Ухвала суду № 139111647, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/3502/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про відстрочення виконання рішення у справі 910/3502/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСКО ІНВЕСТ" (08290, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вул. Свято-Покровська, будинок 141-П) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" (03115, місто Київ, вулиця Феодори Пушиної, будинок 32) про стягнення 609 057,53 грн,

За участю представника стягувача - Ряполова - Радченко Г.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.03.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСКО ІНВЕСТ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про стягнення заборгованості у розмірі 609 057,53 грн, з яких: 600 000,00 грн - основна заборгованість, 3057,53 грн - 3% річних, 6000,00 грн - інфляційні втрати та була передана 30.03.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС Україна» здійснило часткову оплату за товар по Договору купівлі-продажу № 09/01/2026 від 09.01.2026 р. та здійснило частково його оплату у зв`язку з чим у відповідача обліковується основна заборгованість у розмірі 600 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" (03115, місто Київ, вулиця Феодори Пушиної, будинок 32, код ЄДРПОУ 37779566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСКО ІНВЕСТ" (08290, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вул. Свято-Покровська, будинок 141-П, код ЄДРПОУ 35142088) 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. - основну заборгованість, 3057 (три тисячі п`ятдесят сім) грн. 53 коп - 3% річних, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 7 308 (сім тисяч триста вісім) грн. 69 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 910/3502/25 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІС Україна» у відкритті апеляційного провадження у справі №910/4466/25.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3502/26 з доданими до неї документами повернуто апелянту.

23.07.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" сформовано заяву про відстрочення виконання рішення суду до 10.06.2027 та відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду передано на сектор судді Демидова В.О. 27.07.2026.

Остання обґрунтована зокрема наступним:

- основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС Україна» є складське господарство (КВЕД 52.10), що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, яку Товариство здійснює виключно за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Компресорна, 3, де на підставі Договору оренди № MLK-2025-1701 від 17.01.2025, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна логістична компанія» (далі - Орендодавець), орендує складське приміщення площею 3 452,2 кв.м та офісні приміщення площею 422,5 кв.м у складі логістичного терміналу. Зазначена адреса визначена в Договорі оренди як фактична адреса Заявника, а орендовані приміщення були єдиним операційним майданчиком підприємства, де зберігалися його товарні запаси, розміщувалося обладнання (у тому числі стелажні системи) та первинна документація;

- 19.07.2026 внаслідок ракетного обстрілу території логістичного терміналу в с. Білогородка сталася масштабна пожежа, якою знищено та пошкоджено складські й офісні приміщення терміналу разом із майном, що в них знаходилося, включно з орендованими Заявником приміщеннями, його товарними запасами та обладнанням, майном третіх осіб - поклажодавцями ТОВ «ТІС Україна»;

- Заявник одномоментно втратив основне місце провадження господарської діяльності, товарні запаси та значну частину основних засобів; операційна діяльність підприємства фактично зупинена. Відновлення діяльності потребує часу та значних витрат (пошук і облаштування нових приміщень, відновлення товарних запасів, документації та договірних зв`язків), а надходження коштів від господарської діяльності у цей період фактично припинені;

- одномоментне стягнення 616 366,22 грн у примусовому порядку - з арештом рахунків та майна в межах виконавчого провадження - не лише істотно ускладнене об`єктивно, а й здатне остаточно унеможливити відновлення платоспроможності Заявника, тобто зашкодити в кінцевому підсумку й інтересам самого стягувача: у разі доведення Заявника до стану неплатоспроможності задоволення вимог стягувача відбувалося б уже в межах процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - істотно довше та, вірогідно, не в повному обсязі.

Представник заявника наголошує, що ця заява не спрямована на ухилення від виконання рішення. Основна заборгованість у розмірі 600 000,00 грн була визнана Заявником ще у відзиві на позовну заяву від 15.04.2026, тобто добросовісність Заявника та відсутність спору щодо самого обов`язку сплати є очевидними.

З огляду на викладене представник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі № 910/3502/26 до 10.06.2027 - у межах граничного строку, встановленого частиною п`ятою статті 331 ГПК України.

29.07.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/3502/26 від 10.06.2026, яке набрало законної сили 21.07.2026 у зв`язку із постановленням ухвали Північним апеляційним господарським судом від 21.07.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 29.07.2026 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про відстрочення виконання рішення суду у справі 910/3502/26 на 17.08.26 о 11:00 год. Запропоновано сторонам надати суду завчасно у строк до 13.08.2026 письмові пояснення по суті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про відстрочення виконання рішення.

11.08.2026 в системі «Електронний суд» представником стягувача сформовано заперечення проти відстрочення виконання рішення.

Означені заперечення обґрунтовані зокрема тим, що:

- На підтвердження здійснення господарської діяльності за адресою: с. Білогородка, вул. Компресорна 3 Відповідач до Заяви додає договір оренди № MLK-2025-1701 від 17.01.2025 р. укладений між ТОВ «МЛК» та ТОВ «ТІС Україна» на умовах якого, ТОВ «МЛК» мало передати, а ТОВ «ТІС Україна» прийняти за актом приймання-передачі в строкове, платне користування частину нежилого приміщення.

Доданий Відповідачем до Заяви договір оренди датований 17.01.2025 р. в той час як протокол підписів створений 29.01.2025 р., що ставить під сумнів належність даного протоколу підписів до договору оренди № MLK-2025-1701 від 17.01.2025 р. Акт приймання-передачі приміщення та всі інші додатки до Договору оренди взагалі не засвідчені підписами та печатками сторін, як в електронному так і в паперовому вигляді.

За відсутності належним чином засвідченого Договору оренди та акту приймання-передачі до Договору, встановити факт передачі Відповідачу приміщення за адресою: с. Білогородка, вул. Компресорна 3 не можливо;

- в повідомленні ТОВ «МЛК» повідомляє ТОВ «ТІС Україна» про те, що 19 липня 2026 року ТОВ «МЛК» зазнало впливу обставин непереборної сили: ракетного обстрілу території логістичного терміналу, який призвів до масштабної пожежі та пошкодження, складських, офісних приміщень, що унеможливлює своєчасне виконання зобов`язань за Договором № MLK-2023-0519 від 19.05.2023 р.

Повідомлення свідчить про настання форс-мажорних обставин саме у ТОВ «МЛК», а не Відповідача. Станом на день подачі даних заперечень до суду, окрім спірного Договору купівлі-продажу, між Позивачем та Відповідачем діє Договір оренди № 0130325-01 від 13.03.2025 р. на умовах якого, Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування майно Позивача.

Жодного повідомлення від Відповідача про настання форс-мажорних обставин або неможливість виконання зобов`язань як за спірним так і за іншим діючим між ТОВ «Веско Інвест» та ТОВ «ТІС Україна» Договором на адресу Позивача не надходило;

- встановити які саме приміщення та за якою адресою ТОВ «МЛК» передало в оренду ТОВ «ТІС Україна» на умовах Договору № MLK-2023-0519 від 19.05.2023 р. не можливо;

- складське господарство, яке ТОВ «ТІС Україна» здійснювало в орендованому у ТОВ «МЛК» приміщенні за адресою: с. Білогородка, вул. Компресорна 3, є одним з 6 (шести) видів діяльності. Окрім складського господарства, товариство здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю, діяльність в сфері вантажного автомобільного транспорту, іншу допоміжну діяльність в сфері транспорту, надає послуги із пакування, надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна тощо. Представник вважає, що складські послуги, які Відповідач надавав третім особам в орендованому у ТОВ «МЛК» приміщенні, не були єдиним джерелом доходів Відповідача, доказів протилежного Відповідачем не надано.

- відповідачем не доведений причинно-наслідковий зв`язок та вплив ракетного обстрілу логістичного терміналу, належного на праві власності ТОВ «МЛК», на весь майновий стан ТОВ «ТІС Україна»;

- відповідачем не доведений незадовільний фінансовий стан товариства та взаємозв`язок фінансового стану ТОВ «ТІС Україна» із пошкодженням логістичного терміналу ТОВ «МЛК», не надано до суду жодного доказу, який би дійсно свідчив про повну відсутність грошових коштів на рахунку товариства, відсутність інших видів діяльності або активів для погашення заборгованості (довідка з банківської установи про стан рахунків, фінансовий звіт, баланс тощо).

13.08.2026 в системі «Електронний суд» представником боржника сформовано додаткові пояснення у відповідності до яких представник зазначив:

- у заяві від 23.07.2026 Заявник повідомив суд, що акт ДСНС про пожежу на момент подання заяви ще не був складений та виданий, у зв`язку з чим відповідний доказ буде подано додатково після його отримання. Разом із цими поясненнями Заявник подає копію Акта про пожежу від 21.07.2026, складеного уповноваженою посадовою особою ДСНС - заступником начальника відділу № 1 Бучанського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Київській області, засвідчену начальником Бучанського районного управління, а також копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22026101110000589 від 19.07.2026 за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), досудове розслідування в якому здійснює Слідче управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. Зазначені докази об`єктивно не могли бути подані разом із заявою: акт про пожежу складено 21.07.2026 і його засвідчену копію отримано Заявником уже після подання заяви, а витяг з ЄРДР сформовано 27.07.2026. Подання цих доказів здійснюється в межах строку, визначеного самим судом в ухвалі від 29.07.2026;

- Актом про пожежу встановлено факт пожежі, що виникла 19.07.2026 близько 01 год. 30 хв. та була ліквідована 20.07.2026 о 08 год. 00 хв., у нежитлових будівлях логістичного терміналу за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Компресорна, 3, тобто саме за тією адресою, за якою Заявник орендує приміщення на підставі Договору оренди № MLK-2025-1701 від 17.01.2025 та яка визначена цим договором як фактична адреса Заявника. Власником об`єкта пожежі в акті зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна логістична компанія» (код ЄДРПОУ 34355758). При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37779566) прямо зазначене в акті про пожежу в переліку орендарів, з якими укладено договори оренди і товари яких перебували на відповідальному зберіганні на об`єкті пожежі (позиції 26, 114 та 129 переліку орендарів). Таким чином, статус Заявника як орендаря знищеного об`єкта та факт перебування його майна на цьому об`єкті встановлені та зафіксовані незалежним державним органом безвідносно до будь-яких документів самого Заявника чи його орендодавця;

- доводи Позивача про те, що форс-мажорні обставини нібито настали виключно у ТОВ «МЛК», а не у Заявника, а додані до заяви фото- та відеоматеріали походять «з невідомого джерела», спростовується актом про пожежу, який складений державним органом, ідентифікує Заявника як орендаря об`єкта пожежі та прямо фіксує знищення матеріальних цінностей орендарів, а не лише власника терміналу. Питання про джерело фото- і відеоматеріалів після подання акта про пожежу та витягу з ЄРДР втрачає будь-яке значення, оскільки ці матеріали лише ілюструють обставини, які доведені офіційними документами;

- Заявник не просить звільнити його від виконання зобов`язання чи від відповідальності за його порушення: рішення суду буде виконане, а інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України продовжують нараховуватися на користь Позивача до моменту фактичної сплати боргу. Предметом розгляду за ст. 331 ГПК України є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення. Стаття 331 ГПК України не встановлює жодних спеціальних вимог до засобів доказування таких обставин - вони доводяться будь-якими належними, допустимими та достовірними доказами за загальними правилами статей 73, 76-79 ГПК України, а п. 3 ч. 4 ст. 331 ГПК України прямо зобов`язує суд враховувати стихійне лихо та інші надзвичайні події;

- Факт орендних відносин Заявника саме щодо об`єкта пожежі підтверджено незалежним джерелом - актом про пожежу, складеним ДСНС. З цієї ж причини не має значення посилання Позивача на те, що в повідомленні ТОВ «МЛК» вих. № 115 від 20.07.2026 згадано реквізити іншого договору: знищення майна Заявника на об`єкті пожежі підтверджене актом про пожежу безпосередньо.

14.08.2026 в системі «Електронний суд» представником стягувача сформовано додаткові пояснення у відповідності до яких представник зокрема зазначив, що в ході примусового виконання судового Рішення, за наслідками вчинення виконавчих дій, приватним виконавцем Борейко М. В. звернено стягнення на грошові кошти, які знаходилися на банківських рахунках боржника, ТОВ «ТІС Україна», на загальну суму 545 615 грн. 86 коп.:

135 грн. 12 коп. - стягнуто 30 липня 2026 року (платіжна інструкція про безготівковий переказ від 30 липня 2026 року № 36220);

422 552 грн. 55 коп. - стягнуто 11 серпня 2026 р. (платіжна інструкція про безготівковий переказ від 11 серпня 2026 року № 36563);

122 928 грн. 19 коп. - стягнуто 12 серпня 20226 р. (платіжна інструкція про безготівковий переказ від 12 серпня 2026 року № 36603).

В межах виконавчого провадження приватним виконавцем на рахунок стягувача, ТОВ «ВЕСКО ІНВЕСТ», перераховано грошові кошти у сумі 545 615 грн. 86 коп.

Залишок боргу, який підлягає стягненню з боржника становить 70 749 грн. 14 коп.

У судове засідання 17.08.2026 представник стягувача прибула, представник від боржника у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 17.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про відстрочення виконання рішення у справі 910/3502/26, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню відповідачем своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже, належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.

З огляду на викладене, враховуючи долучені представником боржника документи, зокрема Акт про пожежу від 21.07.2026, складеного заступником начальника відділу № 1 Бучанського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Київській області, засвідчену начальником Бучанського районного управління, а також копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22026101110000589 від 19.07.2026 за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), досудове розслідування в якому здійснює Слідче управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.

Актом про пожежу встановлено факт пожежі, що виникла 19.07.2026 близько 01 год. 30 хв. та була ліквідована 20.07.2026 о 08 год. 00 хв., у нежитлових будівлях логістичного терміналу за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Компресорна, 3.

З означеного акту вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37779566) зазначене в акті про пожежу в переліку орендарів, з якими укладено договори оренди і товари яких перебували на відповідальному зберіганні на об`єкті пожежі (позиції 26, 114 та 129 переліку орендарів).

Актом про пожежу зафіксовано, що пожежею знищено складський блок № 1 літера «А» по всій площі та приміщення виробничого будинку літера «Ж» по всій площі, а також складське та виробниче обладнання, інженерні системи та комунікації, стелажі та інші матеріальні цінності.

Причиною пожежі в акті визначено потрапляння боєприпасів та їх уламків внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. У заявах та зауваженнях до акта директором ТОВ «МЛК» додатково зафіксовано знищення пожежею фінансових, бухгалтерських та архівних документів, договорів оренди приміщень, а також інженерних систем об`єкта.

Витягом з ЄРДР підтверджується, що за фактом ракетного обстрілу 19.07.2026, який призвів до пошкодження складських приміщень за зазначеною адресою, зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 КК України.

Судом враховано заперечення представника позивача та з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на те, що в цьому випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення у справі №910/3502/26 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України до 10.12.2026 року в частині несплачених сум у розмірі 70 749, 14 грн., оскільки в даному випадку відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Подібна позиція викладена в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 № 910/12312/24.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Враховуючи, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем на рахунок стягувача, ТОВ «ВЕСКО ІНВЕСТ», перераховано грошові кошти у сумі 545 615,86 грн. та залишок боргу, який підлягає стягненню з боржника становить 70 749,14 грн, суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду в частині нестягненої заборгованості до 10.12.2026 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливостям поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про відстрочення виконання рішення у справі 910/3502/26 до 10.12.2026 в частині несплачених сум у розмірі 70 749, 14 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС УКРАЇНА" про відстрочення виконання рішення у справі 910/3502/26 - задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/3502/26 від 10.06.2026, яке набрало законної сили 21.07.2026 у зв`язку із постановленням ухвали Північним апеляційним господарським судом від 21.07.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження до 10.12.2026 року в частині несплачених сум у розмірі 70 749, 14 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 20.08.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