Рішення № 139112163, 20.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/928/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661)

до відповідача: Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд.4, код ЄДРПОУ 16392628)

про стягнення в сумі 142 778 грн. 16 коп..

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" в якому просить стягнути з останнього 142 778 грн. 16 коп. штрафних санкцій.

Даний позов обгрунтовує тим, що на підставі Договору на виконання проектних робіт №3825216/46-122-08-25-16617 від 15.09.2025 року Відповідач взяв на себе зобов`язання виконати проектні роботи згідно Завдання на проектування. Однак, проектні роботи в строки, визначені Договором, не були виконані. На підставі п. 6.2. Договору на виконання проектних робіт №3825216/46-122-08-25-16617 від 15.09.2025 року Позивач нарахував Відповідачу 72 394 грн. 56 коп. пені та 70 383 грн. 60 коп. штрафу.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14 серпня 2026 року через систему Електронний суд Акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" надало суду відзив на позов в якому визнає обставини справи та факт прострочення виконання договірних зобов`язань, просить суд про зменшення пені та штрафу виходячи з наступного. Причиною прострочення виконання зобов`язань стали незалежні від АТ КІЕП обставини, а саме воєнна агресію рф проти України внаслідок чого частина працівників вимушено працюють в дистанційному режимі, іноді в умовах відсутності інтернету та електроенергії. На період виконання Договору відповідно до Графіків стабілізаційних та екстрених відключень в м. Києві, проводились щоденні тривалі відключення електропостачання АТ КІЕП, зокрема і в робочий час, що унеможливило своєчасне виконання зобов`язань АТ КІЕП. Також місто Київ, де розташований і Відповідач і працівники, зазнавало неодноразових масованих атаки рф, під час якої оголошувалась повітряна тривога, як наслідок працівники АТ КІЕП вимушені були перебувати в укриттях цивільного захисту.

Також, розмір нарахованих Позивачем штрафних санкцій 142 778,16 грн. становить 14% від загальної вартості договірних робіт (ціни договору), що є занадто обтяжливим для відповідача, порушує розумний баланс між інтересами відповідача та позивача, а також може призвести до несправедливих наслідків для Відповідача. Крім того Позивачу не спричинено жодних збитків від прострочення виконання договірних зобов`язань відповідачем.

19.08.2026 року через систему Електронний суд представником позивача подана відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

15.09.2025 між Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - ВП «Рівненська АЕС», Замовник, Позивач) та Акціонерним товариством "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - АТ КІЕП, Виконавець, Відповідач) укладено Договір на виконання проектних робіт №3825216/46-122-08-25-16617 (далі-Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Виконавець зобов`язується виконати проектні роботи згідно Завдання на проектування (Додаток № 4) та у відповідності до ДБН А.2.2- 3:2014, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи по закупівлі: Проектні роботи з коригування проектної документації по об`єкту: "Реконструкція. Впровадження "пілотної" модифікації - заміна систем кондиціювання приміщень ПТК УСБ енергоблоку № 1 на Рівненській АЕС в м. Вараш Рівненської обл.».

Пунктом 1.2. Договору визначено, що обсяг і терміни виконання робіт визначаються на підставі Завдання на проектування (коригування) (Додаток № 4 до Договору) та відображаються у Календарному плані (Додаток № 2 до Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна проектних робіт, що виконуються за договором становить 1 005 450,00 грн з ПДВ.

Пунктом 10.3. Договору визначено, що початок виконання робіт - після укладення договору та надання вихідних даних по п. 33.3 Завдання на проєктування (коригування), а закінчення - 05.12.2025. Терміни виконання робіт за даним договором передбачено календарним планом виконання робіт (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Порядок передачі виконаних робіт визначено, зокрема, п. 5.1 та п. 5.2 Договору. Пунктом 5.1 визначено, що передача замовнику виконаних робіт здійснюється в строки, що передбачені Календарним планом (Додаток № 2), за супровідними документами виконавця. Відповідно до п. 5.2 Договору за результатом виконаних робіт виконавець надає замовнику проєктну документацію за Договором, що розроблена відповідно до п. 35 Завдання на проєктування (коригування) (Додаток № 4) в електронному та паперовому форматі.

Пунктом 36 Завдання на проєктування (додаток 4 до Договору) визначено, що ПКД передається замовнику на паперовому носії у 4 примірниках та в електронному форматі.

16 лютого 2026 Виконавцем було передано Замовнику повний комплект ПКД листом від 13.02.2026 № 3825216.216.23766-КР-П.

Як встановлено судом, роботи за договором виконані з порушенням встановлених строків на 72 дні (період порушення зобов`язання з 06.12.2025 по 15.02.2026).

Відповідно до п. 6.2 договору при порушенні термінів виконання робіт Виконавець виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт за етапом, а за прострочення більше 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості.

Як встановлено судом Позивач нарахував Відповідачу штраф та пеню за порушення строків виконання робіт: сума нарахованої пені за договором складає 72 394,56 грн, згідно з наступним розрахунком: 1 005 480,00 х 0,001 х 72 = 72 394,56 грн.. Штраф за порушення строків виконання робіт понад 30 днів складає 70 383,60 грн, згідно з наступним розрахунком: 1 005 480,00 х 0,07 = 70 383,60 грн.. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за договором складає 142 778,16 грн..

З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв Відповідачу претензію від 04.05.2026 № 22-8120/001-юр.

У відповіді на претензію від 13.05.2026 № 61526000.315.25399-КР-Е Відповідач зазначив, що прострочення зобов`язання сталося через незалежні від нього обставини, зокрема, через воєнну агресію рф проти України внаслідок чого частина працівників вимушено працює в дистанційному режимі, іноді в умовах відсутності інтернету та електроенергії. Також, зауважує про те, що АТ КІЕП розпочав процедуру збору доказів та документів, що підтверджують неможливість виконання договору, згідно з Регламентом ТПП, для подання до ТПП України, з метою отримання Сертифіката про форс-мажорні обставини.

На дату подання позовної заяви жодних документів щодо настання форс-мажорних обставин при виконанні договору Відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до частини І статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України наголошує, що правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2 договору при порушенні термінів виконання робіт Виконавець виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт за етапом, а за прострочення більше 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 72 394 грн. 56 коп. пені та 70 383 грн. 60 коп. штрафу за Договором на виконання проектних робіт №3825216/46-122-08-25-16617 від 15.09.2025 року є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, і, відповідно, правомірними.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Розділом 7 Договору визначено порядок звільнення сторін від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, які виникли поза волею сторін.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства.

Воєнний стан на території України було введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та надалі продовжувався відповідними Указами та триває досі. На момент укладення Договору та спливу строку поставки воєнний стан тривав, а тому лист Відповідача від 13.05.2026 № 61526000.315.25399-КР-Е не є належним повідомленням про настання форс-мажорних обставин та не наданий у строк, визначений Договором.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Також, у контексті настання форс-мажорних обставин важливим є непередбачуваність обставин та встановлення причинно-наслідкового зв`язку між подією та неможливістю виконання зобов`язання, про що Відповідач жодної інформації чи доказів не надає.

Разом з тим, твердження Відповідача про вчасність повідомлення про настання форс- мажорних обставин, яке нібито «спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги)» не відповідає дійсності та жодним чином не захищає права замовника, бо надане після спливу строку поставки.

Окремо слід зауважити, що настання форс-мажорних обставин не звільняє від виконання обов`язку.

Частиною. 3 ст. 551 ЦК України передбачено можливість зменшити належні до сплати штрафні санкції. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначність прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У даному випадку Відповідачем не доведено відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання або існування будь-яких інших виняткових обставин, які б слугували підставою для її зменшення. Заявлена до стягнення у цій справі пеня застосована у розмірах, визначених договором та чинним законодавством України та є адекватною мірою й способом захисту майнового права та інтересу Позивача як кредитора і не має ознак його безпідставного збагачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач і Відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічну правову позицію висловила колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Відповідач, зазначаючи у Заяві про врахування окремих обставин для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій не довів їх наявність.

Так, ступінь виконання зобов`язання не може вплинути на зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки зобов`язання не було виконано в строк. Причиною невчасного виконання зобов`язання Відповідач зазначає воєнний стан, який на момент укладення договору вже тривав три роки, а форс-мажор належним чином не доведений, тим більше, що про його наявність не було вчасно повідомлено.

Суд зауважує, що зменшення розміру штрафних санкцій нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для зменшення зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт порушення зобов`язання за Договором на виконання проектних робіт №3825216/46-122-08-25-16617 від 15.09.2025 року, а Відповідач вказаного не спростував, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд.4, код ЄДРПОУ 16392628) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) 72 394 грн. 56 коп. пені, 70 383 грн. 60 коп. штрафу та 2662 грн. 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.