Рішення № 139105366, 20.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3268/26

Провадження № 2/752/7495/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді: Плахотнюк К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

у січні 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено кредитний договір № 7732354 на суму 7 700,00 грн.

ТОВ «Авентус Україна» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Пейтек» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

23.10.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 20/01/2025-01 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 20.01.2025 року за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 878,00 грн, яка складається із: 7 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 328,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 3 850,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), з яких позивач просить стягнути 28 028,00 грн, де 7 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 328,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 17.03.2026 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу наданий строк на подання відзиву. Витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю відносно ОСОБА_1 .

Відповідачем відзиву на позов не подано, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Судова повістка, яка була направлена на адресу реєстрації відповідача, повернута до суду без вручення.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.03.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7732354.

Договір реалізовано під торговою маркою CreditPlus. За умовами договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 7 700,00 грн, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до умов договору, строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,20 % на день та застосовується у межах строку кредиту. Договором також передбачено знижену процентну ставку 0,01 % на день, яка застосовується за умови виконання споживачем визначених договором умов для отримання індивідуальної знижки.

Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна». Ідентифікація споживача в інформаційно-комунікаційній системі здійснювалася шляхом перевірки коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, та/або шляхом перевірки пароля входу до особистого кабінету чи мобільного застосунку.

З матеріалів справи вбачається, що договір підписано відповідачем 28.03.2024 року о 12:15:30 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3786.

Факт надання кредитних коштів позивач обґрунтовує тим, що 28.03.2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Пейтек» на платіжну картку відповідача.

Зокрема, за даними повідомлення про перерахування грошових коштів, 28.03.2024 року о 12:16:09 год на суму 7 700,00 грн проведено транзакцію ТОВ «Пейтек», номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» 44236035, призначення платежу зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .

Крім того, вказані обставини підтверджуються інформацією АТ «Універсал Банк» від 20.04.2026 року № БТ/Е-15085, що надійшла на виконання ухвали суду від 17.03.2026 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_3 , на яку в період з 28.03.2024 року по 02.04.2024 року відбулося зарахування коштів у розмірі 7 700,00 грн, що також вбачається з виписки про рух коштів по картці від 18.04.2026 року.

23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зокрема за договором про надання споживчого кредиту № 7732354 від 28.03.2024 року, укладеним з ОСОБА_1

20.01.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 20/01/2025-01, за яким до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Отже, перехід права вимоги до позивача підтверджується Договорами факторингу, реєстрами боржників та актами приймання-передачі реєстрів боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 року за боржником ОСОБА_1 , договір № 7732354 від 28.03.2024 року відображено суму заборгованості за основною сумою боргу 7 700,00 грн, за процентами 20 328,00 грн, за пенею та штрафами 3 850,00 грн.

Згідно з карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) за договором № 7732354 від 28.03.2024 року та випискою з особового рахунку станом на 01.11.2025 року загальна заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» становить 31 878,00 грн, яка складається із: 7 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 328,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 3 850,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Водночас позивач ТОВ «Юніт Капітал» не заявляє про стягнення штрафних санкцій, а просить стягнути лише заборгованість за тілом кредиту та процентами в загальному розмірі 28 028,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому, в тому ЦК України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним Договором не виконав, у передбачений в Договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми отриманих коштів за Кредитним договором в розмірі 7 700,00 грн і 20 328,00 грн несплачених відсотків за користування кредитом.

Таким чином, заборгованість відповідача і вимоги позивача, як нового кредитора є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662,40 грн.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат, надано: Договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, Додаткову Угоду № 25770860296 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року) від 01.11.2025 року на суму 7 000,00 грн, з яких 5 000,00 грн - складання позовної заяви, 1 000,00 грн - вивчення матеріалів, та по 500,00 грн за підготовку адвокатського запиту та клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Отже, враховуючи, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, зокрема від імені ТОВ «Юніт Капітал» не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд визначає вартість наданих послуг у розмірі 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість в розмірі 28 028,00 грн (двадцять вісім тисяч двадцять вісім гривень 00 копійок), судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк