Рішення № 139112112, 20.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Справа № 917/344/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О. І., розглянувши справу № 917/344/26

за позовною заявою першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100-річчя, Полтави, 7, м. Полтава, 36000

в інтересах держави в особі:

1. Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039,

2. Глобинської міської ради, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000

до відповідача Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження", с. Оленівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39133

про стягнення 461 411,32 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Глобинської міської ради до відповідача Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" про стягнення 461 411,32 грн збитків, заподіяних державі кримінальним правопорушенням внаслідок забруднення поверхневих вод (вх. № 359/26).

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримувалось публічне обвинувачення у кримінальному провадженні №12022170510000180 від 27.05.2022 щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 242 КК України. Завдання шкоди навколишньому природному середовищу (забруднення поверхневих вод річки Хорол) відбулось внаслідок діяльності (транспортування рідкого азотного добрива) працівника (водія) Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження". Прокурор посилається на те, що відповідно до висновку експерта комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025, проведеної Полтавським НДЕКЦ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170510000180, розмір відшкодування збитків (забруднення поверхневих вод водного об`єкту - старого русла річки Хорол мінеральним добривом КАС-32) підтверджується в сумі 461 411,32 грн (20 885,80 грн - за забруднення поверхневих вод аміачною селітрою (азотом амонійним та нітрат-іонами), 440 525,52 грн - за забруднення поверхневих вод карбідом (продуктами його розкладу), які і просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою від 09.03.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановив учасникам справи процесуальні строки на подачу заяв по суті справи.

10.03.2026 року до суду від Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшла заява, в якій зазначено про підтримку позову Полтавської обласної прокуратури (вх. №3181).

13.03.2026 року до суду від відповідача надійшов супровідний лист (вх. №3349), в якості додатків до якого долучено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи, а також відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На переконання відповідача, прокурор не довів: фактичний обсяг речовини, що потрапила до водного об`єкта, спосіб та механізм потрапляння добрив до води, причинно - наслідковий зв`язок між подією (дорожньо-транспортною пригодою) та погіршенням якості води. матеріали справи не містять належних доказів фактичного забруднення, даних щодо концентрації речовини до події, результатів порівняльного аналізу. Висновок експерта було складено в межах кримінального провадження та не може підтверджувати розмір шкоди у господарській справі. При цьому в кримінальному провадженні були проведені ще дві експертизи, які прийшли до інших висновків. На думку відповідача, відсутні підстави для представництва інтересів держави прокурором. Ухвала Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/2593/25 від 15.10.2025 року не має преюдиціального значення для господарського суду.

Ухвалою від 17.03.2026 року суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

19.03.2026 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. №3636, т. 2 а. с. 28 - 36), в якій зазначено наступне:

- ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 15.10.2025 у справі №527/2593/25 підтверджено вину обвинуваченого ОСОБА_1 ;

- ПОСП "Відродження" несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями ОСОБА_1 , оскільки останній на час вчинення кримінального правопорушення був водієм відповідача та, виконуючи свої посадові обов`язки, здійснював транспортування рідкого азотного добрива КАС-32, не маючи при цьому посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами, допуску на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, медичної книжки особи, яка працює з пестицидами і агрохімікатами, а також наряду на виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами,

- наявний причинно-наслідковий зв`язок між діянням водія відповідача - ОСОБА_1 та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природному середовищу (забруднення поверхневих вод, створення небезпеки для довкілля та заподіяння збитків державі) саме протиправною поведінкою працівника відповідача,

- під час проведення експертизи експертами досліджено зібрані під час досудового розслідування докази (зокрема: копії накладних, копії товарно-транспортних накладних, копію подорожнього листа № 3388 від 27.05.2022, копії паспортів №992 від 19.04.2022, №999 від 20.04.2022, №1004 від 21.04.2022, акт обстеження від 27.05.2022, протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 17-2022/П від 30.05.2022, протоколи дослідження води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод, протоколи дослідження питної води, протоколи санітарно-бактеріологічного дослідження проб води, протоколи огляду місця події з фототаблицею, протоколи огляду місця ДТП зі схемою, протокол огляду транспортного засобу, лист Державної екологічної інспекції Центрального округу № 02.3-11/2571 від 06.05.2025 з довідкою про розрахунок розміру збитку тощо),

- враховуючи, що предметом спору у позовній заяві прокурора є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вказані інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив органи, які, хоч і уповноважені державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжили,

- хоча обставини, встановлені ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі № 527/2593/25 від 15.10.2025, підлягають доказуванню в загальному порядку, докази, здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження №12022170510000180 від 27.05.2022, можуть бути використані як докази у справі №917/344/26.

25.03.2026 року до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів (вх. №3869, т. 2 а. с. 41, 42), про призначення експертизи (вх. №3870, т. 2 а. с. 48-50) та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. №3872, т. 2 а. с. 56 - 58).

13.08.2026 року до суду від прокуратури надійшла заява (вх. №11034), в якій прокурор просив стягнути збитки у розмірі 461 411,32 грн саме на користь держави в особі Глобинської міської ради, оскільки вказані збитки мають зараховуватися до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Глобинської міської ради, на території якої вчинено правопорушення.

Щодо клопотання відповідача про призначення у справі судової інженерно-екологічної експертизи суд зазначає наступне.

Клопотання обґрунтовано тим, що висновок експерта №КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р. не усуває сумнівів щодо фактичного обсягу забруднюючої речовини, механізму її потрапляння у водний об`єкт та реального розміру завданої шкоди. До того ж вказаний висновок виконаний не в межах ГПК України, а тому не може братися судом до уваги.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 статті 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

З вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. (Зазначена правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17).

На думку суду, у відповідача не було жодних перешкод для проведення заявленої експертизи за власним замовленням.

Суд зазначає, що призначення судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком, і експертиза може бути призначена у разі наведення у клопотанні достатніх та обґрунтованих на те підстав.

Суд враховує, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що в матеріалах справи вже міститься висновок експерта, при цьому відповідач не обґрунтував належним чином свої сумніви щодо його правильності; відповідачем не наведено переконливих доводів щодо необхідності призначити додаткову або повторну експертизу; суд вважає можливим встановити фактичні обставини у справі за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності. Також відповідачем не надано доказів, що він з поважних, об`єктивних причин був позбавлений можливості, за наявності вказаної інформації в матеріалах справи, замовити і отримати висновок експерта з зазначених питань за власної ініціативи як учасник справи відповідно до положень частини третьої статті 98 ГПК України, статті 101 ГПК України та використати його при доведенні власної правової позиції у справі.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової інженерно-екологічної експертизи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в країні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, перебування судді у відпустці, суд здійснює розгляд справи №917/344/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а. с. 60) слідчим управлінням ГУНП у Полтавській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170510000180, розпочатому 27.05.2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу України (забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля).

В подальшому до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 242 Кримінального кодексу України (порушення правил охорони вод (водних об`єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля).

З вищезазначеного витягу вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.05.2022 р. водій Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" ОСОБА_1 , в порушення ст. 11 ЗУ "Про пестициди і агрохімікати", п.п. 1, 4, 6, 7 Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою КМУ від 18.09.1995 р. №746, не маючи посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами, допуску на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, медичної книжки особи, яка працює з пестицидами і агрохімікатами, а також наряду на виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами, здійснював транспортування рідкого азотного добрива КАС-32 загальною масою 25 340 кг у 4 пластикових ємностях, що вміщують по 5000 л кожна, закріплених у кузовах вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1 та причепа СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_2 , з с. Лютовинівка до с. Радалівка Кременчуцького району Полтавської області. Того ж дня близько 12 год. 38 хв. на автодорозі між с. Малинівка та с. Радалівка Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, маючи технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, не врахував дорожню обстановку та особливості вантажу, у зв`язку з чим не впорався з керуванням транспортних засобів, в результаті чого допустив їх виїзд за межі проїзної частини дороги з подальшим перекиданням, внаслідок чого пошкоджено ємності із рідким азотним добривом КАС-32. Так, рідке азотне добриво КАС-32 з двох ємностей, що були закріплені у причепі, пролилось на ґрунт неподалік водного об`єкту - старого русла річки Хорол, рідина з двох ємностей, що були закріплені у вантажному автомобілі КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1 пролилась на міст та потрапила у вказаний водний об`єкт. Таким чином, внаслідок порушення правил охорони води, а саме вимог ст. ст. 50, 68 "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 89, 103,110 ВК України, у старе русло річки Хорол потрапило 12 670 кг. рідкого азотного добрива КАС-32, яке містить своєму складі карбамід (сечовина, діамід вугільної кислоти) та аміачну селітру (нітрат амонію, що складається з азоту амонійного та нітрат-іонів), що спричинило забруднення поверхневих вод, створило небезпеку для довкілля та заподіяло шкоду державі на суму 20 885,80 грн за забруднення поверхневих вод аміачною селітрою, тобто азотом амонійним та нітрат-іонами та на суму 440 525,52 грн за забруднення поверхневих вод карбамідом (продуктами його розкладу), тобто на загальну суму 461 411,32 грн (т. 1 а. с. 60).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду водія господарства з 25.01.2019 р., що підтверджується Наказом директора ПОСП "Відродження Кременчуцького району за №63 від 24.01.2019 р. (т. 1 а. с. 20).

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію ТЗ (т. 1 а. с. 18) власником вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1 та причепа СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_2 є ПОСП "Відродження".

Судом встановлено, що 27.05.2022 року водієм ПОСП "Відродження" - ОСОБА_1 у кузові вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1 та причепі СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_2 здійснювалось перевезення транспортування рідкого азотного добрива КАС-32 загальною масою 25 340 кг, яке перебувало на зберіганні у ПрАТ "Козельщинський Райагропостач" (копія договору №ОАО81 від 04.01.2022 р. - т. 1 а. с. 21, копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.03.2022, від 30.04.2022 - т. 1 а. с. 29 -30).

Як вбачається з копій паспортів №1004 від 21.04.2022, №499 від 20.04.202 р., №992 від 19.04.2022 р. на добрива рідкі азотні, добриво КАС-32 складається з аміачної селітри (45,5%, 44,1%, 43,8%) та з карбаміду (35,5%, 35,6%, 34,4%) (т. 1 а. с. 31 -33).

Вказане перевезення автомобільним перевізником ПОСП "Відродження" (водій ОСОБА_2 ) рідкого азотного добрива КАС-32 підтверджується копіями накладної №67 та №68 від 27.05.2022 р., копіями товарно - транспортних накладних №67 та №68 від 27.05.2022 р., а також копією подорожнього листа вантажного автомобіля №3388 від 27.05.2022 р. (автомобіль КАМАЗ 6546 ПОО, причеп 2793 ПО) (т. 1 а. с. 22 - 25).

27.05.2022 року дізнавачем СА ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Антоновим М.Г., за участю Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ ЦО Марченко Я. О., понятих - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , було складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, місце проведення - ділянка автодороги с. Малинівка - с. Радалівка, огляд проводився за похмурої погоди без опадів, вид події - перекидання транспортного засобу (т. 1 а. с. 68 - 72).

Оглядом установлено, зокрема:

- місце дорожньо-транспортної пригоди - під`їзна дорога до мосту через сухе русло р. Хорол (старе русло);

- вид та стан покриття - асфальтоване, частково зволожене, наявність частинок бруду, піску, продуктів зносу шин,

- локація пошкоджень на транспортних засобах: кабіна КАМАЗа д.н.з. ПО значних пошкоджень не має. Кузов автомобіля червоного кольору перевернутий, є пошкодження. Причеп червоного кольору перевернутий, є пошкодження;

- на нижній передній частині кабіни КАМАЗа сліди волочіння об бетонний бордюр приблизно 20 м.;

- завантаження транспортного засобу на момент огляду - 10 т. "КАС" мінеральні рідкі добрива, на причепі 10 т.;

- гальмові системи: КАМАЗ - відсутні, причеп - відсутні;

- інші сліди на дорожньому покритті: сліди перекидання транспортного засобу; сліди, залишені від розриву чотирьох ємностей по 5 т. "КАС" рідкого мінерального добрива;

- наявність відокремлених від транспортного засобу частин, деталей та інших об`єктів: борт правий - зліва по напрямку руху, борт лівий, бочки пластикові, дві одиниці по праву частину по напрямку руху; бочки пластикові, дві одиниці під кузовом на проїзній частині;

- вилучені зразки води з колодязя (2 зразка), вилучені зразки з відкритого джерела (2 зразка); 1 об`єднану пробу ґрунту та 1 контрольну (фонову) пробу ґрунту за 10 м. від місця розливу; зразки води зі старого русла.

При огляді було використано фотоапарат Canon Coolpix S3500, виконано схему місця ДТП (т. 1 а. с. 72, 73).

Також, протоколом огляду місця події від 27.05.2022 року (т. 1 а. с. 61), складеного дізнавачем СА ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Антоновим М.Г. в присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обстежено ділянку місцевості поблизу сухого русла річки Хорол (автодорога с. Малинівка - с. Радалівка Кременчуцького району Полтавської області). Протоколом встановлено, що перед мостом через сухе русло річки стояв автомобіль КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_3 з перевернутою кузовною частиною, в якій лежать два пластикових контейнера, пошкоджені та з ознаками запаху речовини. Поряд - перевернутий червоний причеп. На відстані двадцяти метрів від КАМАЗа в кюветі з права по напрямку руху до с. Радалівка лежала ємність №1 (пошкоджена з ознаками вмісту речовини), а також на відстані від ємності №1 лежала пошкоджена ємність №2 із залишками речовини, навкруги ємностей - зволожений ґрунт ймовірно речовиною із вказаних ємностей. На асфальті на відстані близько 300 метрів є сліди від розливу рідини, на обочині справа по напрямку руху в с. Радалівка змята трава як від сильного напору рідини. На мосту через русло річки калюжі та мокрий асфальт (приблизно 40 м.). Зі слів ОСОБА_1 , він перевозив "КАС" рідкі мінеральні добрива. Старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Степаненков Г. В. відібрав одну об`єднану пробу ймовірно забрудненого ґрунту з місця розливу "КАС" та одну контрольну об`єднану пробу ґрунту за 10 метрів від місця розливу та зразки води зі старого русла р. Хорол біля мосту, біля с. Радалівка 2 в темну скляну тару. Дані зразки відібрані для дослідження Державної екологічної інспекції Центрального округу. Автомобіль КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , причіп СЗАП д.н.з. НОМЕР_4 вилучені.

Працівником поліції також було використано технічний засіб фіксації - фотокамеру Nicon Coolpix S3500 та долучено до протоколу огляду місця події від 27.05.2022 року фото-таблиці (т. 1 а. с. 62 - 67).

Відповідно до Акту обстеження б/н від 27.05.2022 року (т. 1 а. с. 34) (місце складання - поблизу с. Радалівка Кременчуцького району), складеного Старшим інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Марченком Я. О. та Степаненковим Г. В. в присутності директора ПОСП "Відродження" Попруги А. К., старости Землянківського старостинського округу Глобинської міської ради Черепа А. В., судом встановлено наступне: 27.05.2022 року до державної інспекції від національної поліції, а також від ДСНС надійшли телефонограми повідомлення про надзвичайну ситуацію, а саме6 поблизу с. Радалівка Кременчуцького району в районі автомобільного мосту через старе русло річки Хорол сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого відбувся вилив агрохімікатів та попадання їх у річку. Фактично аварія трапилася на проїжджій частині автодороги, яка сполучає села Малинівка та Радалівка. Вантажний автомобіль марки КАМАЗ з причепом здійснював перевезення агрохімікатів відповідно до накладної на перевезення КАС-32, загальний об`єм рідини 20 м3 (чотири пластикові ємності по 5 (п`ять) тон в кожній. На ділянці перед мостом через старе русло річки Хорол наявний транспортний засіб КАМАЗ з перекинутими причепом та вантажним кузовом. Ємності були пошкоджені, а ті що, імовірно, були на причепі лежать обабіч проїжджої частини. Вилив агрохімікатів відмічається на дорожньому покритті, його узбіччі, вниз по схилу дороги поблизу криниці, на містку через річку Хорол та на її березі. На місці найбільшого виливу саме перед містком та на ньому відмічається різкий запах аміаку. На місці даної події було відібрано відповідні проби ґрунту та проби води зі старого русла річки Хорол.

Відповідно до протоколу №17-2022/П вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 30.05.2022 р. (т. 1 а. с. 35, 36), на основі акту відбору проб поверхневих вод старого русла річки Хорол від 27.05.2022 р. №17-22/П встановлені перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у водоймі рибогосподарського призначення, а саме: азоту амонійного - в понад 50 разів та нітрат-іонів - в 12 разів.

Матеріали справи містять протоколи дослідження води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод ДУ "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб " МОЗ України, а саме:

- щодо води лівої сторони старого русла р. Хорол: Протокол №1 від 28.05.2022 року (т. 1 а. с. 37); Протокол №4 від 01.06.2022 р. (т. 1 а. с. 38); Протокол №16 від 03.06.2022 р. (т. 1 а. с. 39); Протокол №20 від 07.06.2022 р. (т. 1 а. с. 39).

Відповідно до висновків вказаних протоколів, досліджені зразки води не відповідають Наказу МОЗ №721 від 02.05.2022 року "Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об`єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення" по перевищенню вмісту азотного аміаку.

- щодо води правої сторони старого русла р. Хорол: Протокол №2 від 28.05.2022 року - відповідно до висновку протоколу, досліджений зразок води не відповідає Наказу МОЗ №721 від 02.05.2022 року "Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об`єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення" по інтенсивності запаху; Протокол №5 від 01.06.2022 року. Відповідно до висновку протоколу, досліджений зразок води не відповідає Наказу МОЗ №721 від 02.05.2022 року "Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об`єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення" по перевищенню вмісту азотного аміаку; Протокол №17 від 03.06.2022 року (т. 1 а. с. 43). Відповідно до висновку протоколу, досліджений зразок води не відповідає Наказу МОЗ №721 від 02.05.2022 року "Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об`єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення" по перевищенню вмісту азотного аміаку;

- в щодо води в межах села Радалівка: Протокол №3 від 01.06.2022 року (т. 1 а. с. 44); Протокол №15 від 03.06.2022 року (т. 1 а. с. 45); Протокол №19 від 07.06.2022 року (т. 1 а. с. 46); Протокол №23 від 09.06.2022 року (т. 1 а. с. 47); Протокол №50 від 28.06.2022 року (т. 1 а. с. 48).

Відповідно до висновків вказаних протоколів, досліджені зразки води не відповідають Наказу МОЗ №721 від 02.05.2022 року "Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об`єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення" по перевищенню вмісту азотного аміаку та сухого залишку.

- щодо води ставку біля лісу (для напування худоби): Протокол №18 від 03.06.2022 р. (т. 1 а. с. 49); Протокол №26 від 09.06.2022 р. (т. 1 а. с. 50); Протокол №49 від 28.06.2022 р. (т. 1 а. с. 51).

Відповідно до висновків вказаних протоколів, досліджені зразки води не відповідають Наказу МОЗ №721 від 02.05.2022 року "Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об`єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення" по перевищенню вмісту азотного аміаку.

Також матеріали справи містять протоколи дослідження питної води (т. 1 а. с. 53 - 56), а саме: Протокол №13 від 03.06.2022 року (місце відбору проби - с. Радалівка, вул. Миру, 4 Череп О. П., найменування вододжерела - шахтний колодязь (16 м.), дата відбору проби - 02.06.2022 р.); Протокол №16 від 03.06.2022 року (місце відбору проби - с. Радалівка, вул. Шевченка, 2, найменування вододжерела - шахтний колодязь громадського користування, дата відбору проби - 02.06.2022 р.); Протокол №17 від 03.06.2022 року (місце відбору проби - с. Радалівка, вул. Шевченка, 1, найменування вододжерела - шахтний колодязь громадського користування, дата відбору проби - 02.06.2022 р.); Протокол №20 від 07.06.2022 року (місце відбору проби - с. Радалівка, вул. Небесної Сотні, 1, найменування вододжерела - шахтний колодязь громадського користування, дата відбору проби - 06.06.2022 р.); Протокол №21 від 09.06.2022 року (місце відбору проби - с. Радалівка, вул. Миру, 4 Череп О. П., найменування вододжерела - шахтний колодязь, дата відбору проби - 08.06.2022 р.).

Відповідно до висновків вказаних протоколів, досліджені зразки води не відповідають Державним санітарним нормам та правилам 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" по перевищенню показників загального мікробного числа" по вмісту азоту нітратів, загальної жорсткості та сухому залишку.

Згідно з висновком протоколу №52 санітарно-бактеріологічного дослідження проб води від 31.05.2022 року (т. 1 а. с. 57) (адреса, де відібрано зразок - с. Радалівка, шахтний колодязь громадського користування (криниця), проба відібрана 31.05.2022 р.) - досліджений зразок питної води не відповідає Державним санітарним нормам та правилам 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" по перевищенню показників загального мікробного числа.

Відповідно до висновку протоколу №93 санітарно-бактеріологічного дослідження проб води від 24.06.2022 року (т. 1 а. с. 58) (адреса, де відібрано зразок - с. Радалівка, шахтний колодязь громадського користування (криниця), проба відібрана 24.06.2022 р.) та висновку протоколу №94 санітарно-бактеріологічного дослідження проб води від 24.06.2022 року (т. 1 а. с. 58) (адреса, де відібрано зразок - с. Радалівка, джерело "Срібне", проба відібрана 24.06.2022 р.) - досліджений зразок питної води не відповідає Державним санітарним нормам та правилам 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" по вмісту ентерококів.

З відповіді Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №302/12/10 від 03.03.2025 р. (т. 1 а. с. 94) вбачається наступне: відповідно до карти масштабу1:25000, квадрат 41-62-Г-г "Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР", зйомка 1954 р., місце аварії знаходиться поблизу русла річки Хорол. У 70-х роках ХХ століття була побудована осушувально-зволожувальну систему річки Хорол. ОЗС р. Хорол - меліоративна система, що представляє собою комплекс гідромеліоративних споруд двосторонньої дії, що дозволяє регулювати водно-повітряний режим ґрунту на осушуваних землях. Дозволяє забезпечити не тільки скидання поверхневих вод і зниження рівня ґрунтових вод до осушувальної норми, а й подавання води для зволоження ґрунту в періоди року, коли кількість опадів є недостатньою з метою недопущення, наприклад, пожеж на поверхнях покладу торфу.

