Рішення № 139107524, 19.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11631/26

Провадження № 2/643/7152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді: Єрмак Н.В., розглянувши у приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» звернулося до суду з позовом, яким просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 134593 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 , мешкають відповідачі, яким надаються послуги з теплопостачання згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг станом на 01.05.2026 у відповідачів утворилась заборгованість у розмірі 129046,37 грн. з яких: 97155,61 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2016 по 30.04.2026, у розмірі 1146,60 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, у розмірі 26982,16 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2026, у розмірі 766,80 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, у розмірі 2260,35 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, у розмірі 734,85 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Також з посиланням на ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані до стягнення з відповідачів за період до лютого 2022 року інфляційні витрати в сумі 4006,00 грн. та 3% річних у сумі 1541,23 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позовні вимоги визнають частково, просили не стягувати заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме: за абонентське обслуговування постачання теплової енергії, так як такого договору не було укладено, та частково стягнути за абонентське обслуговування постачання гарячої води з 14.02.2024. Зазначили, що в квартирі зареєстровано п`ять осіб, а не шість, як зазначає позивач. Також, просили застосувати строк позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відзив на позовну заяву не подали.

Представник позивача надав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Також, зазначив, що строк позовної давності позивачем не було пропущено, так як відповідачі здійснювали часткову оплату.Зазначив, що квартира відповідачів обладнана приладом обліку гарячої води та відповідно нарахування здійснюються за показниками даного приладу що в свою чергу спростовує доводи відповідачів про нарахування заборгованості за послугу з постачання гарячої води до кількості осіб, зареєстрованих в даному приміщенні. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі».

Відповідачі є споживачами послуг теплопостачання шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Харківські теплові мережі» надає відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялися від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку, або з претензіями щодо невиконання ним зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.

КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.

Матеріалами справи підтверджено, що КП «Харківські теплові мережі» постачало відповідачам теплову енергію, які її одержували і не відмовлялися від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідачів виник обов`язок оплачувати спожиту теплову енергія.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно матеріалів справи, КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.

У частині першій статті 19 Закону №1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІVобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону №1875-ІV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).

Приписами пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII (зі змінами та доповненнями), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із частинами 1, 2 та 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189 - VIII (зі змінами та доповненнями), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.

Згідно з пунктом 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідачі мають право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.

Частиною 6статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що він не користувався наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, він не був позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщення від мереж теплопостачання, а також звернення до позивача з відповідною претензією, однак відповідних документів з цього приводу до суду відповідачем не було надано.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі частково сплачували рахунки за надані послуги, отримували послуги КП «Харківські теплові мережі», тобто як споживачі приєдналися до умов публічного договору про надання послуг.

Згідно відомостей про нарахування та оплату послуг, які надані КП «Харківські теплові мережі» до позовної заяви, відповідачі мають заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.02.2016 року по 30.04.2026 року в розмірі 97155,61 грн., за послуги з постачання гарячої води за період з 01.02.2022 року по 30.04.2026 року в розмірі 26982,16 грн.

Посилання відповідачів на те, що КП «Харківські теплові мережі» не повідомляло їх про наявність Індивідуального договору, не заслуговують на увагу, оскільки на сайті КП «Харківські теплові мережі» https://hts.kharkov.ua/ було розміщено 31.10.2021 року індивідуальні договори.

Суд зазначає, що житлово-комунальні послуги надаються на договірних засадах, а індивідуальний договір вважається укладеним, якщо після оприлюднення його тексту співвласники багатоквартирного будинку не обрали іншу модель договірних відносин та не уклали окремий договір із виконавцем. При цьому фактом приєднання до умов такого договору може бути не лише підписання заяви-приєднання, а й інші дії, які свідчать про прийняття його умов, зокрема факт отримання послуги.

Також, не знайшли свого підтвердження посилання відповідачів, що нарахування послуг здійснюється по кількості зареєстрованих осіб, так як квартира відповідачів обладнана приладом обліку гарячої води та відповідно нарахування здійснюються за показниками даного приладу.

На підставі наданих суду КП «Харківські теплові мережі» письмових доказів, відповідачі мають заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 року по 30.04.2026 року в сумі 1146,60 грн., за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.08.2022 року по 30.04.2026 року в сумі 766,80 грн., за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 року по 30.04.2026 року в сумі 2260,35 грн., за послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2022 року по 30.04.2026 року в сумі 734,85 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою наданих послуг КП «Харківські теплові мережі» має право на відшкодування йому інфляційних втрат в сумі 4006,00 грн. та 3% річних в сумі 1541,23 грн. Розрахунок інфляційних втрат і 3% річних міститься в відомостях нарахувань. Відсутні підстави вважати неправомірним наданий розрахунок.

Щодо заявленого відповідачами клопотання про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 19 квітня 2023 року у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23), від 31 травня 2023 року у справі № 938/632/20 (провадження № 61-16716св21).

З цього випливає, що у разі закінчення строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із відповідачів підлягає стягненню заборгованість за період з 02.04.2017 року по 30.04.2026 року.

За вказаний період, в межах позовних вимог розмір заборгованості за послуги з теплопостачання згідно наданого позивачем розрахунку становить 94901,90 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 132339,89 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3272,27 грн (132339,89 грн: 134593,60 грн * 100 = 98,33% х 3328,00 грн = 3272,27 грн).

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» заборгованість у розмірі 132339,89 грн. з яких: 94901,90 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2016 по 30.04.2026, у розмірі 1146,60 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, у розмірі 26982,16 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2026, у розмірі 766,80 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, у розмірі 2260,35 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, у розмірі 734,85 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026, та 1541,23 грн. - 3 % річних, 4006,00 грн. - інфляційних витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» судовий збір в розмірі 3272 грн. 27 коп. в рівних частках по 654 грн. 45 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» (р/р НОМЕР_2 у АТ «ПУМБ» м.Харкова МФО 334851, Код ЄДРПОУ 45929670), місцезнаходження: 61038, м. Харків, пр. Ювілейний, 28-А.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ЄРМАК