Ухвала суду № 139108343, 19.08.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4003/26

№ 2/688/2559/26

УХВАЛА

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Михайлюцької сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Капітал 2025» про витребкування майна,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 ОСОБА_2 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Михайлюцької сільської ради про витребування у земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 2 га, кадастровий номер 6825582600:06:042:0077, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, Михайлюцька сільська рада; до ТОВ «Ленд Капітал 2025» про земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) площею 3,7905 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0075 площею 4,8 га та розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, Михайлюцька сільська рада, у межах накладення координат поворотних точок меж земельних ділянок із скасованими (архівними) кадастровими номерами: 6825582600:06:042:0006, 6825582600:06:042:0013 та 6825582600:06:042:0037, на координати поворотних точок меж земельної ділянки з чинним кадастровим номером 6825582600:06:042:0075.

17.08.2026 представника позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки із забороною розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вказаних земельних ділянок, посилаючись на те, що забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина перша статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У частині третій статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд в постанові від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У постанові ВП ВС від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої палати ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заході. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу земельних ділянок з кадастровими номерами 6825582600:06:042:0077, 6825582600:06:042:0075, які розташовані за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, Михайлюцька сільська рада.

Однак, представниця позивача ОСОБА_1 у позовній заяві не навела належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не зазначила за яких обставин спірні земельні ділянки вибули із володіння позивача та перейшли у володіння відповідачів, не надала доказів наявності реальної загрози невиконання рішення суду.

Так, із висновку інженера-землевпорядника № 09 від 12.08.2026 слідує, що на час формування земельних ділянок 68825582600:06:012:0077 та 6825582600:06:042:0006 земельні ділянки, що належали позивачу, з кадастровими номерами 6825582600:06:042:0006, 6825582600:06:042:0013, 6825582600:06:042:0037, 6825582600:06:042:0040 мали статус скасованих.

За таких обставин суд не вбачає підстав для забезпечення позову.

Керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача Савченко О. В. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 серпня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук