Укртарсгаз».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 року в справі № 826/5621/17.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

У подальшому відповідними постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався на усій території України

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.

Таким чином, карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 продовжився на строк дії карантину і до 30.06.2023 включно.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон №2120) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: « 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (від 8 листопада 2023 року № 3450-IX) постановлено у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викласти в такій редакції: « 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідними указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану, який триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» постановлено:

1. Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключити.

2. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025.

Отже, перебіг позовної давності за позовними вимогами позивача почався з квітня 2017 року та був зупинений в цьому ж місяці у зв`язку із зупиненням дії Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348. Після скасування зупинення дії Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 перебіг позовної давності поновився, однак відповідно до обставин карантину та воєнного стану був продовжений. Продовження позовної давності змінилось на зупинення, а вже з вересня 2025 року перебіг строку позовної давності було поновлено.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина 1 статті 264 ЦК України).

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частина 2 статті 264 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, позовна давність щодо пред`явлення вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з поданням у червні 2025 року позивачем позову про стягнення основного боргу та оплати такого боргу у жовтні 2025 року, є перерваною двічі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем при поданні позову у даній справі не порушено строк позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Враховуючи викладене у мотивувальній частині та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, зокрема судовий збір, покладаються на відповідача.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

В статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також у зв`язку з знаходженням на лікарняному судді Шатернікова М.І. з 03.08.2026 до 12.08.2026 року, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, а відтак повний текст рішення складено та її підписано суддею після виходу судді на роботу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС" (61057, Харківська обл., місто Харків, пров. Театральний, будинок 4; ідент. код 39437758) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідент. код 30019801) 3% річних в сумі 709 118,68 грн, 3 599 123,83 грн інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 51 698,91 гривень.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "17" серпня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков