Вирок № 139109144, 20.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13377/26

Провадження № 1-кп/161/1272/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000676, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сільце Волинської області, громадянина України, українця, працюючого на посаді начальника дільниці ТОВ «Волиньдобробут», з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно з ст. 1 Кодексу України «Про надра» надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 14 Кодексу України «Про надра» передбачено, що надра надаються у користування для в тому числі видобування корисних копалин.

Згідно з ст. 15 Кодексу України «Про надра» надра надаються у постійне або тимчасове користування згідно спеціальних дозволів.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України «Про надра», надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Прав на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користуванню на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акту про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої, порушенням цього права, шкода.

Положеннями ст. 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ними збитки.

Так, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність залягань суглинку на земельній ділянці із кадастровим номером 0722885100:01:001:5081 розташованої поблизу населеного пункту с. Промінь, Луцького району, Волинської області, не маючи передбаченого законом дозволу, керуючись єдиним умислом, направленим на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, а саме суглинку, який відповідно до переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2025 року № 600) належить до копалин місцевого значення, за для досягнення своєї незаконної мети 22.04.2026 із ОСОБА_6 уклав договір № 7 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, а саме «Камаз 5511» зі встановленим самоскидним обладнанням, реєстраційний номер НОМЕР_1 , також 22.04.2026 із ОСОБА_7 уклав договір № 1 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, а саме «Камаз 5310» зі встановленим самоскидним обладнанням, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також 22.04.2026 із ОСОБА_8 уклав договір № 17 про надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом, а саме екскаватора гусенечного марки «KUBOTA KX057-4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій і можливість настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, вказаними транспортними засобами 24.04.2026 із земельної ділянки 0722885100:01:001:5081, розташованої поряд із с. Промінь, Луцького району, Волинської області, незаконно видобув суглинок в кількості 56 м3.

Вказаними діями, ОСОБА_4 здійснив незаконне видобування корисних копалин місцевого значення суглинку в загальній кількості 56 метри кубічних, загальною вартістю 53952,00 гривень, що у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинив видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 240 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно він 24.04.2026 із земельної ділянки 0722885100:01:001:5081, розташованої поряд із с. Промінь, Луцького району, Волинської області, незаконно видобув суглинок в кількості 56 м3.

Не заперечив, що своїми діями здійснив незаконне видобування корисних копалин місцевого значення суглинку в загальній кількості 56 метри кубічних, загальною вартістю 53952,00 гривень, тобто вчинив видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.

У вчиненому щиро розкаявся, добровільно відшкодував майнову шкоду у розмірі 53952,00 гривень, запевнив, що зробив для себе належні висновки і в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень, просив суворо його не карати та призначити покарання у виді штрафу мінімальним розміром.

Від представника Боратинської сільської ради ОСОБА_9 , який в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність в незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів і дані про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, та добровільне відшкодування завданого збитку, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він вчинив умисний нетяжкий злочин, однак раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде займатись протиправною діяльністю, тяжких наслідків не настало, потерпілий на призначенні суворого покарання не наполягає, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, офіційно працевлаштований, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, його майнового стану, наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що його обтяжує, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 240 КК України, в межах санкції частини статті, у виді штрафу.

На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Речові докази, згідно з ст. 100 КПК України, відповідно, залишити за належністю законним володільцям, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Даних щодо наявності у кримінальному провадженні процесуальних витрат прокурором не надано.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Речові докази:

-транспортний засіб марки «КАМАЗ» оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_6 ; транспортний засіб марки «КАМАЗ» червоного кольору, д.н.з НОМЕР_2 , з ідентифікаційним номером НОМЕР_5 , що на праві власності належить ОСОБА_7 ; транспортний засіб лавета марки «Mercedes-Benz» зеленого кольору, д.н.з НОМЕР_6 , VIN- НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_8 ; екскаватор гусеничний, р.н. НОМЕР_8 , марки «KUBOTA KX057-4», заводський номер № НОМЕР_9 , що на праві власності належить ТОВ «КРОСАВТО» ЄРДПОУ 44474215 залишити за належністю законним володільцям;

-5 (п`ять) зразків ґрунту з різних місць вказаного кар`єру залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.04.2026 (справа № 161/9006/26, провадження № 1-кс/161/2892/26) скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1