Рішення № 139106728, 17.08.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2070/26

Номер провадження 2/213/1579/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2025 року в розмірі 10 164,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 квітня 2025 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №A411CT155101381721, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 24 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75% річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. ОСОБА_1 порушила зобов`язання, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору. Станом на 11 травня 2026 року заборгованість становить 10 164,83 грн: 5 761,00 грн заборгованість за кредитом; 3 727,54 грн заборгованість за процентами; 676,29 грн пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

Представник відповідачки подала відзив на позов, з якого видно, що позовні вимоги визнає частково. Відповідачка факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечує. Проте вважає розмір процентів завищеним, несправедливим стосовно позичальника та неспіврозмірним сумі кредиту. Крім того, посилається на відсутність у підписаних відповідачкою документах механізму нарахування процентів, а також отримання кредиту в умовах воєнного стану.

Також, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, зазначає, що позовна вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені; зменшити розмір процентів до справедливого розміру; стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

12 травня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

22 травня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідачки надала заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідачки.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

10 квітня 2025 року ОСОБА_1 підписана заява про надання послуги «Швидка готівка» № A411CT155101381721, згідно з якою відповідачка просить надати їй в АТ «А-БАНК» кредит за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту послуга «Швидка готівка»; тип кредиту кредит строковий; мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 6 000,00 грн; строк кредиту 24 місяці (з 10 квітня 2025 року по 10 квітня 2027 року включно).

Згідно з п. 6, 7 заяви процентна ставка (фіксована) 75 % річних. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Розмір щомісячного платежу 493,43 грн.

Денна процентна ставка становить 0,13% (п. 8 заяви).

Підписанням заяви відповідачка підтвердила і погодилася з тим, що до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК» та інформацією, що розміщені за на веб-сайті, в повному об`ємі відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту наведено графік внесення щомісячних платежів, складові щомісячного платежу та їхній розмір, кількість днів у розрахункову періоді; міститься застереження про те, що розподіл частково внесених коштів на погашення кредиту проводиться 10 числа.

Заява, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту підписанні відповідачкою простим електронним підписом за ідентифікатором.

Таким чином, між ОСОБА_1 та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "АКЦЕНТ-БАНК" укладено електронний кредитний договір.

Банк надав відповідачці кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №TR.45536115.46709.5203 від 10 квітня 2025 року.

Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість. Виписка по кредиту та розрахунок заборгованості розкривають інформацію про сплату відповідачкою грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом, зокрема дати та суми здійснених платежів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 11 травня 2026 року становить 10 164,83 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за кредитом 5 761,00 грн (залишок заборгованості за тілом кредиту 4 045,71 грн, залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 1 715,29 грн); загальний залишок заборгованості за процентами 3 727,54 грн (залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 261,74 грн, залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 3 465,80 грн); пеня 676,29 грн.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за договором кредиту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, дати платежів.

Кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачкою електронним підписом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 зазначеного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору грошові кошти (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідачкою факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечується.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами договору були погоджені умови договору, порядок нарахування відсотків за кредитом, який дотриманий кредитором.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши позичальнику у користування кредитні кошти, а позичальник, у свою чергу, допустив порушення умов кредитного договору, допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, що призвело до виникнення заборгованості.

Разом з тим, суд зазначає, що кредитний договір між сторонами укладено на строк до 10 квітня 2027 року включно, тому строк повернення кредиту не настав.

Кредитні правовідносини, які виникли між сторонами на підставі кредитного договору, мають споживчий характер, а тому на них поширюються положення Закону України «Про споживче кредитування», зокрема частини 4 статті 16 цього Закону, яка встановлює обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц).

Матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачці вимоги про дострокове повернення кредитних коштів.

Крім того, частина 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Умовами договору № A411CT155101381721 не передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредиту, позивач підстави позовної вимоги про дострокове повернення кредитних коштів не обґрунтував, доказів на підтвердження цих підстав не надав, тому вимога про дострокове стягнення споживчого кредиту є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідачки прострочене тіло кредиту та проценти.

При визначенні сум, що підлягають стягненню, суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок, який містить інформацію про складові заборгованості, їхній розмір, період нарахування.

При цьому судом надано оцінку доводам, викладеним у відзиві, про несправедливий розмір процентів.

Судом встановлено, що нараховані проценти не є процентами, які можуть бути мірою цивільно-правової відповідальності або компенсацією невиконання зобов`язань. Проценти за правомірне користування кредитними коштами нараховані у передбаченому договором розмірі, з яким відповідачка погодилася, підписавши договір, розмір денної процентної ставки не перевищує законодавчо встановлених обмежень щодо розміру максимальної денної процентної ставки. Тому твердження представника відповідачки про несправедливий розмір процентів суд не бере уваги.

Також суд відхиляє доводи щодо невизначення механізму нарахування процентів у підписаних відповідачкою документів як безпідставні та такі, які спростовуються наданими позивачем доказами, зокрема заявою про надання послуги «Швидка готівка», графіком платежів, розрахунком. Зазначені документи висвітлюють механізм нарахування процентів, а тому суд вважає, що стороною відповідача не спростовано правомірність нарахування процентів.

ЦК України не містить положень про право суду зменшити розмір процентів за правомірне користування кредитними коштами протягом узгодженого сторонами кредитного договору строку кредитування, розрахований у розмірах, що не суперечить законодавству.

Відповідачкою розмір заборгованості з процентів не спростовано, її незгода із зазначеним позивачем розміром процентів не підтверджена належними доказами, обставини, на які посилається позивач як на підстави для стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та процентами за правомірне користування кредитними коштами, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Оскільки судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування відповідачці процентів за користування кредитом у розмірі і порядку, передбаченому умовами укладеного між сторонами договору та які не суперечить законодавству, суд погодився з наданим позивачем розрахунком, тому підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача прострочене тіло кредиту в сумі 1 715,29 грн та проценти в сумі 3 727,54 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, стягнення пені в період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 442,83 грн: прострочене тіло кредиту 1 715,29 грн, проценти 3 727,54 грн.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 425,72 грн (53,55 %).

Крім того, відповідачка просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підставі п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від позивача не надійшло.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки пропорційно розміру задоволених вимог витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 787,00 грн (46,45 %).

Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на викладене доцільним є стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 1 361,28 грн (2 787,00 1 425,72).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 628, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3-10, 12, 13, 79-81, 89, 95, 137, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором A411CT155101381721 від 10 квітня 2025 року, яка станом на 11 травня 2026 року становить 5 442 (п`ять тисяч чотириста сорок дві) грн 83 коп., з яких: прострочене тіло кредиту 1 715,29 грн, проценти 3 727,54 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 361 (одна тисяча триста шістдесят одна) грн 28 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК", юридична адреса: вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник відповідача: Трофименко Марина Володимирівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 19 серпня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова