Рішення № 139111678, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/9475/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про розподіл витрат у справі № 910/9475/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049; ідентифікаційний код 38915140)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (вул. Лейпцизька, 16, літ. А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 32554793)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20971504)

про застосування наслідків нікчемного правочину та визнання права іпотекодержателя,

Представник сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (далі за текстом - ТОВ «Ісагіс», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (далі за текстом - ТОВ «Кіод-1», Відповідач), в якому Позивач просить суд:

- застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме договору про розірвання від 19.01.2015 Договору про відкриття кредитної лінії № 32-08 від 10.04.2008 шляхом поновлення прав кредитора за ТОВ «Ісагіс» за договором про відкриття кредитної лінії № 32-08 від 10.04.2008 укладеним між ТОВ «Кіод-1» та ПАТ «Імексбанк»;

- визнати за ТОВ «Ісагіс» права іпотекодержателя на об`єкти нерухомості: нежила будівля, загальною площею 1 814,8 кв.м, прибудована до будівлі гуртожитку № 7, місто Київ, вулиця Лейпцігська, будинок 16 (літ. А). за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 576 із урахуванням всіх змін та доповнень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 позов ТОВ «Ісагіс» задоволено, застосовано наслідки нікчемного правочину, а саме договору про розірвання від 19.01.2015 Договору про відкриття кредитної лінії № 32-08 від 10.04.2008 шляхом поновлення прав кредитора за ТОВ «Ісагіс» (код ЄДРПОУ - 38915140, адреса: 65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.16/6) за договором про відкриття кредитної лінії № 32-08 від 10.04.2008 укладеним між ТОВ «Кіод-1» та ПАТ «Імексбанк»; визнано за ТОВ «Ісагіс» (код ЄДРПОУ - 38915140, адреса: 65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.16/6) права іпотекодержателя на об`єкти нерухомості: нежила будівля, загальною площею 1 814,8 кв. м, прибудована до будівлі гуртожитку № 7, місто Київ, вулиця Лейпцігська, будинок 16 (літ. А). за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 576 із урахуванням всіх змін та доповнень.

Також вказаним рішенням стягнуто з ТОВ «Кіод-1» на користь ТОВ «Ісагіс» судовий збір - 350 422 грн 40 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 заяву ТОВ «Ісагіс» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Кіод-1» на користь ТОВ «Ісагіс» 51500 грн судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» відмовлено.

17.08.2026 Господарським судом міста Києва видано два накази на примусове виконання рішення суду від 23.03.2026 та додаткової постанови від 30.07.2026.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна заява Позивача про розподіл судових витрат, яка надійшла до суду 30.03.2026 в силу чого суд вважає необхідним здійснити її розгляд по суті у зв`язку з чим зазначає наступне.

Із поданої Позивачем заяви про розподіл витрат вбачається, що сторона просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 500 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 3 статті 244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснювався, оскільки у позовній заяві Позивач повідомив суд про подачу додаткових доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Частиною 8 статті 129 ГПК України закріплено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що заява про розподіл витрат подана Позивачем до господарського суду 30.03.2026, тобто з дотриманням визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України в силу чого надані докази приймаються судом до розгляду, а питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу розглядається судом по суті.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу надано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001274 від 30.05.2025;

- ордер серії СА № 1130316 від 30.07.2025;

- договір № 22/23 про надання правової допомоги від 02.03.2023, пунктом 4.2 якого за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються на підставі договору, укладеного між сторонами;

- додаткову угоду № 03/25 від 01.07.2025 до договору № 22/23 про надання правової допомоги від 02.03.2023, в якій сторонами у преамбулі договору слова «адвокат Драгун А.С.» замінено на «адвокат Мартишко А.С.»;

- додаткову угоду № 05/25 від 25.07.2025 до договору № 22/23 про надання правової допомоги від 02.03.2023, якою закріплено вид адвокатської послуги та вартість однієї години роботи; пунктом 3.1 якого визначено, що оплата послуг здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактури, виставленого адвокатом, протягом трьох календарних днів з дня ухвалення рішення суду по суті спору.

- рахунок - фактура № 27/03-26 від 27.03.2026 на суму 52 500 грн;

- акт приймання - передачі послуг від 27.03.2026 за договором № 22/23 про надання правової допомоги від 02.03.2023 на суму 52 500 грн із затратою 20-ти годин робочого часу адвоката;

- квитанцію до прибуткового касового ордера № 15 від 27.03.2026 на суму 52 500 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення Відповідача по суті заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи відсутні.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

В силу викладеного судом вище та враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає необхідним покласти на Відповідача обов`язок з відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі виходячи з наступного.

Судом враховано висновки суду апеляційної інстанції у даній справі, викладені у додатковій постанові від 30.07.2026 щодо послуги «зустріч з клієнтом, надання консультаційних послуг, вивчення матеріалів справи, збирання доказової бази, підготовка правової позиції», відповідно до яких колегія дійшла висновку, що послуги «вивчення матеріалів справи», «збирання доказової бази» та «підготовка правової позиції» вже були предметом виконання адвокатом під час розгляду справи № 910/9475/25 в суді першої інстанції, натомість послуга «зустріч з клієнтом», у свою чергу за своєю правовою природою є організаційним (адміністративним) заходом, пов`язаним із внутрішньою комунікацією адвоката з клієнтом та не підлягає відшкодуванню.

Водночас, із наданого до суду Акту приймання - передачі послуг від 27.03.2026 вбачається, що у послугу під пунктом 1 включено «Зустріч з клієнтом, надання консультаційних послуг. Вивчення матеріалів справи, підготовка правової позиції. Зустріч з клієнтом з метою узгодження правової позиції» оцінено загальною вартістю 1 500 грн, в той час як додатковою угодою № 05/25 від 25.07.2025 вартість кожної (окремо) послуги становить по 1 500 грн.

Відтак, суд не вбачає підстав зменшувати вартість такої послуги, враховуючи висновки апеляційного суду.

Крім того, суд не вбачає підстав для зменшення чи то не покладання на Відповідача заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 52 500 грн, оскільки останні відповідають критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, були необхідними під час розгляду справи в силу складності спору та є такими, що фактично понесені стороною Позивача.

Керуючись частинами 1-2 статті 74, статтею 76, 86, 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про розподіл витрат у справі № 910/9475/25 - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (вул. Лейпцизька, 16, літ. А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 32554793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049; ідентифікаційний код 38915140) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 500 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот) грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 20.08.2026

Суддя Антон ПУКАС