Ухвала суду № 139109574, 17.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13315/26

1-кп/357/1164/26

У Х В А Л А

17.08.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030001205 від 24.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянин України зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, працює директором комунального закладу Білоцерківської міської ради «Льодовий стадіон», одружений, має на утриманні неповнолітнього сина 2011 року народження, раніше судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 03.08.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030001205, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

1.1. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2026 призначено підготовче судове засідання.

2.В підготовчому судовому засіданні учасники висловили наступні позиції:

2.1.Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що підстави для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні, та просив призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні. Крім того прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 .

2.2.Захисник ОСОБА_4 також зазначив про відсутність підстав для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України. Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу заперечував, зауважив, що доказів, які підтверджують заявлені прокурором ризики не надані. Натомість обвинувачений сумлінно виконує покладені на нього обов`язки.

2.3.Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що обмеження його виїзду за межі Київської області без дозволу прокурора або суду значно впливає на можливість належним чином виконувати свої функціональні обов`язки керівника комунального підприємства.

2.4.Інших клопотань з питань, передбачених статтями 314-315 КПК України від учасників не надходило.

3.Відповідно до положень статті 314 КПК України завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду. Відтак першочергово Суд з`ясовує чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

3.1.Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030001205 від 24.07.2026 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.

3.2.Угода у цьому кримінальному провадженні не укладалася і до суду не надходила. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частин 1 або 2 ст. 284 КПК України, Судом не встановлено.

3.3.Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 підсудне Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

3.4.Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

4.Згідно з частиною 5 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

4.1.Статтею 314-1 КПК України передбачено, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

4.2. ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.3. Клопотань про звернення до органу пробації для складання досудової доповіді від учасників не надходило. Підстав для звернення до органу з питань пробації для складання досудової доповіді з власної ініціативи Судом не встановлено.

5.Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд:

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

5.1.Враховуючи вимоги частини 2 статті 316 КПК України, Суд призначає судовий розгляд на 15 год 00 хв 24.08.2026.

5.2. За наслідками підготовчого судового засідання Суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які б могли бути підставою для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні. Відповідні клопотання від учасників також не надходили. Відтак Суд дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

5.3.З урахуванням думки учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду за участю уповноваженого прокурора Білоцерківської окружної прокуратури, потерпілого - уповноваженого представника Білоцерківської міської ради, обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 .

5.4.Виклик осіб для допиту буде здійснено на стадії судового розгляду за результатами вирішення заявлених сторонами клопотань.

6.Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 .

6.1.Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

6.2.Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 19.08.2026 з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

6.3. Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

6.4. Згідно зі статтею 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

6.4.1. У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

6.4.2. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

6.5. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

6.6. Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

6.6.1. Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема призначено до судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

6.7. Водночас оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

6.7.1. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, то вони заслуговують на увагу.

6.7.2. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений може:

- знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені;.

6.7.3. Щодо заявленого стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акта.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

При цьому відповідно до ст. 283 КПК України після завершення досудового розслідування прокурор зобов`язаний у найкоротший строк здійснити одну з передбачених законом процесуальних дій, зокрема звернутися до суду з обвинувальним актом. Таким чином, направлення обвинувального акта до суду є не проміжною процесуальною дією, а юридичною підставою переходу кримінального провадження від стадії досудового розслідування до стадії судового провадження.

Отже, на момент розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування вже завершено, обвинувальний акт складено та направлено до суду, а кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Зазначені обставини мають істотне значення для оцінки актуальності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Зокрема, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, за своєю природою спрямований на запобігання знищенню, приховуванню або спотворенню речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Водночас на стадії судового провадження сторона обвинувачення вже завершила процес формування матеріалів досудового розслідування та звернулася до суду з обвинувальним актом, визначивши обсяг обвинувачення та доказовий матеріал, на якому воно ґрунтується.

При цьому положення ст. 290 КПК України передбачають обов`язок сторони обвинувачення після завершення досудового розслідування надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, а положення ст. 291 КПК України визначають обвинувальний акт як процесуальний документ, що містить сформульоване прокурором обвинувачення та передається до суду.

Таким чином, після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду посилання лише на загальну можливість знищення, приховування чи спотворення речей або документів не може саме по собі свідчити про існування цього ризику.

Для визнання такого ризику реальним та актуальним сторона обвинувачення повинна навести конкретні фактичні обставини, які б свідчили про існування на час судового провадження певних речей або документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перебувають у розпорядженні чи доступі обвинуваченого та щодо яких існує реальна можливість їх знищення, приховування або спотворення саме ним.

Натомість у цьому кримінальному провадженні таких конкретних обставин стороною обвинувачення не наведено. Саме лише посилання на те, що обвинувачений потенційно може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, без зазначення конкретного предмета такого впливу, його місцезнаходження, значення для доказування та фактичної можливості обвинуваченого розпорядитися ним, не є достатнім для висновку про існування реального та актуального ризику.

6.7.4. Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає таке.

На відміну від ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду саме по собі не виключає можливості існування ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Такий висновок обумовлений, зокрема, принципом безпосередності дослідження доказів, закріпленим у статті 23 КПК України. На стадії судового розгляду суд безпосередньо досліджує показання учасників кримінального провадження, а відповідно до частини четвертої статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Таким чином, до моменту безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні можливість незаконного впливу на них обвинуваченим об`єктивно не може вважатися повністю усунутою, оскільки результати такого допиту мають безпосереднє значення для подальшої оцінки доказів судом.

6.7.5. Враховуючи встановлену наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованою необхідність у продовженні обвинуваченому дії покладених обов`язків.

6.8. Частиною 1 ст. 176 КПК України визначено систему запобіжних заходів, які застосовуються під час кримінального провадження, починаючи від найбільш м`якого особистого зобов`язання, до найбільш суворого тримання під вартою. Отже, до обвинуваченого застосований найбільш м`який запобіжний захід.

6.8.1. Водночас, визначаючи обсяг процесуальних обов`язків, які покладаються на обвинуваченого відповідно до ст. 194 КПК України, суд виходить із необхідності забезпечення належного балансу між завданнями кримінального провадження та правом особи на свободу пересування і приватне життя.

Суд враховує, що обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, а матеріали кримінального провадження не містять даних про порушення ним встановлених раніше обмежень або неналежну процесуальну поведінку. При цьому наявний ризик незаконного впливу на свідків не пов`язаний із необхідністю обмеження території пересування обвинуваченого в межах України.

За таких обставин суд вважає за необхідне пом`якшити обсяг покладених на обвинуваченого обов`язків, зокрема надати йому можливість вільно пересуватися територією України без необхідності попереднього отримання дозволу суду або повідомлення прокурора про кожен такий виїзд.

Водночас обов`язок не відлучатися за межі України без дозволу суду підлягає збереженню, оскільки такий обов`язок є необхідним для забезпечення належної участі обвинуваченого у судовому провадженні та його доступності для суду.

6.10. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 7, 176-179, 193, 194, 196, 314-316, 376, 392 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Продовжити до 17 жовтня 2026 року включно обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

3. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- не відлучатись за межі України без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій, свідками у кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 17.10.2026 включно.

5. Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

6. Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні 12026111030001205 від 24.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 15 год 00 хв 24.08.2026 у приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. П. Скоропадського, 4-А, зал судового засідання № 2.

7. Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 одноособово.

8. Судовий розгляд здійснювати за участю уповноваженого прокурора Білоцерківської окружної прокуратури, потерпілого - уповноваженого представника Білоцерківської міської ради, обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 .

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

10. Повний текст ухвали оголошений 20.08.2026.

СуддяОСОБА_1