Рішення № 139105490, 18.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

18.08.2026 Справа № 756/190/26

Унікальний номер 756/190/26

Провадження номер 2/756/8814/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 185 501,39 грн за: договором № 0633144038 від 01 грудня 2020 року; договором № 555137545400 від 04 січня 2021 року та договором № 2885351 від 05 вересня 2020 року; судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 01 грудня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання позики № 0633144038, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом.

На підставі договорів відступлення права вимоги від 11 лютого 2022 року № 11-02/22 (ТОВ «Інфінанс» - ТОВ «Вердикт Капітал»), від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 (ТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Коллект Центр») та від 18 лютого 2025 року № 18-02/25 (ТОВ «Коллект Центр» - ТОВ «Факторинг Партнерс») позивач набув право вимоги за цим договором.

04 січня 2021 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 555137545400 на суму 3000,00 грн; тип процентної ставки - фіксована; знижена процентна ставка - 365 % річних, стандартна - 950 % річних. На підставі договору відступлення права вимоги від 18 грудня 2023 року № 18/12-2023 позивач набув право вимоги за цим договором.

05 вересня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2885351, за яким кредитодавець надав споживачу кредит у розмірі 10 050,00 грн.

На підставі договорів відступлення права вимоги від 26 серпня 2021 року № 26082021 (ТОВ «Авентус Україна» - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») та від 23 травня 2024 року № 23/05/24 (ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - ТОВ «Факторинг Партнерс») позивач набув право вимоги за цим договором.

В порушення умов договорів ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість у загальному розмірі 185 501,39 грн, яку позивач, покликаючись на право правонаступника, просить суд стягнути з відповідача.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги відповідача на заочне рішення з роз`ясненням права на звернення із заявою про його перегляд.

17 квітня 2026 року відповідач звернулася із заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою суду від 23 квітня 2026 року залишена без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку.

04 травня 2026 року представник відповідача - адвокат Маленко О.В. подав заяву про перегляд заочного рішення з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.

Від представника позивача 19 червня 2026 року надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2026 року відповідачу поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву задоволено, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

14 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» позивач подав письмові пояснення щодо порядку та підстав пролонгації строку кредитування і нарахування процентів за договорами, в яких просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відзив на позовну заяву в розумінні ст. 178 ЦПК України відповідачем не подавався; доводи, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, суд, з урахуванням ст. 12, 13, 43, 49 ЦПК України та принципу процесуальної рівності сторін, розцінює як заперечення відповідача проти позову і надає їм оцінку по суті.

Короткий зміст доводів відповідача

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалася на те, що надані кредити відповідають ознакам споживчого кредиту (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»), а тому на них поширюються обмеження, встановлені цим Законом.Установлені договорами процентні ставки (1,75 % на день за договором № 0633144038; 1,90 % на день за договором № 2885351; 950 % річних за договором № 555137545400) суперечать ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

За договором № 555137545400 кредитор, установивши стандартну ставку 950 % річних, у тому числі на період прострочення, фактично маскує пеню під підвищені проценти й у такий спосіб обходить обмеження ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»; максимальна сума до сплати за порушення зобов`язання становить 6 000,00 грн.

Умови договорів про розмір процентів за кожен день прострочення є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушують засади добросовісності, розумності і справедливості (ч. 3 ст. 509, ст. 3 ЦК України).

Позивач у розрахунках ототожнює поняття «строк дії договору» і «строк кредитування»; нарахування процентів поза межами строку кредитування суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, а такі нарахування за своєю правовою природою є неустойкою (ст. 549 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, підлягають списанню кредитодавцем.

За власним контррозрахунком відповідача розмір її заборгованості становить 32 065,00 грн.

Відповідач не отримувала судових викликів (повісток) і не мала об`єктивної можливості прибути в судове засідання та подати відзив.

Короткий зміст письмових пояснень позивача

У письмових поясненнях позивач зазначив що за договором № 2885351 від 05 вересня 2020 року: сума кредиту - 10 050,00 грн (п. 1.3), строк кредиту - 30 днів (п. 1.4); знижена процентна ставка - 0,57 % на день (п. 1.5.1), стандартна - 1,90 % на день (п. 1.5.2). У межах первісного строку кредиту (з 05 вересня 2020 року по 04 жовтня 2020 року) проценти нараховувалися за зниженою ставкою. Пунктами 4.1-4.5 Договору передбачено пролонгацію строку кредитування, оферта про яку вчиняється шляхом здійснення споживачем платежу в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів. Відповідач внесла платежі 05 жовтня 2020 року, 04 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року та 30 грудня 2020 року, чим ініціювала пролонгації; у період з 05 жовтня 2020 року проценти нараховувалися за стандартною ставкою 1,90 % на день. Після того, як 29 січня 2021 року відповідач не вчинила дій щодо чергової пролонгації, проценти нараховувалися протягом 90 днів прострочення відповідно до п. 1.5.2 Договору. Наступні кредитори процентів не нараховували.

За договором № 0633144038 від 01 грудня 2020 року: розмір кредиту - 10 000,00 грн, строк користування кредитом - 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % на день, максимальна відсоткова ставка - 3,5 % на день, яка застосовується за умови неналежного виконання умов Договору. Порядок нарахування процентів та умови пролонгації визначені п. 6.1, 6.2, 6.7, 7.2, 7.3.4, 7.3.6 Правил надання грошових коштів у позику за програмою «MoneyBOOM Loyal», з якими відповідач ознайомлена шляхом підписання Акцепту оферти електронним підписом одноразовим ідентифікатором «5v1q4s». У період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року проценти нараховано за ставкою 1,75 % на день; 31 грудня 2020 року відповідач здійснила пролонгацію шляхом сплати нарахованих процентів, у зв`язку з чим у період з 01 січня 2021 року по 30 січня 2021 року проценти нараховувалися за ставкою 1,75 % на день; з 31 січня 2021 року по 11 лютого 2022 року нарахування здійснювалося за максимальною ставкою 3,5 % на день відповідно до п. 7.3.6 Правил. ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» продовжували нарахування за максимальною ставкою відповідно до 09 січня 2023 року та до 30 листопада 2023 року; ТОВ «Факторинг Партнерс» нарахувань не здійснювало. Водночас, ураховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість за процентами станом на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал», тобто лише 137 200,00 грн.

За договором № 555137545400 від 04 січня 2021 року: сума позики - 3000,00 грн, строк - 30 календарних днів (до 02 лютого 2021 року); знижена процентна ставка - 365 % річних (п. 1.1.1.1), стандартна - 950 % річних (п. 1.1.1.2); нарахування процентів здійснюється щоденно, починаючи з дня надання позики, у межах строку її надання (п. 3.2). Оскільки відповідач не здійснила повного погашення заборгованості в межах строку та протягом трьох наступних днів, проценти за період з 04 січня 2021 року по 02 лютого 2021 року нараховано за стандартною ставкою 950 % річних. Після відступлення права вимоги позивач процентів не нараховував.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив такі обставини.

05 вересня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 2885351. Сума кредиту (загальний розмір) - 10 050,00 грн (п. 1.3). Строк кредиту - 30 днів (п. 1.4). Знижена процентна ставка - 0,57 % на день (208,62 % річних), стандартна - 1,90 % на день (695,40 % річних) (п. 1.5.1, 1.5.2). Ці ж умови відображені у Паспорті споживчого кредиту від 05 вересня 2020 року, підписаному відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А235767, в якому строк кредитування визначено як 30 днів, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 5 728,50 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 15 778,50 грн.

Судом ураховано, що зазначення у позовній заяві строку кредиту за цим договором як «360 днів» не відповідає п. 1.4 Договору та Паспорту споживчого кредиту, згідно з якими строк кредитування становить 30 днів.

