Рішення № 139105781, 03.06.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/261/25

Провадження № 2/589/220/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Лєвши С.Л.,

з участю секретаря судового засідання Чайка Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди завданих дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить відшкодувати завдану йому майнову шкоду в розмірі 69725 грн 00 коп., та моральну шкоду в розмірі 14972 грн 00 коп., завданих відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 грудня 2024 року близько 17 години 54 хвилини на перехресті вулиць Привокзальна та Робоча в місті Шостка відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот праворуч з другорядної дороги на головну не надала перевагу в русі автомобілю під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустила зіткнення з належним позивачу автомобілем «Ford Focus». В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, а тому Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "ВУСО"» (далі - ПрАТ «СК "ВУСО"») визнало випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , страховим випадком та сплатила позивачу кошти в розмірі страхової суми 80000 грн, яка підлягала виплаті за «Євро протоколом», а саме 76800 грн шляхом їх зарахування на банківський рахунок позивача 25 грудня 2024 року. А відповідач ОСОБА_2 сплатила позивачу франшизу у розмірі 3200 грн до загальної суми страхового відшкодування в розмірі 80000 грн.

22 грудня 2024 року проведено експертизу з автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу за результатами такої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 435602 грн 20 коп., вартість матеріального збитку складає 149725 грн. Отже, невідшкодована частина матеріального збитку завданого відповідачем внаслідок ДТП складає 69725 грн 00 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений, надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.83)

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, але повернута до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній». (а.с.81, 82)

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із фотокопії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду складеної 06 грудня 2024 року, вбачається, що місцем ДТП є: Сумська область, місто Шостка, вулиця Привокзальна - вулиця Робоча, між автомобілями «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , що перебував під керуванням водія ОСОБА_2 , та «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_1 . У графі 14 цього повідомлення водій ОСОБА_1 виклав свої зауваження: «ДТП сталася з вини водія «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 », та водій ОСОБА_2 виклала свої зауваження: «ДТП сталася з її вини. Провину визнає». (а.с.10)

Із фотокопії платіжної інструкції в національній валюті від 25 грудня 2024 року №75816, вбачається, що ПрАТ «СК "ВУСО"» виплатило ОСОБА_1 76800 грн страхового відшкодування СА №2412351-1 від 25.12.2024 та договором №225029119 від 26.11.2024, страховик ОСОБА_2 , заява від 08.12.2024, калькуляція 2412351 від 23.12.2024. (а.с.11)

Відповідно до фотокопії експерта №:028 за результатами автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ виготовленого судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_3 об`єкт дослідження автомобіль «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , власник ОСОБА_1 . Вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень аварійного характеру завданих автомобілю «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , станом на момент дослідження складає 435602 грн 20 коп. (а.с.14-42)

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року за №1961-ІV (далі - Закон №1961-ІV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до ст.28 Закону №1961-ІV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, відповідно до ст.28 Закону №1961-ІV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Із зазначених вище документів вбачається, що ПрАТ «СК "ВУСО"» виконало свої зобов`язання згідно із законодавством та виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 76800 грн.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Отже, враховуючи вказане вище з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення різниця між фактичним розміром матеріального збитку у розмірі 149725 грн 00 коп. та страховою виплатою, яка була виплачена позивачу в розмірі 80000 грн, а саме в розмірі 69725 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди завданої позивачу як потерпілому, суд дійшов висновку виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вчиненими винними діями відповідача, які полягали в порушені Правил дорожнього руху, та спричинення механічних пошкоджень автомобілю позивача, який позбавлений можливості ним користуватися, що створює незручності дістатися місця служби, оскільки він є військовослужбовцем, та складає певні незручності у вирішенні деяких питань пов`язаних із сім`єю.

Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, з конкретних обставин справи, суд вважає достатнім стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, вважає таку суму достатньою.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме з відповідача підлягає до стягнення загальна сума відшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 79725 грн 00 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд вважає зазначити наступне.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст.137 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем додані до позовної заяви фотокопії: Договору №05/25 про правничу допомогу від 14 січня 2025 року, акта передачі-приймання виконаних робіт №05/25 від 15.01.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанції №05/25 від 15.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив суму у розмірі 3500 грн, на підставі договору №05/25 від 14.01.2025 про надання правничої допомоги. (а.с.46-48)

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме в загальному розмірі 79725 грн, що становить 94,13 відсотка від позовної вимоги - 84697 грн 00 коп., тому з відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3294 грн 55 коп., що становить 94,13 відсотка від розміру таких витрат - 3500 грн 00 коп.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3294 грн 55 коп.

Також, позивачем доведені витрати на виготовлення експертом Висновку №028 від 22 грудня 2024 року, а саме в матеріалах справи містяться: Висновок №:028 за результатами автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, та фотокопії: договору №18/12-24 на виконання робіт щодо експертної оцінки від 18 грудня 2024 року, акта №:028 виконаних робіт щодо експертної оцінки від 22 грудня 2024 року, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0183210004 від 20.12.2024, відповідно до якої сплачена сума в розмірі 6836 грн 90 коп., за експертне дослідження №:028. (а.с.43-45)

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме в загальному розмірі 79725 грн, що становить 94,13 відсотка від позовної вимоги - 84697 грн 00 коп., тому з відповідача необхідно стягнути витрати за виготовлення експертом висновку №:028 за результатами автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ в сумі 6435 грн 57 коп., що становить 94,13 відсотка від розміру таких витрат - 6836 грн 90 коп.

Також, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. за позовну вимогу про відшкодування майнової шкоди (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №2 від 14.01.2025), та сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп. за позовну вимогу за відшкодування моральної шкоди (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №3 від 14.01.2025).

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про відшкодування майнової шкоди задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Крім цього, враховуючи, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, а саме в розмірі 10000 грн 00 коп., що становить 66,79 відсотка від такої позовної вимоги - 14972 грн 00 коп., тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 808 грн 96 коп., що становить 66,79 відсотка від розміру судового збору - 1211 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 69725 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок, а всього стягнути 79725 (сімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволені решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в загальному розмірі 2020 (дві тисячі двадцять) гривень 16 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3294 (три тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 50 копійок, та витрат за виготовлення експертом висновку №:028 за результатами автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ в розмірі 6435 (шість тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 57 копійок, а загалом до стягнення підлягає сума в розмірі 11750 (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 23 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Сторони:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша