Ухвала суду № 139111468, 20.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

20.08.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/866/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Клапків Н. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу, у якій

позивач Департамент освіти та культури Коломийської міської ради,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ,

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 95 377,15 грн,

за участю представника відповідача Шевчика О. І.,

установив таке.

Департамент освіти та культури Коломийської міської ради звернувся з позовом до ТОВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ про визнання недійсними додаткових угод № 1 7 до договору про постачання природного газу № 41GB767-290-21 від 13.01.2021 та стягнення 95 377,15 грн безпідставно набутих коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі ініціював укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару без належного документального підтвердження факту коливання ціни товару на ринку у відповідні періоди, що підтверджується актом ревізії Західного офісу Держаудитслужби № 130904-21/41 від 26.09.2025. Свою позицію позивач обґрунтовує приписами Закону України Про публічні закупівлі та ст. 203, 215, 216 ЦК України.

Згідно з ухвалою суду від 20.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

18.08.2026 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження у справі № 3-78/2026 за конституційною скаргою ТОВ Укр Газ Ресурс щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Клопотання мотивоване тим, що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 названого Закону підлягають застосуванню у цій справі, а тому вирішення Конституційним Судом України питання про їх конституційність має істотне значення для правильного вирішення спору. На підтвердження своїх доводів відповідач послався, зокрема, на ухвалу Верховного Суду від 07.07.2026 у справі № 910/9533/24, якою зупинено провадження у справі з наведених підстав, а також на ухвалу Верховного Суду від 27.07.2026, якою справу № 910/11553/25 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

19.08.2026 позивач подав заперечення на клопотання, у яких просить відмовити в його задоволенні та продовжити розгляд справи. Заперечення мотивовані тим, що відповідач не довів об`єктивної неможливості розгляду справи, а зібрані у справі докази дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду (зміст договору і кожної зі спірних додаткових угод, підстави їх укладення, наявність документального підтвердження коливання ціни, обсяг та вартість поставленого газу, розмір сплачених коштів). Вказує на те, що Конституційний Суд України таких обставин не встановлює і відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України рішення про неконституційність не має зворотної дії в часі, а тому не змінить правової оцінки додаткових угод, укладених у період чинності відповідної норми. Вважає, що зупинення провадження на невизначений строк не відповідатиме завданню господарського судочинства щодо своєчасного вирішення спору (ст. 2 ГПК України).

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить з того, що предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, укладеного за результатами публічної закупівлі, з підстав недотримання вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на час укладення відповідних додаткових угод), та про стягнення коштів, сплачених за збільшеною ціною. Отже, вирішення спору у цій справі залежить від застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2026 справу № 910/11553/25 за касаційною скаргою ТОВ Укр Газ Ресурс на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У справі № 910/11553/25 предметом спору є вимоги прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, укладених, за твердженням прокурора, усупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі за відсутності коливання ціни товару на ринку в бік збільшення, та про стягнення безпідставно одержаних коштів. Відповідач у тій справі так само заявив клопотання про зупинення провадження до вирішення Конституційним Судом України питання про конституційність п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Передаючи справу № 910/11553/25 на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів виходила з того, що у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду існує різна практика застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України у питанні наявності або відсутності правових підстав для зупинення провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норм матеріального права, які підлягають застосуванню до подібних правовідносин: в ухвалі від 07.07.2026 у справі № 910/9533/24 Верховний Суд зупинив провадження з цієї підстави, натомість у справах № 924/560/24, № 910/4865/24, № 911/2586/24, № 918/918/25 відмовив у задоволенні таких клопотань. Саме об`єднана палата має надати відповідь на питання, чи можна вважати невирішене питання конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні справи по суті спору, об`єктивною неможливістю розгляду справи у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Суд враховує, що правовідносини у справі № 910/11553/25 і у цій справі є подібними: в обох справах спір виник щодо дійсності додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про закупівлю та щодо повернення коштів, сплачених за такою зміненою ціною, а нормою, від застосування якої залежить вирішення спору, є п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Подібність правовідносин визначається за змістовим критерієм подібністю предмета, підстав позову та змісту спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19). Крім того, процесуальне питання, яке порушив відповідач у клопотанні від 18.08.2026, є тим самим питанням, яке об`єднана палата вирішуватиме у справі № 910/11553/25.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Аналогічного підходу дотримується Верховний Суд, який згідно з ухвалою від 10.08.2026 у справі № 912/2710/25 та ухвалою від 12.08.2026 у справі № 902/1059/25 (спори про визнання недійсними додаткових угод до договорів про закупівлю та стягнення безпідставно сплачених коштів) зупинив касаційне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25.

Пункт 4 ч. 4 ст. 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики. За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене суд вважає, що розгляд цієї справи до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25 може призвести до вирішення заявленого відповідачем процесуального питання у спосіб, що не відповідатиме висновку, який сформулює об`єднана палата. А тому з метою забезпечення єдності судової практики та правової визначеності провадження у справі належить зупинити з ініціативи суду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Клопотання відповідача від 18.08.2026 про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження у справі № 3-78/2026 суд вирішить після поновлення провадження у справі з урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/11553/25.

Керуючись ст. 228, 229, 230, 232 235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

2. Клопотання відповідача від 18.08.2026 про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження у справі № 3-78/2026 вирішити після поновлення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повний текст ухвали складено 20.08.2026.

Суддя О. В. Малєєва