Рішення № 139109033, 19.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3195/26

2/154/1773/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Лященка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання виконавчого напису № 13901 від 19 червня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни таким, що не підлягає виконанню.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 червня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила та видала відповідачу виконавчий напис № 13901 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 14053,61 грн.

Також позивач зазначає, що 11 липня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 59522184 на підставі виконавчого напису № 13901 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відповідача заборгованості в розмірі 14053,61 грн.

В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на всі рахунки позивача та звернуто стягнення на заробітну плату.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що не отримувала від відповідача та приватного нотаріуса документів, які стосувалися заборгованості та вчинення виконавчого напису, була позбавлена можливості заперечити проти заявленої до стягнення суми, а тому вважає, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість не була безспірною.

Крім того, позивач посилається на порушення нотаріусом вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Зокрема, позивач вказує, що після визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року в частині доповнення Переліку розділом щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин, виконавчі написи щодо кредитних договорів, які не є нотаріально посвідченими, не могли вчинятися на підставі такого Переліку.

У зв`язку з цим позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований у реєстрі за № 13901, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 14053,61 грн, а також вирішити питання про розподіл судових витрат. Розгляд справи просить проводити за відсутності позивача.

Стислий виклад позиції відповідача та третіх осіб.

06.08.2026 від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до суду надійшла заява про визнання позовних вимог.

У поданій заяві відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, просив розглянути справу за відсутності його представника, а також просив вирішити питання про розподіл судових витрат із урахуванням положень процесуального закону щодо покладення на відповідача 50 відсотків судового збору у разі визнання позову.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. письмових пояснень щодо позовних вимог до суду не подали.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 04 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 04 серпня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 13901 від 19 червня 2019 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, однак подала заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи у її відсутності.

06.08.2026 року від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до суду надійшла заява про визнання позову.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи подання відповідачем письмової заяви про визнання позову, відсутність заперечень інших учасників справи, а також те, що вирішення спору можливе на підставі наявних у справі письмових доказів, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

З постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2019 року вбачається, що відкрито виконавче провадження № 59522184 з примусового виконання виконавчого напису № 13901, виданого 19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. Зазначеним виконавчим написом передбачено стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 14053,61 грн. У цій же постанові приватного виконавця зазначено, що виконавчий напис № 13901 від 19 червня 2019 року набрав чинності 19 червня 2019 року. Боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також повідомлено про стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1 405,36 грн, що складає 10 відсотків від загальної суми до стягнення за виконавчим документом.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що 19 червня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила та видала відповідачу виконавчий напис № 13901 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 14053,61 грн.

Також судом встановлено, що 11 липня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 59522184 на підставі виконавчого напису № 13901 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відповідача заборгованості в розмірі 14053,61 грн.

В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на всі рахунки позивача та звернуто стягнення на заробітну плату.

Отже, наявні у справі письмові докази підтверджують не лише формальне існування спірного виконавчого напису, але й реальність спірних правовідносин, оскільки цей виконавчий напис був пред`явлений до примусового виконання та спричинив для позивача правові наслідки у вигляді відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на доходи та накладення арешту на кошти.

Витребувані ухвалою суду від 04 серпня 2026 року матеріали нотаріальної справи щодо вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною виконавчого напису № 13901 від 19 червня 2019 року до суду не надійшли. Разом з тим ця обставина не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявні у справі письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення оспорюваного виконавчого напису, його пред`явлення до примусового виконання та виникнення для позивача реальних правових наслідків. Відсутність матеріалів нотаріальної справи не спростовує факту вчинення спірного виконавчого напису та не позбавляє суд можливості перевірити наявність підстав для захисту права позивача у заявлений ним спосіб за наявними у справі доказами.

Відповідач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» подав до суду письмову заяву про визнання позову. У цій заяві відповідач визнав позовні вимоги, просив розглянути справу за відсутності його представника та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, саме по собі визнання позову відповідачем не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи не суперечить таке визнання закону, чи не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також чи наявні правові підстави для задоволення заявлених вимог. У цій справі суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем є добровільним, стосується правовідносин між сторонами, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначена норма процесуального права гарантує позивачу право на звернення до суду з вимогою про захист його цивільного права у разі, якщо виконавчий напис нотаріуса, на думку позивача, вчинено з порушенням закону або якщо такий напис створює для нього несприятливі правові наслідки.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом наведених норм позивач має право звернутися до суду із позовом про захист свого майнового інтересу, якщо внаслідок вчинення виконавчого напису нотаріуса з нього у позасудовому порядку здійснюється або може здійснюватися примусове стягнення грошових коштів.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису є одним із передбачених законом позасудових способів захисту цивільного права стягувача, однак такий спосіб може застосовуватися лише за умов та в порядку, прямо визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як виконавчі написи.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією, правове регулювання якої здійснюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час вчинення спірного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом наведених норм вчинення виконавчого напису нотаріуса можливе лише за сукупності таких умов: подані документи повинні встановлювати заборгованість боржника; така заборгованість має бути безспірною; документи мають належати до Переліку документів, за якими допускається безспірне стягнення на підставі виконавчого напису; з дня виникнення права вимоги не повинен сплинути встановлений законом строк.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису не є вирішенням спору про право. Нотаріус діє у сфері безспірної юрисдикції, не встановлює і не змінює прав та обов`язків сторін, не вирішує по суті питання про наявність чи відсутність боргу, а лише посвідчує право стягувача на примусове виконання зобов`язання за умови, що це право вже існує та підтверджене документами, передбаченими законом.

Тому виконавчий напис нотаріуса не породжує право стягувача на стягнення, а лише підтверджує можливість реалізації такого права у позасудовому порядку. Відповідно, на момент звернення стягувача до нотаріуса має існувати як саме право вимоги, так і безспірна заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості є обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису. Для нотаріуса така безспірність підтверджується формальними ознаками документами, поданими стягувачем відповідно до Переліку документів. Однак сам по собі факт подання стягувачем певних документів нотаріусу не означає, що між сторонами об`єктивно відсутній спір щодо заборгованості, її розміру, строків стягнення або правових підстав такого стягнення.

З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» боржник має право оскаржити виконавчий напис нотаріуса до суду як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, зокрема щодо наявності боргу, його розміру, строків давності або відсутності безспірності заборгованості.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою формального додержання нотаріусом процедури. Суд повинен перевірити доводи позивача у повному обсязі та встановити, чи справді на момент вчинення виконавчого напису існувала безспірна заборгованість саме у тому розмірі, який зазначений у виконавчому написі, а також чи були правові підстави для вчинення такого напису.

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, відповідно до якої при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд повинен перевіряти не лише додержання нотаріусом формальних процедур, а й наявність безспірної заборгованості боржника перед стягувачем на момент вчинення виконавчого напису.

Окремого значення для цієї справи має правове регулювання Переліку документів, за якими стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Перелік документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, було доповнено розділом щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин. Зокрема, передбачалося, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів, стягувач подає оригінал кредитного договору та засвідчену ним виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості і строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості.

Разом з тим постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Отже, на момент вчинення спірного виконавчого напису, тобто 19 червня 2019 року, розділ Переліку документів, який дозволяв вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, що не є нотаріально посвідченими, вже був визнаний незаконним та нечинним. У зв`язку з цим кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входив до переліку документів, за якими могло бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За матеріалами справи спірний виконавчий напис № 13901 від 19 червня 2019 року вчинено щодо стягнення заборгованості на користь банку за кредитними правовідносинами. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що договір, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, був нотаріально посвідченим, а відповідач, визнаючи позов, не заперечив доводів позивача щодо незаконності вчинення такого виконавчого напису.

За таких обставин приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, вчиняючи 19 червня 2019 року виконавчий напис № 13901, не мала правових підстав застосовувати положення Переліку документів у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, оскільки відповідна частина цієї постанови на час вчинення виконавчого напису була незаконною та нечинною.

Зазначене свідчить про порушення нотаріусом під час вчинення спірного виконавчого напису вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, зокрема вчинення виконавчого напису за документом, який не належить до документів, за якими на той час могло проводитися безспірне стягнення, є самостійною та достатньою підставою для визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, відповідно до якої порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд також бере до уваги, що відповідач, який є стягувачем за спірним виконавчим написом, не подав доказів, які б підтверджували наявність на момент вчинення виконавчого напису безспірної заборгованості позивача саме у розмірі 14053,61 грн, не спростував доводів позивача щодо незаконності виконавчого напису та, навпаки, подав заяву про визнання позову.

За загальними засадами цивільного судочинства, визначеними статтями 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не заперечив проти позову, визнав заявлені вимоги, не подав доказів на підтвердження правомірності вчинення виконавчого напису та наявності безспірної заборгованості, а наявні у справі докази підтверджують факт вчинення виконавчого напису, його примусового виконання та настання для позивача правових наслідків, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що у цій справі наявні правові підстави для прийняття визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону, відповідає встановленим судом фактичним обставинам, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а заявлений позивачем спосіб захисту є належним та ефективним для усунення правових наслідків оспорюваного виконавчого напису.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виконавчий напис, вчинений 19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований у реєстрі за № 13901, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 14053,61 грн, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас частиною першою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 31 липня 2026 року, у якій зазначено платіж: судовий збір, платник ОСОБА_1 .

Оскільки відповідач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування частини першої статті 142 ЦПК України.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60 грн.

Інші 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60 грн, підлягають поверненню ОСОБА_1 з державного бюджету у порядку, визначеному законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 19 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований у реєстрі за № 13901, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 14053 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят три) грн. 61 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665(шістсот шістдесят п`ять) грн.60 коп.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №6 АТ «Ощадбанк» від 31 липня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, секція 3, прим. 250А/1.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: м. Київ, 01054, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41.

Головуючий: Олександр ЛЯЩЕНКО