Рішення № 139105371, 04.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8712/23

Провадження № 2/752/286/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування майна,-

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: витребувати у ОСОБА_1 та передати АТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб - автомобіль Chery Tiggo, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 90 554,33 грн, який передано ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 від 03.12.2010 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що заявою про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 від 03.12.2010 року ОСОБА_1 виразив своє бажання щодо приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на веб-сайті www.privatbank.ua.

Заява про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, додатки до неї, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом складають Договір фінансового лізингу, що укладений на підставі ст. ст. 633, 634 ЦК України.

Відповідач згідно умов Договору отримав від АТ КБ «Приватбанк» у платне користування автомобіль Chery Tiggo, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та зобов`язався сплачувати щомісячні платежі, пов`язані з виконанням Договору лізингу, в строк та в розмірі, встановлені у Додатку 2 «Графік лізингових платежів», з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору.

Вказаний вище автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності АТ КБ «Приватбанк».

03.12.2010 року лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу.

Відповідно до п. 6.3.3. Договору лізингу лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках передбачених чинним законодавством України.

Станом на квітень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу невідоме.

Позивач, як власник предмета лізингу, має право на витребування майна у відповідача, оскільки останній утримує його у себе, тобто, без будь-якої правової підстави.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 08.06.2023 року, відкрито провадження в справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Відповідачу наданий строк для надання відзиву.

Ухвалами суду від 17.07.2024 року витребувано від Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві засвідчену копію процесуального рішення в кримінальному провадженні ЄРДР № 12014100010002398 від 29.03.2014 року (заява зареєстрована в ЄО № 10367 від 29.03.2014 року), з відміткою про дату набрання ним законної сили та залучено до участі в справі третьою особою на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18.02.2026 року клопотання відповідача про витребування доказів у справі залишено без задоволення.

В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.12.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № К3Н0АХ25731795, шляхом заповнення та підписанням заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, відповідно до якого відповідач, підписавши дану заяву, дав свою згоду на приєднання до умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку, та яка разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами, складає договір фінансового лізингу.

За змістом п. 14. Договору лізингу, лізингодавець передає лізингоодержувачу в лізинг (предмет лізингу) автомобіль згідно специфікації, викладеної у додатку № 1, в особисте користування на строк 60 місяців з моменту підписання додатку № 2 (графіку лізингових платежів), зі сплатою щомісячного платежу, який включає в себе платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу в розмірі згідно додатку №2 та винагороду за користування предметом лізингу в розмірі згідно додатку № 2 та винагороду за проведення щомісячного моніторингу предмета лізингу в розмірі згідно з додатком № 2 з 20 по 24 число кожного місяця.

Відповідно до додатку № 1 до Договору фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 від 03.12.2010 року, специфікації та акта приймання-передачі, рахунку-фактури № 214238-R00449/2 від 06.12.2010 року, предметом договору лізингу є автомобіль марки Chery Tiggo, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 90 554,33 грн. Дата приймання-передачі предмета лізингу 03.12.2010 року.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб марки Chery Tiggo, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , належить ПАТ КБ «Приватбанк».

Поряд із цим, судом з`ясовано, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 від 03.12.2010 року між банком та ОСОБА_2 укладено Договір поруки, відповідно умов якого остання зобов`язалася відповідати перед лізингодавцем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним Договором фінансового лізингу.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2017 року в справі № 752/6288/16-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2025 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за Договором фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 в розмірі 234 415,86 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Також судом встановлено, що 29.03.2014 року на підставі заяви ОСОБА_1 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014100010002398 за фактом шахрайського заволодіння ОСОБА_3 автомобілем Chery Tiggo, д.н.з. НОМЕР_2 , під приводом взяття автомобіля в оренду.

З відповіді Голосіївського УП ГУНП у м. Києві № СЕД-38716-2024 від 10.05.2024 року (109224) вбачається, що 31.07.2014 року слідчим Голосіївського УП ГУНП у м. Києві в кримінальному провадженні № 12014100010002398, керуючись вимогами ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження в зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального провадження.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно положень ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 626, ст. 629ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому, акцентуючи пропозицію банку, відповідач, своїм підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання фінансового лізингу, визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами Банку.

Отже, встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо повернення майна, набутого за договором фінансового лізингу, які регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ст. 806 ЦК України).

Предметом договору лізингу, згідно зі ст. 807 ЦК України може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об`єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Згідно положень ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) лізингодавець має право, серед іншого, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

За змістом п. п. 3 та 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання, відповідно ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Отже, вищевказаними нормами законодавства передбачено право лізингодавця, у разі невиконання умов договору лізингу лізингоодержувачем, відмовитися від договору лізингу, вимагати розірвання договору та вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що відповідно до п. 6.3.3 Договору лізингу лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом його дострокового розірвання у випадках передбачених чинним законодавством України.

Також, зазначає, що 03.12.2010 року лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу та станом на квітень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу невідоме, а тому позивач, як власник предмета лізингу, має право на витребування вказаного майна у відповідача, оскільки останній утримує його у себе без будь-якої правової підстави.

Наявність підстав для витребування спірного майна у відповідача за Договором фінансового лізингу, а саме у зв`язку із виникнення простроченої заборгованості зі сплати зобов`язань за договором лізингу, підтверджено заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2017 року в справі № 752/6288/16-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2025 року.

Підтверджень про оскарження відповідачем і скасування постанови від 31.07.2014 року слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві в кримінальному провадженні № 12014100010002398 про закриття вказаного кримінального провадження в зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального провадження, суду не надано.

Враховуючи, що на час розгляду справи Договір фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 від 03.12.2010 року є розірваним в односторонньому порядку, то лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцю майно, а саме предмет лізингу, яким він користувався за вказаним договором.

Оскільки, відповідачем не вчинено будь-яких дій щодо добровільного повернення предмета лізингу позивачу, то такий підлягає примусовому витребуванню у відповідача на користь позивача.

Таким чином, судом встановлені порушення відповідачем умов Договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, що призвели до порушення прав АТ КБ «Приватбанк», а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений ним при зверненні до суду в розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89,141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про витребування майна - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 та передати Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» транспортний засіб - автомобіль Chery Tiggo, 2008 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 90 554,33 грн, який передано ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № К3Н0АХ25731795 від 03.12.2010 року

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження, код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя К.Г. Плахотнюк