Ухвала суду № 139107828, 19.08.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________

Справа № 299/1161/26

Номер провадження 1-кп/299/78/26

У Х В А Л А

19.08.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ), розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області обвинувальний акт у об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке 13.02.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000099, 12.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000153 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвиноградів Виноградівського району Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби по мобілізації військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.347, ч.1 263, ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.347, ч.1 263, ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.347, ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України. Зокрема, ОСОБА_5 , 12 лютого 2026 року близько 23 години 30 хвилин на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин з працівником правоохоронного органу, а саме заступником начальника СКП відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_7 , будучи обізнаним про місце його проживання, маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом вибуху, взявши з собою заздалегідь заготовлену ручну гранату типу РГН, прибув до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу вищевказаного будинку, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, використовуючи заздалегідь заготовлену ручну гранату типу РГН, підійшов до воріт дворогосподарства АДРЕСА_2 , що зареєстроване на праві власності за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та фактично перебуває в постійному користуванні ОСОБА_7 , де привів в дію вибуховий пристрій - гранату РГН, шляхом висмикування запобіжної чеки, яку кинув на територію дворогосподарства в напрямку будинку, в результаті чого стався вибух, яким спричинено пошкодження фасаду даного будинку, скло на дерев`яному вікні та металеві листи паркану. Після цього ОСОБА_5 , упевнившись, що йому вдалось здійснити намір, спрямований на пошкодження житлового будинку заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП № 1 Берегівського РВП майора поліції ОСОБА_7 , залишив місце вчинення злочину. Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , було пошкоджено фасад будинку та листи паркану, чим завдано потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди. Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 347 та ч.1 ст. 263 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами проведених обшуків, та оглядів місця події, протоколами допиту свідків, протоколом допиту потерпілого, висновком експерта, відеозаписами з місця вчинення злочину та іншими зібраними в ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 399200 гривень, строк дії до 15.04.2026 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 08.04.2026 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 14.05.2026.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 11.05.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 09.07.2026 року.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 23.06.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 22.08.2026 року.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від суду виникла необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що зміна обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, може перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо останній буде залишатися на волі.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Беручи до уваги вищевикладене, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 строком на 60 діб.

У свою чергу, захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 в судовому засіданні подано клопотання про зміну запобіжних заходів відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває об`єднане кримінальне провадження, до складу якого увійшли матеріали кримінального провадження № 12026071080000153 від 12.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та кримінального провадження № 12026071080000099 від 13.02.2026 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 347 КК України. Захисник зазначає, що в межах кримінального провадження № 12026071080000153 ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.01.2026 у справі № 299/145/26 щодо ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 266 240 грн, яку 20.01.2026 внесли заставодавці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Крім того, у межах кримінального провадження № 12026071080000099 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2026 у справі № 308/2406/26 щодо ОСОБА_5 також було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 399 200 грн, яка не вносилася.

На думку сторони захисту, після об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне судове провадження фактично склалася ситуація, за якої щодо обвинуваченого одночасно діють два запобіжні заходи у вигляді застави. Захисник вважає, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає можливості одночасного застосування до однієї особи в межах одного кримінального провадження двох запобіжних заходів, обраних за різними епізодами кримінальних правопорушень.

Посилаючись на положення ст.ст. 7, 176, 182, 202, 203, 331 КПК України та принципи верховенства права і законності, захисник вважає, що після об`єднання кримінальних проваджень існує необхідність обрання єдиного запобіжного заходу в рамках об`єднаного кримінального провадження.

Беручи до уваги вищевикладене, адвокат ОСОБА_6 просила обрати ОСОБА_5 в об`єднаному провадження судової справи № 299/1161/26 єдиний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити ОСОБА_5 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 399200 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою. Крім того, просила скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було обрано ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2026 року відносно обвинуваченого та скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою Виноградівського районного суду від 20.01.2026 року у справі №299/145/26, при цьому повернути внесену заставу згідно ухвали Виноградівського районного суду від 20.01.2026 року у справі №299/145/26 в розмірі 266240 грн. заставодавцям ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Крім того, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_9 , звернулася до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна та повернення грошових коштів.

Адвокат мотивує клопотання тим, що ухвалою Виноградівського районного суду від 20.01.2026 року (справа № 299/145/26) у рамках кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 було накладено арешт на грошові кошти, які належать дружині обвинуваченого ОСОБА_9 .

Захисник зазначає, що вилучені та арештовані грошові кошти в сумі 3750 грн, 75550 грн, 2200 доларів США та 1850 євро є особистими коштами ОСОБА_9 , яка має на утриманні двох дітей. Посилаючись на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ та ст. 98 КПК України, адвокат вказує на порушення права власності та відсутність підстав для утримання даного майна під арештом.

У зв`язку із наведеним просила суд частково скасувати арешт, накладений ухвалою Виноградівського районного суду від 20.01.2026 року (справа № 299/145/26), та повернути ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 3750 грн, 75550 грн, 2200 доларів США та 1850 євро.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 . Зазначив, що ризики, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не відпали, є реальними і триваючими та продовжують існувати. А тому просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 діб. Заперечив проти задоволення заявлених захисником клопотань, вважаючи їх необґрунтованими та передчасними. Зокрема, зазначив, що під час розгляду питання про застосування та зміну запобіжного заходу необхідно враховувати обставини, які свідчать про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків. У даному випадку ОСОБА_5 , якому інкримінується вчинення, зокрема, кримінальні правопорушення, передбаченені ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 347 КК України, за версією сторони обвинувачення вчинив у період дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави. На думку прокурора, зазначена обставина має істотне значення при оцінці поведінки обвинуваченого та свідчить про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не забезпечило належного виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не усунуло наявних ризиків. Відтак, сама по собі обставина об`єднання кримінальних проваджень не може бути підставою для висновку про необхідність скасування раніше застосованого запобіжного заходу та повернення внесеної застави. Застава була внесена заставодавцями як альтернатива триманню під вартою та продовжує мати процесуальне значення. Прокурор звернув увагу суду на те, що повернення застави до завершення судового розгляду та вирішення питання про відповідальність обвинуваченого може фактично унеможливити реалізацію наслідків, передбачених законом у разі встановлення порушення умов застосованого запобіжного заходу. Питання належності вилучених грошових коштів, їх походження та зв`язку з обставинами кримінального провадження потребує оцінки судом у сукупності з іншими доказами. На цьому етапі судового розгляду відсутні достатні підстави для висновку про те, що необхідність у застосуванні арешту зазначеного майна відпала.

Захисник ОСОБА_6 заявлені клопотання підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Зазначила, що після об`єднання кримінальних проваджень щодо ОСОБА_5 одночасно діють два запобіжні заходи, що не передбачено КПК України. Просила визначити обвинуваченому єдиний запобіжний захід та вирішити питання про повернення застави у розмірі 266 240 грн заставодавцям. Щодо клопотання про скасування арешту майна захисник зазначила, що арештовані грошові кошти належать ОСОБА_9 , яка не є обвинуваченою, має на утриманні двох дітей, а сторона обвинувачення не довела необхідності подальшого застосування арешту. У зв`язку з цим просила частково скасувати арешт та повернути їй грошові кошти.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні погодився з думкою свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з долученими до нього додатками, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 №1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено наступне.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2026 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 399200 гривень, строк дії якого закінчується 15.04.2026.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 08.04.2026 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 14.05.2026, включно.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 11.05.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 09.07.2026 року.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 23.06.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 22.08.2026 року.

Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, приймає до уваги, що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що на даний момент продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Так, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суд вважає реальним ризик переховування ОСОБА_5 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, з огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, а також те, що потерпілий та свідки у даному кримінальному провадженні ще не допитані судом, існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків з метою зміни ними показань або ухилення від участі у судовому розгляді.

Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.

До уваги приймається практика Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 51 у справі «Летелье проти Франції» (рішення від 26. 06. 1991) про те, що «суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна рахувати виправданим, тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою».

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, тяжкості покарання, яке загрожує згідно санкцій статей, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Доказів щодо погіршення стану здоров`я, неможливості перебування ОСОБА_5 в умовах тримання під вартою не надано.

Оскільки на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та його продовження, не зменшилися, не відпали, є реальними і триваючими та продовжують існувати, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою буде виправданим та необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та тяжкість діяння, в якому він обвинувачується, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб із одночасним визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Таким чином, доводи прокурора щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є належним чином мотивовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, скасування раніше застосованих запобіжних заходів та повернення застави, а також клопотання про часткове скасування арешту майна і повернення грошових коштів, суд виходить із такого.

Як встановлено під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2026 року, постановленою за результатами розгляду клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, щодо останнього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 266 240 грн. Зазначена сума застави була внесена заставодавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 20 січня 2026 року, у зв`язку з чим обвинувачений набув статусу особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Надалі ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 лютого 2026 року, постановленою за результатами розгляду клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 347 КК України, щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 399 200 грн. Вказана застава внесена не була.

Матеріали зазначених кримінальних проваджень у подальшому були об`єднані в одне судове провадження, в межах якого ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 347 КК України. Після їх об`єднання судом було продовжено дію запобіжного заходу, обраного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2026 року. Водночас строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5 ухвалою Виноградівського районного суду від 20.01.2026 року, закінчився. Отже, після об`єднання кримінальних проваджень щодо ОСОБА_5 не існує одночасно двох чинних запобіжних заходів, як про це зазначає сторона захисту. Відтак доводи захисника про необхідність скасування одного із запобіжних заходів у зв`язку з їх одночасним застосуванням є необґрунтованими.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення в тій частині, що питання щодо повернення застави, внесеної у межах кримінального провадження № 12026071080000153, на даному етапі судового розгляду є передчасним, оскільки остаточна оцінка дотримання ОСОБА_5 умов застосованого до нього запобіжного заходу та наявності підстав для повернення або звернення застави в дохід держави може бути надана судом лише за результатами розгляду кримінального провадження по суті.

Так, внесена застава у розмірі 266 240 грн була визначена як альтернатива триманню під вартою. При цьому обвинуваченому, серед іншого, інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.407, ч.1 ст.263 та ч.2 ст.347 КК України, щодо якого стороною обвинувачення зазначається про їх вчинення у період дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

З огляду на те, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даний час судом не встановлена, суд не вправі наперед вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для звернення застави в дохід держави. Остаточна оцінка відповідним обставинам може бути надана за результатами розгляду кримінального провадження. За таких обставин клопотання захисника про повернення застави є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про часткове скасування арешту грошових коштів суд зазначає наступне.

Захисник просить скасувати арешт на грошові кошти в сумі 3750 грн, 75550 грн, 2200 доларів США та 1850 євро, посилаючись на те, що вони належать дружині обвинуваченого ОСОБА_9 . На підтвердження зазначених доводів стороною захисту надано довідку форми ОК-5, з якої, на думку захисника, вбачається факт отримання ОСОБА_9 доходів, достатніх для формування зазначених грошових заощаджень.

Разом з тим суд не може погодитися з таким твердженням сторони захисту.

Так, з дослідженої судом довідки форми ОК-5 вбачається, що сукупний розмір доходів ОСОБА_9 за період з 2022 по 2025 роки включно є співмірним із сумою грошових коштів, на поверненні яких наполягає сторона захисту, а саме 3 750 грн, 75 550 грн, 2 200 доларів США, 1 850 євро та 150000 гривень внесеної застави. Водночас зазначені у довідці суми є нарахованими доходами, з яких підлягали сплаті податки та інші обов`язкові платежі, крім того, такі доходи були необхідні для забезпечення повсякденних потреб та проживання ОСОБА_9 і її сім`ї. За таких обставин сама лише довідка форми ОК-5 не підтверджує факту накопичення ОСОБА_9 саме зазначеної суми грошових коштів та не дає можливості встановити конкретне джерело їх походження. Відтак суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 не доведено законність походження вилучених під час обшуку та арештованих грошових коштів, у зв`язку з чим підстав для часткового скасування арешту та їх повернення суд не вбачає.

Стороною захисту не надано інших належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що вилучені грошові кошти є особистими коштами ОСОБА_9 , набутими нею за рахунок законних доходів, а також підтверджували конкретне джерело їх походження та обставини їх накопичення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на даному етапі судового розгляду не встановлено достатніх підстав для часткового скасування арешту на зазначені грошові кошти. Доводи сторони захисту не спростовують обставин, які стали підставою для накладення арешту, а тому клопотання про його часткове скасування та повернення грошових коштів є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Таким чином, з урахуванням усіх наведених обставин суд вважає, що заявлені захисником клопотання є необґрунтованими та передчасними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331, 314-316, 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.347, ч.1 263, ч.5 ст.407 КК України, відомості про яке 13.02.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000099, відомості про яке 12.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071080000153, обраний слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб із визначенням застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 19 серпня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 17 жовтня 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 399200 (триста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це орган досудового розслідування, а також Виноградівський районний суд Закарпатської області.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, ОСОБА_5 звільняється з-під варти і на нього покладаються наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (с. Олешник Берегівського району); повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці з моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним зазначених обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Судове засідання 17 вересня 2026 року об 11 годині 00 хвилин проводити в режимі відеоконференції з Державною установою «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію ухвали направити до Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9)" (м.Ужгород, вул. О.Довженка, № 8 а, інд. 88000), для виконання та учасникам судового провадження для відома.

У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про зміну та скасування запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про часткове скасування арешту, накладеного ухвалою Виноградівського районного суду від 20.01.2026 року у справі №299/145/26, а саме на грошові кошти, які належать ОСОБА_9 , а саме 3750 гривень, 75550 гривень, 2200 доларів США, 1850 Євро відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали у Виноградівському районному суді Закарпатської області.

На ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 20 серпня 2026 року о 11 годині 50 хвилин.

Головуючий ОСОБА_1