Рішення № 139111634, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/15560/24 (910/6083/26)За позовом Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 21, ідентифікаційний номер 33349970) арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 573 700,00грн.

в межах справи №910/15560/24

За заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 21, ідентифікаційний номер 33349970)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15560/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система".

Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц Система" арбітражний керуючий Карасюк О.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заяво до ОСОБА_1 про стягнення 573 700,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

12.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

17.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором установлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» перераховано на рахунки ОСОБА_1 № НОМЕР_3 та № 262041407781, відкриті в АТ «Райффайзен банк», грошові кошти у розмірі 573 700,00 грн. із призначенням платежу «Повернення фін допомоги згідно Договору 2101 від 21.01.2023. Поповнення карткового рахунку СКР № НОМЕР_4 ОСОБА_3 ».

Дані обставини підтверджуються листом АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/2445-БТ від 26.02.2025 із консолідованою випискою про рух коштів по всім рахункам, листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250401/80642 від 09.04.2025 з випискою про рух коштів по всім рахункам та листом АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/2988БТ від 07.03.2025 із випискою руху коштів по банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система».

02.04.2025 арбітражний керуючий Карасюк О.В. надіслав ОСОБА_1 запит арбітражного керуючого № 02-01/83-68 від 02.04.2025 про надання інформації з проханням надати копії усіх договорів, які укладалися з Товариством з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система», а також надати копії усіх супровідних документів, які свідчать про виконання/невиконання укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» договорів.

У відповідь на зазначений запит, а також на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі № 910/15560/24 від ОСОБА_1 арбітражному керуючому Карасюку О.В. надійшов пакет документів, серед яких договір № 2101 від 21.01.2023 був відсутній.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "П Ц Система" були укладені договори № 1609 від 16.09.2021, № 28/11 від 28.11.2022 та № 2401 від 24.01.2023, на виконання яких ОСОБА_1 протягом 2021-2024 років надав ТОВ «П Ц «Система» фінансову допомогу на загальну суму 709 650,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Водночас ТОВ «П Ц «Система» повернуло частину отриманої допомоги в сумі 573 700,00 грн., у зв`язку з чим заборгованість позивача перед відповідачем становить 135 950,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Судом установлено, що згідно з наданими до матеріалів справи виписками по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» останнім перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 573 700,00 грн. із призначенням платежу «Повернення фін допомоги згідно Договору 2101 від 21.01.2023. Поповнення карткового рахунку СКР № НОМЕР_4 ОСОБА_3 ».

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Проте, матеріали справи не містять копії договору № 2101 від 21.01.2023, з якого вбачалася би наявність грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» перед ОСОБА_1 з повернення грошових коштів у сумі 573 700,00 грн.

Судом прийняті до уваги доводи відповідача про те, що в платіжних дорученнях, за якими ТОВ «П Ц «Система» перераховувало кошти на користь відповідача, міститься посилання на «Договір 2101 від 21.01.2023», проте фактичним правовим зв`язком між сторонами був саме договір № 2401 від 24.01.2023, у той час як зазначення номера 2101 у платіжках позивача є технічною помилкою (опискою) бухгалтера або особи, яка формувала платіжні доручення.

Разом із цим, за відсутності заяв щодо зміни призначення платежів у суду відсутні підстави для висновку про те, що грошові кошти фактично перераховані не за Договором № 2101 від 21.01.2023, а в рахунок оплати за іншими договорами, у тому числі й за договором № 2401 від 24.01.2023.

Більш того, до матеріалів справи не надано копії договору № 2401 від 24.01.2023, у рахунок погашення якого, за доводами відповідача, відбувалося повернення позивачем боргу.

Отже, докази на підтвердження зарахування грошових коштів у рахунок повернення боргу саме за договором № 2401 від 24.01.2023, як стверджував відповідач, у матеріалах справи відсутні, як відсутні й копії договорів фінансової позики № 1609 від 16.09.2021, № 28/11 від 28.11.2022, на які посилався відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Беручи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів наявності правової підстави для отримання ОСОБА_1 грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «П Ц «Система» на суму 573 700,00 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку стягнути безпідставно набуті кошти в указаному розмірі.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П Ц "Система" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 21, ідентифікаційний номер 33349970) 573 700 (п`ятсот сімдесят три тисячі сімсот) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 884 (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.08.2026

Суддя Д.В. Мандичев