Рішення № 139108516, 20.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3169/26

Номер провадження 2/585/1971/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 585/3169/26, провадження № 2/585/1971/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Представники позивача: Ґедзь Ольга Віталіївна в особі директора товариства, Ткаченко Юлія Олегівна, яка діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1363629 та Договору №11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Роменського міськрайонного суду Сумської надійшла позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 07.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45792457, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів ( з 07.11.2025 по 06.12.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,279 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 600,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 01486, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45792457 від 07.11.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №45792457 на підставі договору факторингу. заборгованість останнього за договором кредиту складає 16 107,00 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема: 7 100,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 849,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 297,50 грн. - сума заборгованості за комісією; - 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 4 860,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає, сторона позивача просить стягнути в судовому порядку з ОСОБА_1 указану суму боргу та судові витрати - судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та 6500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач свою позицію щодо позову не висловила.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

29.07.2026 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.47).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження направлена на зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , при цьому, згідно трекінгу поштового відправлення лист відповідачу не вручено, причина «невдала спроба вручення» ( а.с.52-53).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На підставі заповненої ОСОБА_1 заявки-опитувальника Клієнта на отримання фінансового кредиту, інформаційного повідомлення від 07.11.2025, 07.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45792457, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів ( з 07.11.2025 по 06.12.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,279 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 600,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування (а.с.5, 6,7-13).

З Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит сума кредиту за договором 10000 грн., проценти за користування кредитом 837 грн. (а.с.14).

ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію, товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора 01486, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства, час відправки ідентифікатора 07.11.2025 15:00:13 (а.с.15).

Кредитодавець виконав умови договору позики та надав відповідачу у позику 10000 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (а.с.15 зворот, 16).

Згідно листа АТ «Універсалбанк» від 17.08.2026 №18146-В, на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , у виписці по рахунку якої вказано про надходження на цю картку 07.11.2025 10000 грн. (а.с.51, 52).

З розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що за період з 08.11.2025 по 03.12.2026 включно позичальником сплачені відсотки за користування кредитом в сумі 697,50 грн., 01.12.2025 відповідачем сплачено 302,50 грн.. які кредитодавцем спрямовано на погашення нарахованої суми комісії, також відповідач сплачувала тіло кредиту на загальну суму 2900 грн. З розрахунку вбачається про нарахування кредитодавцем відсотків поза межами строку дії кредитного договору - до 05.01.2026, та з 06.01.2026 нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом (а.с.18-19).

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного стороною позивача, станом на 22.06.2026 року заборгованість за Договором позики № 45792457 від 07.11.2025 р. не погашена, залишок заборгованості складає 16 107 грн., з якої 7100 грн. тіло кредиту, 2849,50 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 1297,50 грн. заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією, 4860 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування кредитом (а.с.20).

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (а.с.25-31).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України» та Закону України «Про електронну комерції».

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 07.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45792457, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів ( з 07.11.2025 по 06.12.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,279 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 600,00 грн.)

Розділом 7 Договору передбачені умови продовження строку кредитування, для чого позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що позичальник вчиняла будь-які дії, передбачені умовами Договору, спрямовані на його пролонгацію.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16 107 грн., з якої 7100 грн. тіло кредиту, 2849,50 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 1297,50 грн. заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією, 4860 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування кредитом (а.с.20).

З розрахунку заборгованості первісного кредитору вбачається, що за період з 08.11.2025 по 03.12.2026 включно позичальником сплачені відсотки за користування кредитом в сумі 697,50 грн., 01.12.2025 відповідачем сплачено 302,50 грн., які кредитодавцем спрямовано на погашення нарахованої суми комісії, також відповідач сплачувала тіло кредиту на загальну суму 2900 грн.

З розрахунку вбачається про нарахування кредитодавцем відсотків поза межами строку дії кредитного договору, а саме до 05.01.2026, та з 06.01.2026 нарахування відсотків за понадстрокове користування кредитом (а.с.18-19).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що станом на закінчення строку дії указаного договору розмір заборгованості за процентами становив 111,60 грн. (з розрахунку 27,90 грн. на день (30 днів), та за мінусом сплаченої позичальником суми 697,50 грн.) .

Позивач, окрім нарахованих процентів поза межами строку дії договору, просить про стягнення процентів в сумі 4860 грн., нарахованих за понадстрокове користування кредитними коштами.

Дійсно, умовами спірного договору визначено, що у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування (п.2.2.4 Договору).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку:

«Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Тобто, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних).

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця (Постанова Верховного Суду від 05.04.2023, справа №910/4518/16).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом задоволенню не підлягають.

Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за указаним Договором, що вбачається зі долучених представником позивача письмових доказів.

Добровільно відповідач суму заборгованості не повертає, під час розгляду даної справи заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по ньому суду не висловила, доказів про відсутність заборгованості у зазначених судом розмірах, суду нею також не надано, а тому суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 7211,60 грн., з якої 7100 грн. тіло кредиту та 111,60 грн. відсотки за користування ним, в межах погодженого сторонами строку кредитування (30 днів), після закінчення якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовний вимог, а саме сплачений судовий збір у розмірі 1192,04 грн. (розрахунок 7211,60 х 2662,40 : 16107 = 1192,04) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2910,25 грн. (розрахунок 7211,60 х 5000 : 16107 = 2910,25).

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту)№45792457 від 07.11.2025 в розмірі 7211 (сім тисяч двісті одинадцять) грн. 60 коп., з яких: 7100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 111,60 грн. - сума заборгованості за відсотками

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) судові витрати: суму сплаченого судового збору в розмірі 1192 (одна тисяча сто дев`яносто два) грн. 04 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2910 (дві тисячі дев`ятсот десять) грн. 25 коп.

В іншій частині позову- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", ЄДРПОУ - 43311346, адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, засоби зв`язку 044-334-54-62, електронна адреса: finprommarket@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , Орган, що видав: 5924, дата видачі: 02.11.2021, РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова