Ухвала суду № 139105696, 20.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4716/26

Провадження № 2-а/577/89/26

У Х В А Л А

"20" серпня 2026 р.

суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Гетьман В.В. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа інспектор Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Грудій Данііл Миколайович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

19.08.2026 р. до суду надійшла вказана позовна заява.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 160, 161 КАС України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у розмірах, визначених ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Разом з тим зазначена норма не містить визначеної ставки судового збору за подання позову про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Разом з тим відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 було відступлено від попередньо сформованого висновку щодо звільнення від сплати судового збору та вказано, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. При цьому визначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного приходжу висновку, що при поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Однак ОСОБА_1 оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додав.

При цьому у позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору, надавши копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993. Так, у ст. 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій визначено, зокрема, у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.

Указані висновки про застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17. Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.

Так, суддею встановлено, що предметом позову є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху.

Відтак даний позов не стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 , саме як учасника бойових дій та не пов`язаний із порушенням його прав як учасника бойових дій. Отже, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Про будь-які інші підстави звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 у позовній заяві не вказав та докази наявності таких підстав не надав.

Позивачем судовий збір сплачено не було, тому йому необхідно сплатити судовий збір в сумі 665,60 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Сум. обл/Конотопська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404

Банк отримувача Казначейство України (EАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача (IBAN) UA788999980313161206000018530

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету

Судовий збір (Державна судова доходів бюджету адміністрація України, 050).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.

Керуючись ст.ст.160, 169, 248, 294 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути ці недоліки, про що повідомити йому та пояснити, що в іншому випадку позов буде вважатись неподаним та повернутий йому.

Ухвала не оскаржується.

СуддяВ. В. Гетьман