Згідно з протоколом огляду місця події від 06.03.2025 року прокурором Полтавської окружної прокуратури Наренковичем Д. О. за участю спеціалістів (головний гідролог Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Мовчан Л. А, начальник відділу водних об`єктів басейнової взаємодії та ТЕБ регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Клименко Л. О.) та за участю свідка Череп А. В. (староста Землянківського старостинського округу Глобинської міської ради) (т. 1 а. с. 90, 91), огляд проводився на автотрасі між с. Малинівка та с. Радалівка Кременчуцького району Полтавської області (С170308). В напрямку с. Радалівка перед мостом, де 27.05.2022 р. відбулась ДТП, перевернувся транспортний засіб КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_5 з причепом СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_2 . Вказані транспортні засоби перевозили рідину у 4 ємностях (5000 л.). 2 ємності були розміщені у КАМАЗі, інші 2 ємності - у причепові. Під мостом розташоване старе русло річки Хорол. З лівої сторони дороги до моста - ліс, з правої сторони дороги - також ліс, але біля моста наявна пуста земельна ділянка, в якій наявна криниця закритого типу. З правої сторони дороги до криниці крутий спуск до дороги старої. На автодорозі станом на теперішній час наявні дорожні знаки (поворот, спуск 10%). Свідок ОСОБА_4 пояснив, що станом на 27.05.2022 р. вказаних дорожніх знаків не було. ОСОБА_4 пояснив, що коли він приїхав на місце ДТП, побачив перевернутий КАМАЗ, який перегородив дорогу на міст, рідина з ємностей, що були в КАМАЗі вилилась на міст. На вказаному мості наявні щелени, через які рідина текла у старе русло річки Хорол. Також на час ДТП на мості були неруби, через які також текла рідина у старе русло річки. Поряд з перевернутим КАМАЗом лежав причеп, також перевернутий. 2 ємності, що були у причепі лежали на ґрунті. Одна ємність лежала поряд з криницею з лівої сторони. Інша - нижче криниці з правої сторони. Зі слів ОСОБА_4 , на час коли він приїхав - рідина з вказаних ємностей повністю вилилась на ґрунт. В подальшому залишки рідини на мосту засипались піском та утилізувались. В ході огляду з лівої сторони від моста в напрямку с. Радалівка наявний водний об`єкт. Старе русло річки Хорол, яке частково від`єднане насипом від вказаного русла річки з правої сторони від моста. Зі слів спеціалістів старе русло річки Хорол живиться джерелами, частина яких оглянута в ході огляду. Приблизно через 500 метрів від мосту в напрямку с. Радалівка наявний ще один міст. З лівої сторони від вказаного мосту оглянуто місце з`єднання основного та старого русла річки Хорол. Спеціалісти Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області підтвердили, що водний об`єкт, в який потрапила рідина є старим руслом річки Хорол, що також підтверджується картографічними матеріалами, наданими раніше, та обстеженням заплави річки Хорол, що відбувалось під час огляду місця події.

06.05.2025 року Державною екологічною інспекцією центрального округу було направлено прокурору Полтавської обласної прокуратури довідку про розрахунок розміру збитку (вих. №02.3-11/2571, т. 1 а. с. 103 - 105). Відповідно до вказаної довідки розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневої водойми аміачною селітрою складає 35 637,09 грн.

У довідці також зазначено, що інспекцією не досліджувались наявності карбаміду у поверхневих водах старого русла річки Хорол у зв`язку з тим, що відповідно до наказу ДЕІ України №426 від 01.10.2021 р., відділ інструментально-лабораторного контролю ДЕІ ЦО не був уповноважений на дослідження зазначеної речовини. Інформації щодо потрапляння карбаміду до водойми не надано, у зв`язку із чим інспекцією, при здійсненні даного розрахунку, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення водного об`єкту карбамідом, не розраховувався.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №12022170510000180 (відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2022 року) було проведено судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" №СЕ-19/117-25/8224-ІТ від 09.05.2025 р. (т. 1 а. с. 99 - 101), у висновках якої зазначено, що у цій дорожньо-транспортній ситуації водій вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом СЗАП (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, виконавши вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху. У діях водія вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом СЗАП (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Також в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022170510000180 Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було проведено судову інженерно-екологічну та економічну експертизи №КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р. (т. 1 а. с. 106 - 122). Розрахунок розміру відшкодування збитків було визначено відповідно до розділу VIII "Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 р. №389 (зі змінами від 04.06.2021 р.).

У Висновку експерта зазначена наступна інформація:

- 10.06.2022 року слідчим у кримінальному провадженні скеровано запит до ПОСП "Відродження", у відповідь на який підприємством надано накладні №67, 68 від 27.05.2022 р., товарно - транспортні накладні до них та подорожній лист №3388 від 27.05.22 р.. Згідно вказаної документації водієм ОСОБА_1 здійснювалося транспортування рідкого мінерального добрива КАС-32 в кількості 6 700 кг. та 18 640 кг відповідно (загалом 25 340 кг);

- в той же час, рідина, що перевозилася водієм транспортних засобів не вилучалася та не досліджувалася в ході досудового розслідування;

- згідно з наданими матеріалами кримінального провадження, маса добрива, яка потрапила у водний об`єкт складає 12 670 кг (12,67 т).

У вказаному висновку зазначено, що "оскільки рідке азотне добриво являється однорідною рідиною, яка не розділяється на фази, то при потраплянні у поверхневі води старого руслі річки Хорол однієї складової КАС-32 - аміачної селітри, то однозначно потрапляє і друга складова КАС-32 - карбамід. Потрапляння в річку усіх речовин не повинно піддаватися сумніву".

Відповідно до експертизи №КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р.:

- розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: забруднення поверхневої водойми аміачною селітрою складає 20 885,80 грн;

- розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: забруднення поверхневої водойми карбамідом (продуктами його розкладу) становить 440 525,52 грн;

- розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: забруднення водних об`єктів речовинами у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, а саме: мінеральним добривом КАС-32 становить 461 411,32 грн (Ззаг = Зам. селітра + Зкарбамід = 20 885,80 + 440 525,52 = 461 411,32).

З висновку №КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р. вбачається, що розрахунок розміру шкоди складеної ДЕІ ЦО, згідно листа із довідкою №02.3-11/2571 від 06.05.2025 р., заподіяної державі внаслідок забруднення поверхневих вод водного об`єкту - старого русла річки Хорол у сумі 35 637,09 грн не підтверджується.

Відповідно до п. 2 висновків експерта №КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р. перевищення показників азоту амонійного та нітрат - іонів пробах поверхневої води старого русла річки Хорол у порівнянні з ГДК відповідно до копії протоколу №17-2022/П вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 30 травня 2022 р., виконаний ДЕІ ЦО, в результаті потрапляння рідких азотовмісних мінеральних добрив КАС-32 у води старого русла річки Хорол, призвели до його забруднення внаслідок ДТП і створило небезпеку для довкілля.

Як зазначає прокуратура, 30.06.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022170510000180 від 27.05.2022 року скеровано до Глобинського районного суду Полтавської області 27.08.2025 р. (т. 1 а. с. 129 - 133).

Прокурором у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування11.08.2025 року пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні №12022170510000180 від 27.05.2022 р. в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Глобинської міської ради про стягнення з Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням на загальну суму 461 411,32 грн, який скеровано до Глобинського районного суду Полтавської області з обвинувальним актом (т. 1 а. с. 123 - 128).

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/2593/25 від 15.10.2025, яка набрала законної сили 23.10.2025, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 242 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а цивільний позов прокурора про стягнення з Приватного-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" збитків у розмірі 461 411,32 грн - залишено без розгляду (т. 1 а. с. 26 - 28).

Несплата відповідачем шкоди, заподіяної державі стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Глобинської міської ради з позовом про стягнення завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди в сумі 461 411,32 грн у примусовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі, суд зазначає таке.

Як вказано судом вище, відповідач заперечує наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави у спірних правовідносинах.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Процедура, передбачена абзацами 3 та 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Згідно із ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 за № 30 (далі Положення), основними завданнями Державної екологічної інспекції Центрального округу є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Полтавської та Черкаської областей.

Відповідно до п. 5 ч. 2 розділу ІІ цього Положення, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Частинами 9, 10 розділу ІІ Положення про Держекоінспекцію у Центральному окрузі передбачено, що Держекоінспекція розраховує розмір збитків, шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступає позивачем та відповідачем у судах, тощо.

З огляду на викладене, суд констатує, що Державна екологічна інспекція у Центральному окрузі є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні контрольні функції щодо охорони, раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів у спірних правовідносинах, тобто є належним позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п. "б" ч. 2 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. "ї" ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. "є" ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції: формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п. 4.1 Глави IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Згідно з п. 4.4 Глави IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, для щоденного акумулювання доходів спеціального фонду державного бюджету в Казначействі відкриваються аналітичні рахунки відповідно до законодавства, а саме: рахунки в розрізі областей, м. Києва та Казначейства за кожним видом доходів; рахунки для подальшого акумулювання доходів спеціального фонду державного бюджету в розрізі видів доходів.

Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий рахунок відповідного органу Казначейства, на адміністративній території якого скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Глобинська міська рада є органом, який на своїй території і в межах своєї компетенції здійснює контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок забруднення водних ресурсів.

З огляду на викладене, суд констатує, що Глобинська міська рада є органом, який уповноважений державою здійснювати захист порушених інтересів держави у зазначених правовідносинах.

Положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вирішуючи питання, чи було дотримано прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме чи було надано позивачу розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права, суд також звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19 під час вирішення аналогічного питання. У наведеній постанові зазначено, що: "суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом". Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі № 916/1283/20, від 13.09.2022 у справі №910/14844/21.

Судом встановлено, що зверненню прокурора 06.03.2026 з позовом до суду передувало його звернення до Державної екологічної інспекції Центрального округу з листом № 12-107вих-26 від 04.02.2026 (т. 1 а. с. 134 - 138) та до Глобинської міської ради з листом №12-106вих-26 від 04.02.2026 р. з проханням надати інформацію про стан відшкодування збитків, установлених у кримінальному провадженні №12022170510000180 від 27.05.2022 р.; вжиті заходи щодо стягнення майнової шкоди, зокрема проведену претензійно - позовну роботу тощо.

Листом № 06-08/908 від 18.02.2026 р. (т. 1 а. с. 139) Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомила прокуратуру, що станом на 18.02.2026 року вона не зверталась до суду з позовною заявою щодо стягнення з ПОСП "Відродження" збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод в сумі 461 411,32 грн. Остання також просила прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Листом №02.1-28/337 від 16.02.2026 р. (т. 1 а. с. 147) Глобинська міська рада повідомила прокуратуру, що не має можливості самостійно підготувати та направити до суду відповідну позовну заяву. Кошти на даний час не відшкодовано та позовна заява Глобинською міською радою чи виконавчим комітетом Глобинської міської ради про стягнення збитків за даним фактом не подавалася. У зв`язку із зазначеним Глобинська міська рада просила прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказане свідчить про не здійснення Державною екологічною інспекцією Центрального округу та Глобинською міською радою як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Таким чином, на переконання суду при зверненні прокурора з вказаним позовом до суду останнім було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям Державною екологічною інспекцією Центрального округу та Глобинською міською радою жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як Державній екологічній інспекції Центрального округу та Глобинській міській раді стало відомо про порушення інтересів держави.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до преамбули Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Згідно ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (ст. 95 Водного кодексу України).

З метою запобігання забрудненню вод сільськогосподарські, лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов`язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин (ст. 103 Водного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно п.8) ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Пунктом "е" ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, зокрема, такий економічний захід забезпечення охорони навколишнього природного середовища, як відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю (постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 904/2078/21).

Стаття 1166 ЦК України унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини (постанова ВС від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20).

Аналогічно стосовно складу цивільного правопорушення вказував Верховний Суд у постановах від 18.04.2018 у справі № 904/4933/17, від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19 та від 10.04.2018 у справі № 923/771/16.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даних правовідносинах саме на прокуратуру та позивачів покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (постанова ВС від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13).

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (постанова ВС від 23.04.2024 у справі № 911/1549/22).

У пункті 5.30 постанови від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до п.п. "і" ч. 1 ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 110 ВК України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ч. 3 ст. 11 Водного кодексу України).

Згідно із ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи встановлені судом під час розгляду даної справи обставини та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а також враховуючи заперечення відповідача щодо заподіяння державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Щодо неправомірність поведінки особи.

Як зазначалось вище, ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/2593/25 від 15.10.2025, яка набрала законної сили 23.10.2025, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 242 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а цивільний позов прокурора про стягнення з Приватного-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" збитків у розмірі 461 411,32 грн - залишено без розгляду (т. 1 а. с. 26 - 28).

Суд не погоджується з твердженням прокурора відносно того, що ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 15.10.2025 у справі №527/2593/25 підтверджено вину обвинуваченого ОСОБА_1 , адже відповідно до ч. 8 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

У даній господарській справі підставою позову є наявність складу саме цивільного правопорушення у діях відповідача щодо порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме: забруднення поверхневих вод водного об`єкту - старого русла річки Хорол мінеральним добривом КАС-32.

Суд зазначає, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17).

Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (п. 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі 477/2330/18).

Згідно зі ст. 11 ЗУ "Про пестициди і агрохімікати" транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.

Особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідальність несуть особи, винні, зокрема, у:

недотриманні вимог, санітарних норм і правил та інших нормативно-правових актів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування (крім технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюються вимоги та процедури технічного регламенту щодо безпеки машин);

забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;

порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Порядком одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 746 від 18.09.1995, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 458 від 09.09.2023, передбачено, що особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі під час виконання роботи допуск, медичну книжку і наряд на виконання такої роботи. Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особами, які не мають допуску, забороняється (п. 8).

Підставою для видачі допуску є посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами та медична книжка з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров`я (п. 4).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, 27.05.2022 року водій ПОСП "Відродження " ОСОБА_1 в порушення ст. 11 ЗУ "Про пестициди і агрохімікати", п.п. 1, 4, 6, 7 Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою КМУ від 18.09.1995 р. №746, не маючи посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами, допуску на право роботи з пестицидами і агрохімікатами, медичної книжки особи, яка працює з пестицидами і агрохімікатами, а також наряду на виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами, здійснював транспортування рідкого азотного добрива КАС-32.

Також судом встановлено та відповідачем не заперечується, що того ж дня - 27.05.2022 року на автодорозі між с. Малинівка та с. Радалівка Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху не врахував дорожню обстановку та особливості вантажу, у зв`язку з чим не впорався з керуванням транспортних засобів, в результаті чого допустив їх виїзд за межі проїзної частини дороги з подальшим перекиданням, внаслідок чого пошкоджено ємності із рідким азотним добривом КАС-32.

Як всатовлено судом, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022170510000180 було проведено судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" №СЕ-19/117-25/8224-ІТ від 09.05.2025 р. (т. 1 а. с. 99 - 101), у висновках якої зазначено, що у цій дорожньо-транспортній ситуації водій вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом СЗАП (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, виконавши вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху. У діях водія вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 (номерний знак НОМЕР_1 ) з причепом СЗАП (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Отже судом встановлено, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди відбулося забруднення поверхневих вод водного об`єкту - старого русла річки Хорол 12 760 кг мінерального добрива КАС-32.

Факт потрапляння рідкого добрива КАС-32 до вод водного об`єкту - старого русла річки Хорол, перевищення вмісту у воді азоту амонійного та нітрат-іону в порівнянні з ГДК підтверджується протоколами огляду місця події з фото-таблицями, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.05.2022 р., актом обстеження від 27.05.2022 р. б/н ДЕІ ЦО, протоколом №17-2022/П вимірювання показників складу та властивостей проб від 30.05.2022 р., протоколами досліджень води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод ДУ "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб " МОЗ України.

Щодо вини відповідача слід зазначити, що в деліктних зобов`язаннях вина завдавача шкоди презюмується. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів відсутності його вини у забрудненні водних ресурсів.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Суд вважає, що порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища та порушення правил дорожнього руху (відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-25/8224-ІТ від 09.05.2025 р., т. 1 а. с. 99 - 101), стало причиною завдання навколишньому природному середовищу майнової шкоди.

При цьому суд наголошує, що наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення - протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та вини є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Щодо розміру шкоди заподіяної відповідачем.

Суд не погоджується з твердженням відповідача відносно того, що висновок експерта КСЕ-19/117-25-10885 від 27.6.2025 р. було складно в межах кримінального провадження та не може автоматично підтверджувати розмір шкоди у господарській справі.

Статтею 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно зі ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №910/5898/20, висновок судової експертизи, яку було проведено у межах провадження з іншої справи, у тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах, як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду у належним чином засвідченій копії.

Слід зазначити, що долучений прокуратурою до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії Висновок експерта КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р., складений за результатами судової інженерно-екологічної та економічної експертиз у кримінальному провадженні за №12022170510000180, містить інформацію щодо питань, що відносяться предмету доведення у даній господарській справі.

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказали на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Можливість використання в якості доказів (одного з доказів) при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019), №461/3675/17 (постанова від 05.02.2020) та № 9901/740/18 (постанова від 10.03.2020).

При цьому, як це передбачено статтею 100 ГПК України, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст.385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладений на нього обов`язків.

Висновок експерта КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 р. оцінюється судом у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Суд зазначає, що у відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Судом враховано, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів регулюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 за №389 та зареєстрованій Мін`юстом України 14.08.2009 за N767/16783 (далі - Методика №389).

