Ухвала суду № 139111251, 20.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

20.08.2026 м. ДніпроСправа № 904/3388/26

За позовом Фізичної особи-підприємця Абатурової Ніни Валентинівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Пром-Груп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 153 172,39грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець Абатурова Ніна Валентинівна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-пром-Груп" заборгованість у розмірі 153 172,39грн, з яких: основний борг у розмірі 123 000,00грн; 3 % річних у розмірі 7 062,39грн; інфляційні втрати у розмірі 23 110,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №20200107 від 01.07.2020 в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву. Так, відповідно до пункту 8.1 договору строк його дії визначено до 31.12.2022. 31 грудня 2022 року сторони договору підписали Акт прийому-передачі нежитлових приміщень, яким орендар повернув, а орендодавець прийняв приміщення у справному стані, при цьому сторони засвідчили відсутність взаємних претензій (п. 3 акту). Нового договору позивач і відповідач не укладали, додаткових угод до договору оренди нежитлових приміщень №20200107 письмово не укладали. Усних домовленостей не мали. Окрім того, у зв`язку з початком військових дій у лютому 2022 року директор відповідача видав Наказ №1 від 23.02.2022 "Про призупинення діяльності підприємства", яким господарську діяльність товариства призупинено з 23.02.2022 на невизначений термін до закінчення воєнного стану. Господарська діяльність так і не розпочалася. Отже, ще до закінчення строку дії договору відповідач фактично припинив господарську діяльність та об`єктивно не мав можливості використовувати орендоване майно, що додатково підтверджує відсутність наміру продовжувати орендні відносини після 31.12.2022. Також відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності (ст.267 ЦК України) до позовних вимог.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Позивач категорично заперечує факт підписання зазначеного акта від 31.12.2022. До моменту отримання відзиву у цій справі позивач ніколи не бачив цього документа, він не пред`являвся позивачу, не надсилався на його адресу та ним не підписувався. Позивач стверджує, що підпис від її імені на зазначеному акті виконаний не нею, а тому просить витребувати у відповідача оригінал акта приймання-передачі нежитлових приміщень від 31.12.2022 для його огляду в судовому засіданні. Дослідження оригіналу документа є необхідним як для перевірки його достовірності, так і для вирішення питання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач просить:

- здійснювати подальший розгляд справи № 904/3388/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-пром-груп" оригінал акта приймання-передачі нежитлових приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 20200107 від 01.07.2020, датованого 31.12.2022, копію якого додано відповідачем до відзиву, для його безпосереднього дослідження судом;

- після дослідження оригіналу зазначеного документа вирішити питання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, поставивши на вирішення експерта питання:

"Чи виконано підпис від імені фізичної особи-підприємця Абатурової Ніни Валентинівни на акті приймання-передачі нежитлових приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 20200107 від 01.07.2020, датованому 31.12.2022, безпосередньо Абатуровою Ніною Валентинівною чи іншою особою?".

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналу акта приймання-передачі нежитлових приміщень від 31.12.2022; відмовити в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи; відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розглянути справу за наявними в ній матеріалами та у задоволенні позову відмовити повністю.

Оскільки договір припинився 31.12.2022 із закінченням строку його дії, а його поновлення за статтею 764 ЦК України не відбулося, на думку відповідача, правові підстави для стягнення з відповідача орендної плати за період після 31.12.2022 відсутні незалежно від того, як буде вирішено питання щодо акта приймання-передачі. Питання щодо належності підпису Абатурової Ніни Валентинівни на акті від 31.12.2022 не має визначального значення для правильного вирішення спору. Платежі, здійснені відповідачем після 31.12.2022, були спрямовані на завершення остаточних взаєморозрахунків сторін за припиненим договором, а не є платою за продовжене користування майном. Такі платежі самі по собі не свідчать про поновлення договору оренди та не спростовують факту його припинення із закінченням строку дії. Обставини, які визнаються стороною, не потребують додаткового доказування.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу №904/3388/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

16 червня 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 10.08.2026 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Пром-Груп" надати до суду оригінал Акту прийому-передачі нежитлових приміщень до договору оренди нежитлових приміщень №20200107 від 01.07.2020, складеного 31.12.2022.

17 серпня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду. До клопотання долучено оригінал Акту прийому-передачі нежитлових приміщень до договору оренди нежитлових приміщень №20200107 від 01.07.2020, складеного 31.12.2022.

Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями частини першої статті 102 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч. 3 ст. 102 ГПК України).

У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні (ч. 4 ст. 102 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За приписами частини п`ятої ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Після надходження до суду заяв по суті справи у суду виникла необхідність отримання від учасників справи пояснень щодо предмета спору, що зумовлює необхідність виклику представників сторін у судове засідання.

Керуючись статтями 2, 13, 114, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Продовжити розгляд справи №904/3388/26 в межах розумного строку.

2. Призначити судове засідання на 31 серпня 2026 року об 11:00год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 3-208 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49027.

Позивачу:

- забезпечити явку Абатурової Ніни Валентинівни у судове засідання, яке відбудеться 31.08.2026 об 11:00год, для відбору експериментальних зразків підпису.

- надати до суду вільні зразки підпису Абатурової Ніни Валентинівни , виконані у період часу найближчий до складання досліджуваного документу - за 2022-2023 роки, що можуть знаходитися в різнохарактерних за своїм цільовим призначенням оригіналах документів: банківських картках зі зразками підписів, заявах про надання комунальних послуг, гарантійних талонах, квитанціях на оплату комунальних платежів, записах особистого характеру, документах з місця роботи (заяви на відпустку, матеріальну допомогу, автобіографія тощо), будь-яких розписках та записках, нотаріально посвідчених документах, будь-яких заявах тощо (10-15 підписів).

Відповідачу:

- надати до суду перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експертам, найменування експертної установи, у разі задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи.

3. Явка Абатурової Ніни Валентинівни у судове засідання визнається обов`язковою.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/gromadyanam/csz/ або безпосередньо в суді за заявою повноважного представника сторони у справі.

Ухвала набирає законної сили - 20.08.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва