Ухвала суду № 139111135, 19.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

19 серпня 2026 року Справа № 903/472/26

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю., розглянувши справу

за позовом: заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Луцької міської ради

до відповідача-1: Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей №25 Луцької міської ради»

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут»

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 55277,15 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача-1: Кортоус Т.В., витяг з ЄДР;

від позивача-2: н/з;

від відповідача-1: н/з;

від відповідача-2: Бугайчук О.М., положення, наказ №141-к від 01.07.2025;

від прокуратури: Шарунович Є. В., прокурор відділу, посвідчення № 082091 від 22.08.2025.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС,

установив:

18.05.2026 до Господарського суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Луцької міської ради до Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей №25 Луцької міської ради» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» у якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 01.07.2024 щодо внесення змін до договору від 02.01.2024 № ВЕЗ 23-24/250 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» та Комунальним закладом загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 25 Луцької міської ради»;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на користь на користь Луцької міської ради в дохід місцевого бюджету кошти в сумі 55277,15 грн.

При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що спірна додаткова угода до договору від 02.01.2024 № ВЕЗ 23-24/250 про постачання електричної енергії споживачу укладена з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, безпідставно змінено істотні умови договору та не дотримано процедуру її укладення, належним чином не обґрунтовано коливання ціни на електроенергію на ринку після укладення первісного договору або первісної додаткової угоди, змінено ціну товару після його передачі (споживання покупцем), збільшено ціну товару більше як на 10% від ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, тому на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати її недійсною. Додатково зазначають, що збільшення сторонами вартості одиниці предмету закупівлі за відсутності визначених законом умов, призвело до безпідставного отримання коштів, які підлягають поверненню в сумі 55277,15 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.06.2026. Запропоновано відповідачам подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзиви на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати прокурору, позивачам, докази чого подати суду. Запропоновано прокурору, позивачам подати суду: відповіді на відзиви та наявні докази в строк 5 днів з дня його отримання, з врахуванням вимог ст. ст. 166, 184 ГПК України, копію відповідей на відзиви з додатками надіслати відповідачам, докази надіслання надати суду; відповідачам заперечення на відповіді прокурора, позивачів, протягом 5-ти днів з дня отримання відповідей на відзиви з доказами надіслання прокурору, позивачам.

05.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Даний відзив долучено до матеріалів справи.

09.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача-1 надійшли письмові пояснення. Дані пояснення долучено до матеріалів справи.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив. Дана відповідь на відзив долучена до матеріалів справи.

15.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання у якому просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 4l Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зi змінами. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення господарського суду у цій справі не може бути ухвалене без попереднього визначення правового статусу оспорюваної норми Закону України «Про публічні закупівлі» найвищим органом конституційної юрисдикції, а відтак на думку останнього, наявні всі ознаки об`єктивної неможливості розгляду цієї справи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 16.06.2026 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 07.07.2026. Запропоновано прокурору в строк до 26.06.2026 подати письмові пояснення щодо зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та щодо зупинення провадження у справі до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24, докази надіслання іншим учасникам справи надати суду.

24.06.2026 від прокурора надійшли заперечення у яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС». Дане заперечення долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.07.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» від 15.06.2026 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зi змінами відмовлено. Повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 19.08.2026.

19.08.2026 через систему «Електронний суд» від Луцької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі у якій просить суд розглянути справу за відсутності його представника. Дана заява долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 справу № 910/11553/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Передаючи справу № 910/11553/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів виходила з того, що у справі № 910/11553/25 відповідач із посиланням на положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України просив Суд зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи № 3-107/2026 (239/26, 264/26, 291/26) за конституційною скаргою, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, Верховний Суд у подібних правовідносинах ухвалою від 07.07.2026 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про зупинення провадження у справі № 910/9533/24 та зупинив касаційне провадження у справі № 910/9533/24 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-130/2026 (291/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами.

Водночас, у справах № 924/560/24, № 910/4865/24, № 911/2586/24, № 918/918/25 у подібних правовідносинах Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотань заявників про зупинення касаційного провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відтак, як зазначила колегія суддів, за відсутності однозначних висновків Верховного Суду щодо того, чи можна вважати невирішене питання щодо конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні справи по суті спору, об`єктивною неможливістю розгляду такої справи у розумінні положень пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, у колегії суддів відсутні повноваження для вирішення процесуального питання у справі № 910/11553/25. За висновком Суду, ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Щодо зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25 за ініціативою суду прокурор, представник позивача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні 19.08.2026 не заперечували.

В контексті наведеного суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін предявлення таких розяснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 справу № 910/11553/25, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у даній справі, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, закриття підготовчого провадження 07.07.2026, суд вважає за необхідне забезпечити належні процесуальні умови для вирішення питання щодо подальшого руху даної справи з урахуванням правової позиції, яка буде сформована за результатами перегляду зазначеної справи та повернутися до стадії підготовчого провадження.

У відповідності до п.5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

Водночас, з огляду на те, що Верховним Судом у у справі № 910/11553/25 буде вирішуватись процесуальне питання у справі № 910/11553/25 щодо обов`язку суду(тобто незалежно від клопотання сторони) зупинити провадження у справі за наявності об`єктивної неможливості розгляду зазначеної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, враховуючи, що правовідносини у справі № 910/11553/25 (визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно одержаних коштів) та у даній справі №903/472/26 (визнання додаткової угоди недійсною та стягнення безпідставно одержаних коштів) є подібними, суд вбачає за необхідне зупинити розгляд справи №903/472/26 за власною ініціативою.

При цьому, схожа позиція щодо зупинення провадження з наведених підстав викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема в ухвалах від 05.08.2026 у справі №907/1471/25, від 10.08.2026 у справі №912/2710/25.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №№903/472/26 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Луцької міської ради до Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей №25 Луцької міської ради» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 55277,15 грн до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25.

Керуючись ст. ст. 181, 228, 229, 233, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

постановив:

1. Перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі №903/472/26 до стадії підготовчого провадження.

2. Зупинити провадження у справі № 903/472/26 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Луцької міської ради до Комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей №25 Луцької міської ради» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 55277,15 грн, до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 20.08.2026

Суддя А. С. Вороняк