Розділом 4 Договору погоджено умови пролонгації: строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 (п. 4.1); оферта споживача щодо продовження строку вчиняється шляхом здійснення платежу в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (п. 4.3); у разі акцептування такої оферти новий строк кредиту обчислюється з наступного дня, а проценти протягом нового строку нараховуються за стандартною ставкою (п. 4.5).

01 грудня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0633144038/1 (Акцепт оферти від 01 грудня 2020 року, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «5v1q4s»). Основні умови кредиту: розмір кредиту - 10000,00 грн; строк користування кредитом - 30 днів; строк дії Договору - 3 роки; відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом (річна - 638,75 %), яка застосовується за умови належного виконання умов Договору; максимальна відсоткова ставка - 3,5 % за один день користування кредитом (річна - 1 277,5 %), яка застосовується за умови неналежного виконання умов Договору.

В Акцепті оферти прямо зазначено, що загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 5 250,00 грн за умови належного виконання умов Договору (та при використанні номінальної відсоткової ставки) і 10 500,00 грн - за умови неналежного виконання умов Договору.

Згідно з п. 7.3.6 Правил надання грошових коштів у позику за програмою «MoneyBOOM Loyal», які є невід`ємною частиною Договору, максимальна відсоткова ставка застосовується саме на період прострочення позичальником строків сплати поточного кредиту та процентів за користування кредитом.

04 січня 2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 555137545400 на суму 3 000,00 грн на строк 30 календарних днів. Знижена процентна ставка - 365 % річних (п. 1.1.1.1), стандартна - 950 % річних (п. 1.1.1.2). Відповідно до п. 3.2 Договору проценти нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики, у межах строку надання позики, визначеного у п. 1.1 Договору.

Право вимоги за вказаними договорами перейшло до позивача на підставі договорів відступлення права вимоги, зазначених вище; факт відступлення сторонами не оспорюється.

Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується розрахунками заборгованості первісних кредиторів і відповідачем не заперечується. Основне зобов`язання за жодним із договорів не погашено.

Норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін).

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 12 статті 11 та статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Факт укладення спірних договорів у такий спосіб відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відтак позивач набув права вимоги в тому обсязі, в якому вони належали первісним кредиторам, і не більшому.

Щодо доводів заяви про перегляд заочного рішення та їх перевірки

І. Щодо застосування ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (обмеження денної процентної ставки 1 %)

Суд погоджується з доводом відповідача про те, що спірні договори за своїм змістом є договорами про споживчий кредит у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», що додатково підтверджується наданням позичальнику Паспорта споживчого кредиту.

Разом з тим суд відхиляє довід про невідповідність установлених договорами процентних ставок вимогам ч. 5 ст. 8 цього Закону з таких підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Обмеження максимального розміру денної процентної ставки за договором про споживчий кредит на рівні 1 %, на яке посилається відповідач, було запроваджене змінами до Закону України «Про споживче кредитування», що набрали чинності після укладення спірних договорів (05 вересня 2020 року, 01 грудня 2020 року та 04 січня 2021 року). У редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Закон такого обмеження не містив. Отже, підстав для застосування цієї норми до правовідносин, що виникли раніше, немає.

Крім того, згідно зі ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Розмір процентної ставки є істотною умовою (ціною) договору про споживчий кредит, яка була доведена до відома відповідача до укладення договорів (в Акцепті оферти та у Паспорті споживчого кредиту із зазначенням реальної річної процентної ставки) і з якою відповідач погодилася.

Довід про те, що суд «не перевірив реальну річну процентну ставку», спростовується матеріалами справи: реальна річна процентна ставка розкрита у Паспорті споживчого кредиту від 05 вересня 2020 року (208,62 % / 695,40 %) та в Акцепті оферти від 01 грудня 2020 року (638,75 % / 1 277,5 %).

ІІ. Щодо нарахування процентів поза межами строку кредитування

Цей довід відповідача суд визнає обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України; в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд наголошує на необхідності розмежування понять «строк дії договору» і «строк кредитування (строк користування кредитом)». Строк кредитування - це період, протягом якого позичальник має право правомірно користуватися кредитними коштами і за який він зобов`язаний сплатити плату за кредит на підставі ст. 1048 ЦК України. Зі спливом цього строку правомірне користування кредитом припиняється, а правовідносини сторін трансформуються в охоронні, що змінює правовий режим подальших нарахувань.

Нарахування, здійснені після спливу строку кредитування за підвищеною (максимальною) ставкою, яка за умовами самого договору застосовується «за умови неналежного виконання умов Договору» та «на період прострочення» (п. 7.3.6 Правил ТОВ «Інфінанс»; п. 1.5.2 Договору № 2885351), за своєю правовою природою є не платою за користування кредитом, а платежем, що нараховується за сам факт порушення зобов`язання, тобто мірою відповідальності у розумінні ст. 549 ЦК України. Назва, надана сторонами такому платежу в договорі, не змінює його правової природи.

Наведене узгоджується і з розкритою споживачеві інформацією: в Акцепті оферти від 01 грудня 2020 року максимальна загальна вартість кредиту за договором № 0633144038 «за умови неналежного виконання умов Договору» визначена у 10 500,00 грн, тоді як заявлені до стягнення проценти за цим договором (137 200,00 грн) перевищують цю величину більше ніж у 13 разів і в 13,72 раза перевищують суму отриманого кредиту.

Та обставина, що позивач добровільно обмежив свої вимоги сумою нарахувань станом на 11 лютого 2022 року (137 200,00 грн) замість 263749,87 грн станом на 10 січня 2023 року (розрахунок ТОВ «Вердикт Капітал») та 377499,75 грн станом на 18 лютого 2025 року (розрахунок ТОВ «Коллект Центр»), сама по собі не надає правомірності нарахуванням, здійсненим поза межами строку кредитування.

ІІІ. Щодо ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України

Довід про обмеження сукупної суми платежів за порушення зобов`язання подвійною сумою кредиту стосується договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати. Із трьох спірних договорів цій умові відповідає лише договір № 555137545400 (3 000,00 грн при мінімальній заробітній платі 6 000,00 грн станом на 04 січня 2021 року). Водночас за цим договором жодних платежів за порушення зобов`язання (неустойки, штрафу, пені) позивачем не заявлено, а нараховані проценти (2337,40 грн) не перевищують і подвійного розміру одержаної позики. Тому підстав для застосування цього обмеження немає.

Довід щодо п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на результат вирішення спору не впливає, оскільки нарахування за договором № 2885351 припинені 29 квітня 2021 року, а заявлені до стягнення нарахування за договором № 0633144038 обмежені позивачем датою 11 лютого 2022 року, тобто здійснені до 24 лютого 2022 року. Незалежно від цього, у стягненні відповідних сум відмовлено з підстав, наведених у рішення.

ІV. Перевірка правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Розмір заборгованості є обставиною, яка підлягає доказуванню позивачем, і перевіряється судом як на предмет арифметичної правильності, так і на предмет відповідності нарахувань умовам договорів і вимогам закону.

1. За договором № 2885351 від 05 вересня 2020 року

Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) ТОВ «Авентус Україна»:

- за період з 05 вересня 2020 року по 04 жовтня 2020 року (30 днів первісного строку кредиту) нараховано проценти за зниженою ставкою 0,57 % на день на суму 1 718,55 грн, які сплачені відповідачем 05 жовтня 2020 року;

- з 06 жовтня 2020 року нарахування здійснювалося за стандартною ставкою 1,90 % на день, що становить 190,95 грн за день (10 050,00 ? 1,9 %);

- відповідач внесла платежі: 04 листопада 2020 року - 5 728,50 грн (30 днів ? 190,95 грн), 01 грудня 2020 року - 5 155,65 грн (27 днів ? 190,95 грн), 30 грудня 2020 року - 5 537,55 грн (29 днів ? 190,95 грн); загальна сума сплачених процентів становить 18 140,25 грн;

- кожен із цих платежів дорівнював сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, а отже відповідав вимогам п. 4.3 Договору і був акцептований кредитодавцем як оферта про пролонгацію строку кредитування на 30 днів (п. 4.1, 4.5 Договору);

- останній платіж (30 грудня 2020 року) продовжив строк користування кредитом на 30 днів - з 31 грудня 2020 року по 29 січня 2021 року;

- несплачені проценти нараховані за період з 31 грудня 2020 року по 29 квітня 2021 року, тобто за 120 днів: 120 ? 190,95 = 22 914,00 грн; нарахування припинено 30 квітня 2021 року;

- наступні кредитори нарахувань не здійснювали, що підтверджується розрахунком позивача за період з 26 серпня 2021 року по 03 грудня 2025 року, у якому залишок заборгованості є незмінним - 32 964,00 грн.

Арифметично розрахунок є правильним: 10 050,00 + 22 914,00 = 32 964,00 грн.

Разом з тим із зазначених 120 днів лише 30 днів (з 31 грудня 2020 року по 29 січня 2021 року) охоплюються строком користування кредитом, продовженим у порядку п. 4.1-4.5 Договору. Проценти за цей період становлять 30 ? 190,95 = 5 728,50 грн і підлягають стягненню як плата за користування кредитом на підставі ст. 1048 ЦК України. Ця сума збігається із загальними витратами за кредитом за стандартною процентною ставкою, розкритими відповідачеві у Паспорті споживчого кредиту (5 728,50 грн).

Нарахування за наступні 90 днів (з 30 січня 2021 року по 29 квітня 2021 року) у сумі 17 185,50 грн здійснені поза межами строку кредитування, за сам факт прострочення, а тому у їх стягненні слід відмовити.

Отже, за договором № 2885351 стягненню підлягає 15 778,50 грн, з яких: 10 050,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 728,50 грн - заборгованість за процентами. Ця сума відповідає орієнтовній загальній вартості кредиту за стандартною ставкою, розкритій відповідачеві у Паспорті споживчого кредиту (15 778,50 грн).

2. За договором № 0633144038 від 01 грудня 2020 року

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Інфінанс»:

- за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року нараховано проценти за ставкою 1,75 % на день, що становить 175,00 грн за день, а всього 5 425,00 грн; 31 грудня 2020 року відповідач сплатила 5 425,00 грн процентів та 0,01 грн основного боргу, у зв`язку з чим здійснено пролонгацію, а залишок основного боргу становить 9 999,99 грн;

- за період з 01 січня 2021 року по 30 січня 2021 року (30 днів продовженого строку користування кредитом) нараховано проценти за ставкою 1,75 % на день: 30 ? 175,00 = 5 250,00 грн; ці проценти не сплачені;

- за період з 31 січня 2021 року по 11 лютого 2022 року (377 днів) нарахування здійснено за максимальною ставкою 3,5 % на день, що становить 350,00 грн за день: 377 ? 350,00 = 131 950,00 грн.

Арифметично розрахунок є правильним: 5 250,00 + 131 950,00 = 137 200,00 грн; 9 999,99 + 137 200,00 = 147 199,99 грн.

Однак строк користування кредитом за цим договором становив 30 днів і був продовжений на 30 днів унаслідок пролонгації 31 грудня 2020 року, тобто закінчився 30 січня 2021 року. Зазначення в договорі строку його дії - 3 роки - не є строком кредитування і не змінює наведеного висновку.

Відповідно, платою за користування кредитом у розумінні ст. 1048 ЦК України є проценти у сумі 5 250,00 грн, нараховані за період з 01 січня 2021 року по 30 січня 2021 року. Ця сума відповідає загальній вартості кредиту у грошовому вираженні, розкритій відповідачеві в Акцепті оферти (5 250,00 грн).

Нарахування за 377 днів у сумі 131 950,00 грн здійснені після спливу строку кредитування за максимальною ставкою, яка згідно з п. 7.3.6 Правил застосовується саме на період прострочення, а тому у їх стягненні слід відмовити.

Отже, за договором № 0633144038 стягненню підлягає 15 249,99 грн, з яких: 9 999,99 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 250,00 грн - заборгованість за процентами.

3. За договором № 555137545400 від 04 січня 2021 року

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем за період з 18 грудня 2023 року по 03 грудня 2025 року, заборгованість становить 5 337,40 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 337,40 грн - заборгованість за процентами; неустойка, пеня, штрафи, комісії, 3 % річних та інфляційні втрати не нараховувалися.

Проценти нараховані за 30 днів строку позики - з 04 січня 2021 року по 02 лютого 2021 року - за стандартною ставкою 950 % річних, що не перевищує максимально можливого нарахування за умовами договору (3000,00 ? 950 % : 365 ? 30 = 2 342,47 грн). Нарахувань поза межами строку позики за цим договором не здійснювалося ані первісним кредитором (що узгоджується з п. 3.2 Договору), ані позивачем.

Оскільки уся сума процентів нарахована в межах строку користування позикою, вона є платою за кредит у розумінні ст. 1048 ЦК України і підлягає стягненню в повному обсязі.

Отже, за договором № 555137545400 стягненню підлягає 5 337,40 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 2 337,40 грн - заборгованість за процентами.

Висновки суду по суті спору

Умови спірних договорів про розмір процентів за користування кредитом у межах строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) були погоджені сторонами, доведені до відома відповідача до укладення договорів і не суперечать законодавству, чинному на час їх укладення. Тому доводи відповідача про несправедливість цих умов у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» суд відхиляє в частині нарахувань у межах строку кредитування.

Натомість нарахування, здійснені після спливу строку кредитування, не є платою за користування кредитом, задоволенню не підлягають, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить: 15 249,99 + 5 337,40 + 15 778,50 = 36 365,89 грн.

У задоволенні решти позовних вимог (на суму 149135,50 грн) слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, однак це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Усі інші доводи сторін не спростовують наведених висновків суду.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на суму 36 365,89 грн, що становить 19,60 % ціни позову (36 365,89 : 185 501,39 ? 100).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, з якого пропорційно задоволеним вимогам з відповідача підлягає стягненню 474,89 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого. На їх підтвердження позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року; тарифи на послуги; заявку на надання юридичної допомоги № 541 від 03 листопада 2025 року; витяг з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року на загальну суму 25 000,00 грн (усна консультація з вивченням документів - 4000,00 грн, підготовка пропозицій - 2 000,00 грн, складання позовної заяви - 15 000,00 грн).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. За ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лавентс проти Латвії» та «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо доведено, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Ураховуючи, що справа не належить до категорії складних, судова практика у відповідних правовідносинах є сталою, справа не потребувала додаткового вивчення нормативної бази, а також обсяг фактично наданих послуг, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4900,00 грн.

Відповідачем заяви про розподіл понесених нею судових витрат не подано, доказів їх розміру не надано, тому питання їх розподілу судом не вирішується.

Керуючись ст. 5, 15, 16, 512, 514, 526, 530, 549, 627, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у загальному розмірі 36365 (тридцять шість тисяч триста шістдесят п`ять) грн 89 коп., яка складається з:

- заборгованості за договором № 0633144038 від 01 грудня 2020 року у сумі 15249,99 грн, з яких: 9999,99 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 5250,00 грн - заборгованість за процентами;

- заборгованості за договором № 555137545400 від 04 січня 2021 року у сумі 5337,40 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 2337,40 грн - заборгованість за процентами;

- заборгованості за договором № 2885351 від 05 вересня 2020 року у сумі 15778,50 грн, з яких: 10 050,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 5728,50 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн 89 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4900,00 (чотири тисячі дев`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи :

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371);

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 серпня 2026 року.

Суддя Шролик І.С.