Відповідно до абз. 2 п. 1.2 Методики ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із наднормативними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, засмічення сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами, крім випадків забруднення та/або засмічення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

Відповідно п. 1.3. Методики ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Методики факт забруднення водного об`єкта встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб інструментально-лабораторними методами контролю або на основі візуальних спостережень. При визначенні забруднення водного об`єкта забруднюючими речовинами у чистому вигляді у складі продукції, сировини та відходами можуть застосовуватися: результати інструментально-лабораторних вимірювань суб`єктів, визначених у пункті 2.3 цієї Методики; розрахункові методи, методи експертних оцінок та аерофотозйомки.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, здійснено позивачем відповідно до п.8.1 Методики №389 (збитки заподіяні водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини,), за формулою 19: З =Кc х Ккат х Кр х кз х [(Мil х Yil)+(Мi2 x yi2)+... (Мim x уim)].

Прокуратурою долучено до матеріалів справи копію Висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №КСЕ-19/117-25/10885 від 27.06.2025 року, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної та економічної експертизи у кримінальному провадженні за №12022170510000180.

Судом встановлено, що у вказаному висновку експерта зазначена наступна інформація:

- 10.06.2022 року слідчим у кримінальному провадженні скеровано запит до ПОСП "Відродження", у відповідь на який підприємством надано накладні №67, 68 від 27.05.2022 р., товарно - транспортні накладні до них та подорожній лист №3388 від 27.05.22 р.. Згідно вказаної документації водієм ОСОБА_1 здійснювалося транспортування рідкого мінерального добрива КАС-32 в кількості 6 700 кг. та 18 640 кг відповідно (загалом 25 340 кг);

- в той же час, рідина, що перевозилася водієм транспортних засобів не вилучалася та не досліджувалася в ході досудового розслідування;

- згідно з наданими матеріалами кримінального провадження, маса добрива, яка потрапила у водний об`єкт складає 12 670 кг (12,67 т).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура в позові посилалась на те, що 27.05.2022 року водієм ПОСП "Відродження" - ОСОБА_1 у кузові вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1 та причепі СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_2 здійснювалось перевезення транспортування рідкого азотного добрива КАС-32 загальною масою 25 340 кг. Вказане перевезення автомобільним перевізником ПОСП "Відродження" (водій ОСОБА_2 ) рідкого азотного добрива КАС-32 підтверджується копіями накладної №67 та №68 від 27.05.2022 р., копіями товарно - транспортних накладних №67 та №68 від 27.05.2022 р., а також копією подорожнього листа вантажного автомобіля №3388 від 27.05.2022 р. (автомобіль КАМАЗ 6546 ПОО, причеп 2793 ПО) (т. 1 а. с. 22 - 25).

При цьому, судом встановлено, що у накладній №67 від 27.05.2022 року вказано одержувача - ФГ "Непийпа", найменування товару - КАС-32, одиниця виміру - 23410, ціна - 16 710, сума - 6 700, а у накладній №68 від 27.05.2022 р. - одержувач - ПОСП "Відродження", найменування товару - КАС-32, одиниця виміру - 35 350, ціна 16710, сума 18640.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №67 від 27.05.2022 року ПОСП "Відродження" здійснювало перевезення КАС-32 вантажоодержувачу ФГ "Непийпа", одиниця виміру - 23410, ціна без ПДВ - 16 710 грн, загальна сума з ПДВ - 6700 грн.

Тоді як відповідно до товарно-транспортної накладної №68 від 27.05.2022 року ПОСП "Відродження" здійснювало перевезення КАС-32 вантажоодержувачу ПОСП "Відродження", одиниця виміру - 35350, ціна без ПДВ - 16 710 грн, загальна сума з ПДВ - 18640 грн. У розділі "Вантажно-розвантажувальні операції" зазначено: операція - навантаження, маса брутто - 35 350, прибуття 18 год. 55 хв., вибуття - 21 год. 05 хв.

Отже, з долучених до матеріалів справи суд не вбачає за можливе встановити, що водієм ПОСП "Відродження" - ОСОБА_1 відбулося транспортування рідкого добрива КАС-32 саме загальною масою 25 340,00 кг (спростовується вищезазначеними накладними та товарно-транспортними накладними).

Також, у позовній заяві прокурор стверджує, що до вод старого русла річки Хорол потрапило саме 12 670 кг. рідкого азотного добрива КАС-32. Вказана кількість є половиною від 23 340 кг., яка вміщувалась у 2 ємностях, які були пошкодженні під час дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що кожна з чотирьох ємностей на момент ДТП мала рівну кількість рідкого добрива.

При цьому, дослідивши акт обстеження б/н від 27.05.2022 р., протокол огляду місця події від 27.05.2022 року та від 06.03.2025 р., протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.05.2022 р. та фототаблиці суд прийшов до висновку, що не вся рідина, яка пролилась на міст, потрапила у старе русло річки Хорол, адже на мосту через русло річки були калюжі та мокрий асфальт (приблизно 40 м.); в подальшому залишки рідини на мосту засипались піском та утилізувались.

З підстав викладеного прокурором та позивачами не доведено розмір заявленої шкоди, а від так - не доведено повного складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим в задоволенні позову про стягнення збитків слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Полтавську обласну прокуратуру.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, прокурор при зверненні до суду з позовною заявою (ціна позову 461 411,32 грн) мав був сплатити судовий збір у розмірі 5 536,94 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Платіжною інструкцією №319 від 20.02.2026 року на суму 6 921,17 грн прокурором було підтверджено оплату судового збору за подання позовної заяви (т. 1 а. с. 17).

Випискою від 20.02.2026 року підтверджено зарахування судового збору у розмірі 6 921,17 грн до спеціального фонду державного бюджету України (т. 1 а. с. 234).

Отже, прокурором було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (1 384,23 грн).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення підписано 20.08.2026 року (після виходу судді з відпустки).

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко