Ухвала суду № 139109951, 19.08.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/743/26

Провадження №2-а/525/4/2026 У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.

секретаря судових засідань Лопатки О.В.,

з участю представника позивача адвоката Смірнова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Колісника Артура Володимировича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великобагачанського районного суду перебуває вказана адміністративна справа. Ухвалою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В. від 10.06.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 18.06.2026. Розгляд справи був відкладений на 19.08.2026 з поважних причин, справа по суті не розглядалася.

З метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючої у справі, суддя Великобагачанського районного суду Прасол Я.В. у судовому засіданні 19.08.2026 заявила самовідвід з тих мотивів, що секретар канцелярії Великобагачанського районного суду Полтавської області Лутай Р.Ю. є близьким родичем (сином) позивача у справі Лутая Ю.А.

Представник позивача адвокат Смірнов С.І. при вирішенні питання про самовідвід судді покладався на розсуд суду. Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думку представника позивача, суд вважає, що заява головуючої судді про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити само відвід.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 40 КАС України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про само відвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин четвертої та п`ятої цієї статті не застосовуються.

Згідно положень, викладених в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії») .

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ установивши порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

Ураховуючи вищевикладене, а також те, що головуюча суддя по справі займає адміністративну посаду голови суду, з метою виключення підстав для сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень, забезпечення права на справедливий суд, самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Заяву про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Прасол Яну Василівну від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Колісника Артура Володимировича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а справу передати до канцелярії Великобагачанського районного суду Полтавської області на повторний автоматичний розподіл для утворення нового складу суду в порядку, передбаченому ст. 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Прасол